Як працює українська енергетична система та що їй заважає бути успішною

Енергетична система України представлена сукупністю електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передавання та розподілу електричної й теплової енергії за їх централізованого керування.

Читайте також Крок вперед, два назад: ніякого здешевлення ціни на електроенергію не відбулося

Виробництво електроенергії в Україні відбувається шляхом спалювання вугілля, мазуту, природного газу, торфу, використання атомної енергії, енергії вітру, води, сонця та геотермальної енергії. Весь цей комплекс виробництва забезпечує безперебійну подачу електроенергії як для інфраструктурних об'єктів, так і для промисловості, і, врешті-решт, для населення. Тобто без злагодженої ефективної роботи цього комплексу важко уявити життя кожного українця.

Одним з найважливіших аспектів роботи системи є когенерація. Тобто про ті потужності, які працюють як на генерацію тепла, так і на генерацію електроенергії. Таку діяльність здійснюють теплоелектроцентралі по всій країні. Саме ТЕЦ, максимально працюючи в енергодефіцитний зимовий період, забезпечують підтримку балансу виробництво-споживання електроенергії в енергосистемі України, генеруючи до 10% всього обсягу виробництва. Для порівняння, на ГЕС/ГАЕС припадає лише 5,3% виробництва електроенергії, а так звана альтернативна енергетика займає сукупно лише 7,3% в загальному обсязі виробництва електроенергії.

ТЕЦ з когенерацією – це стратегічно важливі для країни об'єкти. Що відбувається з ними зараз і чи мають вони можливості продовжувати підтримувати нашу енергетичну систему в безпеці?

Від чого залежить, чи буде світло в домівках українців

Когенерація – це технологічний процес виробництва 2 видів енергії одночасно: електричної та теплової. Таке виробництво не тільки є ефективним, а навіть визначено як один з пріоритетних напрямків для розвитку.

Енергетична стратегія України до 2030 року одним із пріоритетів визначає використання скидного тепла та перетворення котелень, що виробляють лише тепло, на когенераційні електростанції. Закон України Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу передбачає пільги для виробників з комбінованим циклом виробництва тепла та електроенергії.

Але така гарна картина існує, схоже, лише на папері, бо в реальності все виглядає інакше.

Що зміниться на ринку виробництва електроенергії в 2021/2022 роках

Останнім часом значне зростання цін на природний газ призвело до збитковості виробництва як теплової, так і електричної енергії, отже, головним чинником, що впливає на економічні показники, є вартість природного газу, яка складає близько 80% собівартості виробленої електричної та теплової енергії.

"З огляду на те, що для забезпечення споживачів тепловою енергією та послугами гарячого водопостачання підприємства не можуть повністю відмовитися від використання когенераційних енергоблоків і виробництва електричної енергії, збитковість на ринку електричної енергії зумовить заборгованість перед газопостачальними організаціями без джерел для їх погашення з примусовим припиненням газопостачання ТЕЦ", – пояснюють в пресслужбі найбільшої в Європі ТЕЦ – Київської ТЕЦ-5.

Важливо Скандальні заяви Луценка і звільнення з "Нафтогазу": відверте інтерв'ю з Ланою Зеркаль

Учасники ринку говорять, що затверджений постановою КМУ від 18 квітня 2018 року № 324 Порядок надання тимчасової підтримки виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, метою якого було забезпечення можливості конкурентної роботи цих виробників в умовах нового ринку електричної енергії, в тому числі шляхом запровадження державної регульованої ціни на електричну енергію, вироблену протягом строку реконструкції та/або модернізації обладнання на таких теплоелектроцентралях, на жаль, так і не реалізований на загальнодержавному рівні.

Ключове питання є в ціні на газ для ТЕЦ, який закуповують виробники в державної компанії "Нафтогаз".

"У 2020/2021 роках різниці в ціні на газ для виробництва теплової та електричної енергії не було. Це була однакова фіксована ціна. Тому розподіляти ці ціни не було потреби. Наразі ж, технічні відділи мають зафіксувати питомі витрати на спожиту теплову енергію та виходячи з цього вираховувати, скільки газу знадобиться для виробництва електричної енергії. Ці обсяги неможливо зафіксувати практичним шляхом, тому ми покладаємося на математичні розрахунки за формулами. Отже, зараз потрібно укладати новий договір з "Нафтогаз Трейдинг", де зазначена ціна 7420 грн", – пояснює ключові зміни фінансовий директор компанії "Нафтогаз Тепло" Марина Андрієнко.

