Чи могла Україна змінити хід історії й уникнути великої війни

Вердикт – війна

На мою скромну думку, окупант з кремля був налаштований на велику війну так чи інакше. Незалежно від того, що Україна зробила б за той час, як нас попереджали.

Актуальне росія стягнула ще більше заліза до кордонів з Україною: чим окупанти гатитимуть 24 серпня

Працював цілий комлекс чинників і факторів, які впливали на калькуляції путіна. Передусім, кратна переоцінка потенціалу збройних сил московії й кратна недооцінка потенціалу ЗСУ. Ці оцінки, як пам'ятаємо, були в наших партнерів. Про такі настрої на Заході доповідали путіну, і він, певно, розраховував швидко поставити світ перед доконаним фактом.

Також в путіна були викривлені уявлення щодо настроїв в українському суспільстві загалом – особливо щодо стійкості й готовності чинити спротив. Це все дуже недооцінювалося, як відомо.

На це все наклався брак інших, окрім як військових, інструментів впливу на Україну, і паралельні шалені інвестиції в армію московії, що робили військовий варіант більш привабливим.

В комплексі путін бачив маленьку переможну війну. Тобто війна так чи інакше була б. Як би ми не старалися в останні 3,5 місяців до 24 лютого.

Варте уваги Ердоган може дещо передати Зеленському від путіна

Фактор "якби"

Інше питання, що можна було б зробити за останні 3,5 місяці й загалом із лютого 2015 року, коли на Донбасі припинилися активні бойові дії. Чи могли би більше? Безперечно. Але.

За 3,5 місяців можна зробити повне розгортання армії після призову резерву, запустити раніше ТрО, провести інженерні роботи (наробити їжаків, накопати траншей, мішків із піском наробити). Але за 3,5 місяці не можна отримати більше важкої зброї і БК до них.

Та і пам’ятаємо, як насилу через країни Балтії напередодні війни отримали трохи ПЗРК Stinger, а США і Велика Британія були готові насипати лише трохи протитанкових засобів. Про важку зброю не йшлося. Ну бо шансів нам західні аналітики в форматі армія на армію не давали. То чому сильно вкладатися?

За сім років із часу припинення бойових дій можна було б краще підготувати армію діяти в парадигмі Другої світової війни, коли беруть масою техніки і вогню зі зброєю 1960-х – 1980-х. Але вийти на якісно інший рівень ведення війни (безконтактні бойові дії й дальнє вогневе ураження), коли в тебе найбільша після московії армія, бо треба прикривати протяжні кордони + АТО/ООС і, як наслідок, 2/3 іде на грошове утримання, не можна. І коли суспільство не готове більше виділяти невеликого ВВП на оборону.

Тому війни ми б не уникнули. Могли б зробити більше за 3,5 місяці й за сім років, щоб більшу лупити ціну із 24 лютого. Але точно самим вийти на ефект стримування було б важко.

До теми – втрати російських окупантів станом на 18 серпня: дивіться відео