Експертне опитування, яке провів Центр глобалістики "Стратегія ХХІ", показало, що у гібридній війні, яку веде Російська Федерація проти України, найбільш уразливою є інформаційна сфера. Російський інформаційний вплив, завдяки розвитку технологій, здійснюється практично цілодобово, а абсолютна відсутність ідеології та принципів дозволяє використовувати будь-який інструментарій, який використовують ці "інформаційні війська" для досягнення своєї мети.

Головна задача інформаційної війни – підрив національних цінностей. І для її успішного досягнення важливо розуміти фундаментальні цінності супротивника і правильно на них впливати – так починається поступове знецінення всього, що є важливим для цілої нації і починається поступова заміна понять. Для успішних маніпуляцій із сприйняттям світу блогери – ідеальний інструмент.

Як зазначив експерт з інформаційної політики та комунікаційних технологій Георгій Почепцов, у США ще у 2006 році створили новий підрозділ міністерства оборони, покликаний працювати з блогерами. Перший керівник цього підрозділу Дж. Хольт пояснював, що до цього освітлення в пресі було неповним, оскільки не було можливості поширювати ті історії, які не доросли до рівня новин. Більше того, було вирішене одне з ключових завдань, які стояли перед підрозділом – не просто інформувати людей про щось, а утримати їх на своєму боці. З цим блогери можуть впоратись набагато краще за офіційні ЗМІ.

Як працюють із блогерами. Вербування

Російська Федерація врахувала цей досвід і почала швидко нарощувати свій вплив на блогерські спільноти. Йдеться навіть не про банальні пабліки, які розповсюджують новини про розіп’ятих хлопчиків і геноцид снігурів, чи фабрику тролів, а про більш вишукану роботу зі створення та використання так званих лідерів громадської думки.

Один із найвідоміших таких прикладів – справа житомирського блогера Василя Муравицького, яка зараз розглядається Корольовському райсуді Житомира. Муравицького звинувачують у поширенні антиукраїнських матеріалів за вказівкою кураторів з Росії. Працювати на Кремль, за даними СБУ, він почав з 2014 року, створюючи публікації, за які йому платили через міжнародні системи розрахунків.

З документів, вилучених СБУ, стало відомо, що на початку "кар'єри" російські куратори платили Муравицькому цілком пристойні суми. За коментар на півсторінки, тобто короткий опис ситуації – 2100 рублів (708 гривень за курсом 2014 року); за аналітику на 2 сторінки, тобто глибокий аналіз публікацій та тем, 4300 рублів (1451 гривня за курсом 2014 року); за думку на 2 сторінки, тобто розгорнуту оцінку ситуації, також 4300 рублів (1451 гривня за курсом 2014 року).

У контракті також зазначалося, що за 2015 рік Муравицькій мав отримати не більше 250 тисяч рублів, або 91,6 тис гривень (7630 на місяць) за курсом того року.

Ще одним прикладом такої роботи блогера є історія Юрія Ткачова – головного редактора одеського інтернет-видання "Таймер", власником якого є Ігор Марков. У 2015 році СБУ зацікавилась його діяльністю водному з проросійських проектів "Народна рада Бессарабії", який намагались реалізувати в Одеській області. Тоді Служба безпеки України виявила зв'язок цієї сепаратистської організації з так званими "ДНР" і "ЛНР". СБУ провела обшук у Ткачова, його викликали на допит. Але згодом відпустили, в тому числі, через тиск одеських журналістів.

Вже на початку 2017 року до СБУ активісти направили до СБУ ще одне звернення, де наголошували, що Ткачов з 2014 року і по сьогоднішній день здійснює діяльність на шкоду інтересам України на користь РФ, "шляхом підготовки та розміщення в "Таймері" та в соціальних мережах Інтернету матеріалів, які прославляють терористичні організації "Л/ДНР", окупацію територій України російськими військами та необхідність автономізації та приєднання до РФ Одеського та інших регіонів України".

Також було зафіксовано, що статті та цитати Ткачова використовуються пропагандистськими ЗМІ Росії для висвітлення антиукраїнських настроїв мешканців України та Одещини. Тим самим Ткачов, на думку активістів, формує громадську думку та закликає, фактично, до визнання та схвалення мешканцями України дій країни-агресора РФ з окупації Криму та вторгнення на Донбас, а також закликає до порушення територіальної цілісності нашої держави шляхом федералізації та окупації РФ інших територій. Однак офіційної реакції СБУ на цю заяву поки що не було. При цьому зараз за його дописами у Facebook, які дійсно мають провокативний характер, стежать більше 17 тисяч підписників.

Ще один цікавий персонаж, пов'язаний із сепаратистським проектом "Бесарабської республіки" – Артем Бузила. Головний редактор одеського онлайн-видання "Інфоцентр" Бузила у 2015 році у цій справі був затриманий і засуджений до 3 років і 8 місяців позбавлення волі, але вийшов достроково за так званим "законом Савченко". Після звільнення він перебрався до Москви і продовжив роботу із вербування людей, що працюють на підрив інформаційної безпеки України. Минулого року активісти InformNapalm проаналізували особисте листування Бузили, яке показало механізми втручання Російської Федерації у справи України та способи вербування блогерів у різних регіонах країни.

Як розповіли сайту "24" у ГО "Оберіг", одним із тих, хто зараз доволі активно працює на Бузилу, є столичний блогер, координатор громадської організації "Віра і пам'ять" Артур Журбенко. Саме він, наприклад, став одним з організаторів маршу "Безсмертного полку" 9 травня в Києві. При цьому Журбенко активно пропагує ідею примирення із російським агресором.

Як працюють із блогерами. Блокування

Зрозуміло, що популярний блогер – той інструмент, який може працювати не лише на користь ворога, а і на покращення ситуації в Україні. Один із найяскравіших прикладів останніх років – волонтери. Як пояснив сайту "24" засновник фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега, на початку збройного конфлікту із Росією, саме блогери та активні користувачі соцмереж стали тим ресурсом, який значною мірою підтримав українську армію.

"Facebook дозволяє отримати доступ до більшого ресурсу. Тобі не потрібен доступ до ЗМІ і стандартних засобів пропаганди. Тобі вистачить своєї сторінку і певної кількість людей, яким ти цікавий і які тобі довіряють. Так з'явилися хлопці на зразок мене. Була можливість швидко нарощувати великі горизонтальні зв'язки, і волонтерство набуло трохи іншого масштабу, ніж на інших війнах… Через те, що війна сталася в епоху Facebook, наше волонтерство вийшло більш системним і масштабним. Зараз американці вивчають цей феномен, до речі, і вони від нього прозрівають", – зазначив він.

Якщо ворог не може завербувати відомого блогера, він може його заблокувати. Так, наприклад, було із проукраїнськими активістами під час анексії Криму. Не так давно американський телеканал MSNBC із посиланням на публікацію The Daily Beast розповів, що РФ під час анексії Криму використовувала недоліки модерації у правилах Facebook, щоб прибрати небажані для них пости і повідомлення, генеруючи велику кількість скарг з формулюванням "заборонений контент". Це викликало блокування поширення інформації про російську агресію і анексії кримського півострова. Згодом колишній помічник держсекретаря США зі стратегічних цифрових технологій Мойра Вейлан підтвердила цю інформацію.

Опубліковано в рамках спецпроекту "Вільний Інтернет" від редакції сайту 24 та ГО "Інтерньюз-Україна", в рамках проекту "Інтернет-Свобода" на кошти уряду Королівства Нідерланди.