Співали "Катюшу", а "Палич" бив людей: колишній полонений згадав 7 років ув'язнення на Донеччині

Матюшенко потрапив у катівню "Ізоляція". Денис Куликовський "Палич", який керував нею тоді, отримав у січні 2024-го 15 років за організацію та участь у тортурах над українськими військовополоненими та цивільними.

Дивіться також "Били хвилин 20, потім повісили непритомних": окупант розповів, як придушив цивільних в Авдіївці

Спогади Валерія Матюшенка про донецьку "Ізоляцію"

Під'їхав автобус – біленький "Фольксваген". Спитали: "Ви такий-то?". Я підтвердив. Мені одягли наручники, поліетиленовий пакет на голову і ми поїхали,
– згадав він своє викрадення у 2017 році.

Чоловіка посадили в камеру – приміщення без вікон два на два метри. В одній пляшці була вода, інша слугувала туалетом. Після кількох днів там перевели у підвал. Там і почалися катування.

"Палич" пив, а потім бив. Тож постійно чулися крики.

"Пив він щовечора. І щовечора було чути істеричні крики. Нас змушували співати, щоб заглушити їх. Співали одночасно людей 30, одні й ті ж пісні по десять разів, наприклад, "Вставай, страна огромная", "Катюша", – поділився Валерій Матюшенко.

"Слідчі дії" над ним тривали рік. Слідчі вимагали достеменно повторювати те, що полонені казали вдень, але повсякчас додавали нові деталі. Звісно, виснажені люди не могли цього зробити. Був і психологічний тиск, мовляв, всі у дворі сказали нам, що ти "укроп".

Матюшенка підозрювали у шпигунстві та співпраці з СБУ. Адвокати нібито були, але в суді виступати боялися. До того ж бігали перепитувати слідчих, у чому мають зізнатися в'язні під час допиту.

Через страх за родину Валерій підписав "зізнання", адже росіяни почали шити справу і на його дружину. Тетяна із 13-річним сином виїхала на підконтрольну Україні територію. Чоловіка підтримувала теща, яка ходила на всі "суди", а потім носила у колонію передачі та листи від Тетяни.

Окупанти присудили Матюшенку 10 років у колонії нібито за шпигунство "на користь іноземної держави Україна".

Довідка. "Ізоляція" – це закинутий завод ізоляційних матеріалів у Донецьку. У 2010 році там створили великий артпростір, а у 2014-му прийшли окупанти.

Бранець окупантів – про Червоний Хрест і те, чому важливо підтримувати полонених

Валерій відбував покарання в макіївській колонії. За сім років один-єдиний раз почув представників міжнародних організацій. Тоді охоронець відкрив одну з камер і хтось англійською сказав, що усе добре.

"Червоний Хрест, всі ці організації, на мій погляд, безглузді. В колонії залишається дідусь зі зламаною шийкою стегна. Ходить три роки з ходунком. Ніхто до нього жодного разу не приїхав подивитися, як він живе", – пояснив колишній полонений.

Порівняно з "Ізоляцією" в бараці було стерпно. Але за порушення правил могли "посадити на яму" – буквально сидіти 15 діб на лавці.

Дуже допомогла дружина: вона ходила на мітинги та надавала докази перебування чоловіка у в'язниці. Із 2017 року Валерій був у списках на обмін, а омбудсменка вказувала на його критичний стан. Матюшенко втратив понад 25 кілограмів. І одного разу побачив Тетяну по телевізору (до 2019 року у колонії показували українські телеканали).

Дружина стояла під Офісом президента з плакатом із моїм фото. Давала інтерв'ю. Я був у шоці. Акції на підтримку полонених потрібні. Це нагадування, що треба намагатися їх витягнути, а для ув'язнених – що їх не забувають,
– розповів Валерій.

Зараз він грає на гітарі, як і раніше. Та чоловік побоюється ходити в магазин, бо до його полону не було тих пристроїв, які є зараз.