Вночі росіяни обстріляли Золочів на Харківщині касетними боєприпасами
Джерело:
СуспильнеРосія продовжує використовувати небезпечні касетні бомби для обстрілів цивільного населення України. Цього разу під такий обстріл потрапило селище Золочів на Харківщині.
Про деталі обстрілу Золочева розповів голова Золочівської громади Віктор Коваленко. За його словами, обстріл стався близько 2:00 в ніч на 17 червня.
Варте уваги ЗСУ завдали ракетного удару по скупченню російської техніки в районі Нової Каховки
За попередніми даними, внаслідок російського обстрілу пошкоджені сім будинків. Чи є постраждалі – поки невідомо.
Наслідки нічного обстрілу Золочева 17 червня / Фото Віктора Коваленка
Обстріли Золочева
Золочів розмішено на північ від Харкова в бік російського кордону.
Ввечері 16 червня Генштаб ЗСУ у своєму звіті повідомив, що протягом дня на Харківському напрямку ворог застосовував ствольну артилерію та реактивні системи залпового вогню в районах населених пунктів Золочів, Уди, Байрак, Перемога, Рубіжне, Верхній Салтів, Печеніги та Леб’яже.
Вранці 17 червня військові повідомили, що противник намагався провести розвідку боєм в районі населеного пункту Кочубіївка, що недалеко від Золочева. Наші воїни відповіли влучним вогнем і ворог відійшов.
Перед тим в ніч на 14 червня близько 4:30 Золочів снарядами на парашутах. Загиблих або поранених немає, пошкоджені чотири будинки.
Росія використовує касетні снаряди на Харківщині
15 червня окупанти обстріляли касетними снарядами Барвінкове.
Також неодноразово касетні бомби використовувалися для обстрілу Харкова. Слідчі Служби безпеки України дослідили результати обстрілів Північної Салтівки. Цей житловий район міста постраждав від ворожих бомбардувань та обстрілів найбільше. За попередніми висновками експертів, з-поміж низки озброєння, яким окупанти гатили по Харкову, вони також застосовували для ударів по Північній Салтівці заборонені у більшості цивілізованих країн світу касетні боєприпаси.
Чим небезпечні касетні бомби
Касетні боєприпаси - це авіабомби, артилерійські снаряди або ракети, які замість одного великого вибухового снаряда містять десятки або навіть сотні менших суббоєприпасів.
Після запуску касетна бомба або ракета гальмує у заданій точці та розкидає мініснаряди по великій площі - розміром з одне або два футбольних поля. Це дозволяє одній бомбі-носію знищити безліч цілей замість однієї.
Касетні боєприпаси загрожують цивільному населенню з двох причин. По-перше, вони вражають широку площу, не відрізняючи солдатів від мирних жителів.
По-друге, не всі мініснаряди вибухають одразу при ударі. До чверті суббоєприпасів можуть залишатися на землі й становити небезпеку цивільному населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть після конфлікту. Деякі мініснаряди мають яскраве забарвлення або виглядають як кульки чи циліндри, приваблюючи дітей. Через невеликий розмір снаряди можуть не помітити фермери, які обробляють поле.
Жертвами касетних боєприпасів у всьому світі стали з 1960-х до 2020 року більш ніж 22 тисячі людей. При чому понад 18 тисяч із них постраждали не від удару снаряда, а від нерозірваних суббоєприпасів.
Саме тому застосування касетних бомб у населених районах вважається тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права. Це заборонене конвенцією про касетні боєприпаси 2008 року. Ця конвенція почала діяти 2010 року. Її підписали понад 100 країн. Водночас деякі найбільші виробники касетних боєприпасів та країни з великими запасами цієї зброї відмовилися підписувати конвенцію. Це – США, Росія, Китай, Індія, Пакистан і Бразилія.