Конфлікт на Донбасі можуть "заморозити", – воєнкор сказав, що може злякати окупантів

В другій частині інтерв'ю військовий журналіст Роман Бочкала розповів про завдання, які стоять перед українською армією, ситуацію на окупованих територіях України та відповів, чи можна закінчити війну з Росією дипломатичним шляхом.

Перша частина інтерв'ю Війни не закінчаться ніколи, – відверте інтерв'ю з воєнкором про конфлікт на Донбасі

Головне надбання української армії?

Головне надбання це те, що наша армія стала армією. Можливо, це було неприємно почути ветеранам Збройних сил України. Але реально в нас армія стала справжньою армією, однією з найсильніших у світі. Бо армія – це люди, це не машини, воюють люди. Найголовніше – ми надбали бойовий досвід. Немає нічого важливішого для військового, ніж реальний бойовий досвід. Ба більше, на території власної держави.

Колись, пам'ятаю, на Яворівському полігоні були спільні навчання з американськими "спецназерами". І вони під час приватних розмов сказали, що нам пощастило захищати свою країну. Бо вони постійно літають захищати Афганістан, Ірак і так далі. Але це все не те, коли ти захищаєш власну країну, ти набуваєш шалений досвід, який неможливо набути на жодних навчаннях. Тому я вважаю, що цей наш реальний досвід – це наше головне надбання, якого, до речі, у російських збройних сил немає.

Роман Бочкала / Фото Військового телебачення України

Головна проблема в ЗСУ?

Я б сказав так, в нас мають бути не проблеми, а завдання. Завдання, які потребують розв'язання та підсилення. Зараз буду говорити, напевно, не як журналіст, а як волонтер, бо є частиною волонтерської спільноти. Наш фонд "Батальйон волонтер" з самого початку відвозив допомогу і зараз продовжує теж це робити. Ті всі проблеми, які стосувались матеріального забезпечення військових, харчування, форма тощо – це все вже зроблено. Немає зараз цієї проблеми.

Я думаю, що завдання наше зараз все ж таки брати на озброєння швидшими темпами сучасні технології.

Як ми це бачили в Азербайджані. Вони фактично використовували небо – це дрони, супутники, які вели спостереження з космосу. Приємно, бо зараз президент озвучив, що до 30 річниці Незалежності ми маємо нарешті запустити супутник. Ми маємо чітко усвідомити, що війни, наприклад, такі як Друга світова чи ті, що були ще раніше, – це вже минуле. Нам треба переходити до сучасніших видів ведення бойових дій. Саме на цьому треба зосередити увагу.

Зверніть увагу Державіаслужба оцінила загрозу цивільній авіації через загострення з боку Росії

Яким має бути соцзабезпечення військовослужбовців?

Питання житлових моментів, воно ще не розв'язане в Україні. Ми бували в країнах Балтії, Естонії, Литви, я бачив, як там це все побудовано. Там це все правильно, там люди не стоять в чергах і не чекають поки держава їм щось подарує. Не треба дарувати, створіть умови пристойні – кредитування, іпотеки, нарахування відповідні. Все це в руках профільних міністерств. Звичайно, Міністерство оборони також в тому процесі повинно брати активну участь.

Про інформаційну війну з Росією

Як правильно вести інформаційну війну?

Інформаційними війнами, я вважаю, мають займатись спеціальні підрозділи відповідних служб та відомств. Знаю, що наші підрозділи проводять ці кампанії та операції. Вважаю, що досить непогано. А давати оцінку, наскільки краще вони могли б бути – мабуть, завжди можна щось робити краще.

Ми є жертвами дезінформації, пропаганди. На жаль, російські ЗМІ, спецслужби, цілі фабрики працюють над створенням інформаційного, вибачте, лайна.

Тому, якщо ми нічого не будемо робити, то ці всі нав'язані наративи, брехливі контексти почнуть заповнювати інформаційний простір. Тому, щоб цього не сталось, ми маємо протидіяти. Ми, як журналісти, маємо протидіяти цьому, розказуючи правду. Ми маємо поширювати правдиву інформацію і робити це професійно.

Про "замороження" війни на Донбасі

Чи можливий сценарій, що конфлікт на Донбасі "заморозять"?

Зараз все йде до цього. Бо конфлікт зараз в дипломатичній площині розв'язання. Як ми бачимо на прикладі Карабаху, Абхазії, Південної Осетії, Придністров'я, що ці конфлікти дипломатичним шляхом не розв'язуються. Вони дійсно "заморожуються".

Я свого часу робив дослідження "заморожених" конфліктів. В ОБСЄ кожного року змінюється країна, яка керує організацією. Так от свого часу, здається, у 2011 чи 2012 році якраз таки Україна головувала в ОБСЄ. Тоді я просто проїхав всі ці "заморожені" конфлікти. Що я побачив – є одна спільна риса, вона полягає в тому, що ті "квазі" владні інституції, які фактично захоплюють владу на цих територіях, є найнезацікавленішіми сторонами, щоб це все припинилось. Адже вони втратять свій статус, бо вони вчора ще були ніким, а зараз стали "всім".

Розташування російських угрупувань поблизу кордону / Інфографіка 24 канал

І як це можна розв'язати дипломатичним шляхом? Ніяк. Фактично вони мають відмовитись від всіх своїх благ, преференцій, від влади. Це неможливо. Я дійшов висновку, що розв'язати дипломатичним шляхом це неможливо. Тільки примушувати, наприклад, економічні санкції, застосовувати військові методи, може бути комбінація різних інструментів.

Ми маємо усвідомлювати, що в розмові з представниками самопроголошених республік ми ніколи не знайдемо консенсусу. І коли за ними буде ховатись Росія, яка якраз намагається представляти їх як суб'єктів цього процесу, з яким ми маємо вести переговори, – це просто шлях в нікуди. Якщо врешті-решт цей шлях буде продовжуватись в цьому ж напрямку, ми з вами зустрінемось через 10 – 20 років і будемо говорити про те ж саме. І нічого, на жаль, не зміниться.

Про ситуацію на окупованих територіях

Чи захочуть люди з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей повертатись в Україну?

Мені цих людей дуже шкода. Ці люди, дійсно, стали заручниками ситуації. Багато хто з них просто не розуміють, що відбувається насправді. Якість життя там дуже низька. На жаль, у значної частини населення, яка там залишилась, патріотичної позиції, дійсно, немає. Але це не означає, що вони хочуть жити в "ДНР/ЛНР". Я не знаю, хто там взагалі може хотіти жити, окрім тих, хто захопив владу і створив там собі якийсь простір комфорту.

Всі інші, переважно частина населення, жебракують.

Тому нічого гарного в цьому немає. Я далекий від думки, що людям це подобається. Єдине, що, я думаю, їх дійсно турбує, щоб раптом після звільнення не було широкомасштабної військової операції, внаслідок якої буде багато жертв, руйнація будинків тощо. Якщо людям дати зрозуміти, що такого не буде, то звичайно, всі б вони хотіли повернутись в нормальне життя, щоб нормально подорожувати, нормально отримувати соцгарантії, розраховувати на захист в суді, правоохоронної системи і всього іншого, що в сукупності називається державою. Бо зараз в них нема держави, в них немає всіх цих гарантій.

До теми Втратили житло за лічені хвилини: на Донбасі родини отримають компенсації за зруйновані будинки

Люди всі розчарувались, навіть ті, хто хотів в Росію, вони бачать, що Росія не взяла їх у свої ряди, скажемо так, як це відбулося з Кримом. Не стали вони Росією, тому більшість людей, звісно, буде рада, якщо це все завершиться.