Війни ботів: як вони розгортаються та чи можна їм протистояти

24 січня 2018, 10:04

Інформаційні війни цілком спроможні знищувати фізично, а така інформаційна зброя, як боти, поступово стає такою ж токсичною та нищівною, як і біологічна.

У тому, що таке боти та як їх використовують в інформаційній війні проти України, розібрались журналісти сайту "24".

Хто такі боти і для чого вони потрібні?

Це – спеціальні програми, які автоматично виконують певний набір дій, за заданим розкладом через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач. Зазвичай боти призначаються для виконання роботи одноманітної й повторюваної, з максимально можливою швидкістю (яка, очевидно, є набагато вищою за можливості людини). Крім того, боти отримують застосування там, де потрібна краща реакція, ніж можливості людини. Вони ж використовуються для імітації дій людини.

Читайте також: Інформаційна безпека України: блогери в гібридній війні

Боти бувають різні і використовуватися можуть із різною метою Ми ж детально зупинимось на тих ботах, які використовуються у соцмережах для ведення інформаційних війн.

Тут одразу варто сказати – під ботами ми розуміємо це не лише програму, яка створена, аби імітувати поведінку людини і спілкування із людиною. Ми говоримо також про технічні сторінки у соцмережах, створені, нібито від імені живої людини, але виключно для того, аби виконати якусь певну функцію і допомогти власнику досягти певної політичної мети.

Як виглядають боти?

Як правило – однаково. Тобто, мають низку типових характеристик, за якими можна виявити ботоподібну поведінку. Фахівці Вellingcat навіть створили методичку, яка дозволяє виявити бота за зовнішніми ознаками.

Боти надактивні. Вони настільки активні, що таку поведінку у соцмережах важко назвати людською. Боти анонімні. На аватарках вони мають або абстрактні картинки, або фотографії, вкрадені із чужих профайлів. Або не мають жодних картинок взагалі. Імена у них нелогічні або просто є випадковим набором символів. Чим менше особистої інформації ви можете зрозуміти зі сторінки користувача – тим вища вірогідність того, що сторінка – автоматична. Боти не створюють ексклюзивний контент. Вони репостять, ретвітять, лайкають, створюють масовість у групах та пабліках, але самі нічого не пишуть.

Читайте також: Гібридна війна: що робити, аби відстояти інформаційну незалежність України

Ботів можуть об’єднувати в мережу для підсилення розповсюдження певної інформації. Тому один пост на не дуже популярній сторінці може мати безліч лайків та репостів. І це – теж є ознакою ботоподібної поведінки. При цьому однакові пости у бот-мережах робляться одночасно. Ще одна ознака можливої автоматизації сторінки – використання скорочення посилань. Такі скорочення в основному використовуються для відстеження трафіку за конкретним посиланням, однак частота їхнього використання може бути ознакою автоматизації.

Як боти впливають на інформаційний простір?

Активно. Соціальні мережі – не просто невід’ємна частина нашої реальності, а і чудовий інструмент викривлення та маніпулювання суспільною свідомістю та інформаційними потоками. Звіт міжнародної правозахисної організації Freedom House свідчить, що уряди усього світу не тільки підтримують, але і ініціюють подібні маніпуляції. Тільки в цьому році тактика маніпуляції та дезінформації відбилася на виборах в мінімум 17-ти країнах світу. А у близько 30-ти країнах влада використовувала соцмережі для поширення проурядової думки або для придушення критики всередині своєї країни.

Як використовують ботів в інформаційній війні?

Для пропаганди, поширення "альтернативної правди", викривлення інформаційної реальності та "інформаційного шуму", у якому просто губляться варті уваги та важливі повідомлення.

Останні найгучніші приклади використання ботів світового масштабу – хакерські атаки на передвиборчу кампанію французького президента Еммануеля Макрона і на штаб Демократичної партії США під час виборчої кампанії Хілларі Клінтон, а також поширення неправдивої інформації напередодні референдуму щодо Brexit у соцмережах. Як пише видання The Guardian, посилаючись на дослідження декількох компаній, що працюють у сфері кібербезпеки, за цими атаками стоять хакери, які мають стосунок до Росії. Ще більше зусиль було докладено для розповсюдження цих матеріалів у мережі.

Читайте також: Як захистити інформаційний суверенітет України: доступно про важливе

Видання The New York Times зазначає, що сотні – а за деякими оцінками, тисячі – фейкових облікових записів були створені силами "ботоводів" із однієї країни – Росії. Все – аби порушити порядок перебігу виборів у іншій країні. "Компромат" на Клінтон у Facebook та Twitter розганяли силами ботів, створення та функціонування яких оплачували люди, пов’язані із Кремлем.

Чи можна протистояти ботам?

Маніпуляції онлайн-контентом досить складно виявити, а боротися із ними ще складніше. Тактики маніпуляції контентом у соціальних мережах, як зазначають експерти Freedom House, стали більш "витонченими", що дозволяє зробити фальшиву інформацію максимально схожою на реальну. Але це не означає, що не варто намагатись чинити їм спротив.

Експерти зазначать, що для цього потрібно підвищувати загальносвітовий рівень електронної гігієни, аби люди не ставали, наприклад, жертвами фішингу. Потрібно значно більше уваги та коштів витрачати на відстеження шкідливого програмного забезпечення. Окрім того, як зазначає журналіст Фред Каплан, найдієвішим кроком для протистояння загрозі ботів стане відмова від анонімності та блокування анонімних облікових профілів із незаповненими даними, без аватарок та вичерпних контактів. Позиція Twitter і Facebook, які змінюють алгоритми своєї роботи та дедалі більше зусиль спрямовують на боротьбу із фейковими сторінками користувачів, дає надію на те, що саме до цього все і прямує.

До чого тут Україна?

Вона – постійно перебуває у вирі інформаційної війни. Протистояння із Росією перетворило наш інформаційний простір на поле битви. Американські ЗМІ вже писали, що РФ під час анексії Криму використовувала недоліки модерації у правилах Facebook, щоб прибрати небажані для них пости і повідомлення, генеруючи через фейкові акаунти велику кількість скарг з формулюванням "заборонений контент". Це викликало блокування поширення інформації про російську агресію і анексію Кримського півострова. Боти використовувались також для того, аби наповнити інтернет фейками та шумом, у якому губиться інформація. Боти атакують сторінки, які ретранслюють антиросійську позицію.

Приклади схем використання ботів для просування проросійського контенту та інформації, яка може підривати засади української державності, читайте у другій частині публікації на сайті "24".

Опубліковано в рамках спецпроекту "Вільний Інтернет" від редакції сайту 24 та ГО "Інтерньюз-Україна", в рамках проекту "Інтернет-Свобода" на кошти уряду Королівства Нідерланди.