Втеча від диктатури: білоруси в Україні вивчають цифрову безпеку та правозахист

Ukraïner написав про те, як сотні тисяч втікачів від диктатури Олександра Лукашенка знайшли свою нову домівку в Україні, чим вони займаються та що їх поєднує з українцями.

До теми Це як вийти з концтабору, – білоруські журналісти про еміграцію до Києва

Перші біженці з Білорусі опинилися в Україні ще в травні – червні 2020 року, коли у Мінську та Гродно заарештували кандидатів у президенти Білорусі Сергія Тихановського та Віктора Бабарика, а загони міліції особливого призначення розігнали мирні акції у кількох містах.

Протест в Білорусі / Фото Алеся Пілєцкі

Чому люди покинули домівки

З початком активних протестів проти самопроголошеного президента Олександра Лукашенка у серпні 2020 року, спільнота поповнилася новою хвилею – білоруськими активістами, які змушені покидати власні домівки, де їм небезпечно залишатися. Наразі білоруська діаспора в Україні стала рупором змін, де чути голоси кожного: від правозахисників до діячів мистецтва.

Ти бачиш, що за тобою слідкують, збирають дані у сусідів, твоїх друзів, і ти розумієш, що у тебе є кілька годин, щоб покинути країну, бо ти стаєш не свідком, а обвинувачуваним,
– розповів про своє вимушене переселення з Білорусі активіст та волонтер правозахисного центру "Вясна" Максим.

Хто допомагає білорусам в Україні.

Цей потік анітрохи не зменшився навіть після припинення авіасполучення Білорусі з нашою країною. Велика кількість людей, що потребували термінової правової та психологічної допомоги, стала причиною створення в Києві Free Belarus Center – громадської ініціативи, яка допомагає білорусам не лише адаптуватися, але й розвиватися в Україні.

Free Belarus Center діє в Києві / Фото Юрія Стефаняка

Зокрема, освітній відділ центру отримує великий запит на здобуття знань про цифрову безпеку та правозахист. Таку тенденцію пояснюють тим, що білоруси бажають приносити користь рідній країні з-за кордону та тій країні, в якій вони тимчасово перебувають.

Партизанські методи у XXI

Білоруси вірять, що в кожному з них є ген партизана, оскільки під час Другої світової війни кількість білоруських радянських партизанів сягала більше ніж 350 тисяч осіб.

В умовах, коли у 2020 році в Білорусі вимкнули інтернет та заблокували незалежні медіаресурси, партизанський метод поширення інформації через самвидавні газети та листівки став знов актуальним.

Білоруси поширювали інформацію через листівки й плакати / Фото Юрія Стефаняка

Навесні 2021 року у Мистецькому Арсеналі в Києві, в межах виставки "Кожны дзень. Мистецтво. Солідарність. Спротив", українці могли побачити на власні очі сучасні протестні газети, плакати та листівки, які білоруси завантажували з телеграм-каналів, видруковували та розносили по поштових скриньках у себе в будинку, дворі або районі. Велику частину робіт зосередили на образі жінки.

"Кожны дзень" – знакова, але не єдина подія, яка знайомить українців та білорусів в Україні з культурою Білорусі. Free Belarus Center організовує такі заходи, як фестиваль "День білоруського мистецтва" на плацу Києво-Могилянської академії, де можна послухати сучасні білоруські гурти та ознайомитися з фотовиставкою, а також літературні читання за участі білоруських поетів.

Free Belarus Center організовує різні події / Фото Алеся Пілєцкі

Вірять, що повернуться додому

Вважають, що саме в Україну виїхала найбільша кількість білорусів, які змушені були покинути свою батьківщину. Це дуже велика кількість людей, вони дуже різні, але усіх їх об’єднує спільна жага до свободи та демократії.

В українців, на думку координаторки Free Belarus Center в Києві Поліни Бродік, яка живе в Україні з 2015 року, білоруси вчаться гуртуватися, пишатися своїм походженням і боротися за національні та культурні надбання своєї батьківщини. Вона вірить, що після повалення режиму Лукашенка білоруси повернуться додому.

Білоруси хочуть повернутися у вільну країну / Фото Алеся Пілєцкі

"Рано чи пізно це відбудеться, і я матиму можливість застосувати у своїй країні увесь той багаж знань, який мені вдалося зібрати у різних країнах, зокрема в Україні", – зазначає Поліна.