І додає: "І ці обсяги мають відповідати тим, які потрібні для виробництва теплової енергії для населення. Всі інші обсяги, які потрібні на виробництво електричної енергії, будуть закуповуватися за ринковою ціною, яка становитиме 18 200 грн. Тому ТЕЦ мають подати оновлені дані до 01.10.2021 на основі окремих договорів з "Нафтогазом" до НКРЕКП на перегляд тарифів. Тобто тарифи будуть переглянуті з урахуванням нових умов".

З цього опалювального сезону, як зазначає директор Миколаївської ТЕЦ Володимир Удод, з новими тарифами ціни на вироблену ТЕЦ електроенергію зростуть майже на 300%. Якщо зараз це 1,2 – 1,5 гривні за кіловат, то з урахуванням нової ціни на газ той самий кіловат виробленої електроенергії коштуватиме не менше 5 гривень. А враховуючи, що з 2019 року в Україні працює вільний ринок електроенергії, то ця ціна буде, м'яко кажучи, не конкурентоспроможною. Це означає наступне: ТЕЦ просто не зможуть продати вироблену електроенергію на ринку, а отже, генеруватимуть нові борги перед НАК "Нафтогаз" за цей спожитий газ.

До теми Світовий банк надасть 211 мільйонів доларів на розвиток української енергосистеми

"Тобто, ми вже сьогодні розуміємо, що за нових умов не зможемо працювати навіть в нуль, не кажучи вже про прибутки. При цьому і відмовитись від виробництва електроенергії не можемо, бо тоді не тільки зросте фактичний обсяг газу для теплогенерації, що призведе до колосального підвищення тарифів на тепло, а й взагалі виникнуть складнощі з початком опалювального сезону. В разі відмови від електрогенерації ми фактично втрачаємо ліцензії НКРЕКП, в яких основним видом діяльності зазначена саме когенерація. А це означає, що ми будемо змушені отримати нові ліцензії, повністю переглянути, аргументувати і затвердити нові тарифи та переналаштувати наші потужності. Це справа не одного місяця і за таких дій опалювальні сезони будуть зірвані", – розповідає Володимир Удод.

"Нафтогаз" – винуватці ситуації чи заручники обставин

Не тільки ТЕЦ страждають від такого положення справ. В "Нафтогазі" теж розуміють всю складність ситуації.

Станом на 05 травня 2021 року сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ перед НАК "Нафтогаз України" складає близько 67 мільярдів гривень.

З 30 підприємств ТЕЦ та 5 генеруючих компаній, яким НАК "Нафтогаз України" поставила природний газ для виробництва електроенергії, мають значну заборгованість 28 споживачів з Харківської, Луганської, Київської, Херсонської, Дніпропетровської, Донецької, Одеської, Миколаївської, Полтавської, Львівської, Івано-Франківської, Вінницької, Кіровоградської, Чернігівської, Черкаської областей, АР Крим, міста Севастополя та міста Києва.

Інфографіка НАК "Нафтогаз"

Ці борги були згенеровані протягом тих років, коли різниці в ціні на газ для теплової та для електричної енергії не було, а ТЕЦ могли на відносно ринкових умовах продавати вироблену електроенергію ДП "Енергоринок". А тепер давайте змоделюймо, які ж втрати понесе "Нафтогаз" при такому підвищені тарифів? Та й сам "Енергоринок" не поспішає розраховуватись із виробниками електроенергії. За їхніми офіційними даними, кредиторська заборгованість з боку "Енергоринку" перед учасниками становить 26,975 мільярда гривень.

До теми Крим може залишитися взимку без тепла: чому хочуть зупинити роботу ТЕЦ

Та все ж в "Нафтогазі" наполягають – вони не можуть більше стримувати ціни на газ штучно. І це позиція не лише компанії, але й Уряду.

Неефективність менеджерів комунальних підприємств більше не буде покриватися фіксованою ціною. Тепер всі виробники будуть укладати контракти із газопостачальними компаніями самостійно, 
– заявив прем'єр Денис Шмигаль.

У свою чергу директор з енергоефективності та управління майном групи "Нафтогаз" Віталій Щербенко наголосив, що "Нафтогаз" виконав свою частину "домашньої роботи" у підготовці до опалювального сезону – а саме, у частині забезпечення запасів газу. Решта – поза межами їхніх повноважень.

Директор з енергоефективності та управління майном групи "Нафтогаз" Віталій Щербенко (на фото зліва)

Сховища наповнені необхідною кількістю природного газу. Ми запропонували комфортну і стабільну ціну – 7,42 грн за кубометр – і ця ціна залишається на рівні минулих років",
– сказав Щербенко.

Юрій Вітренко, голова НАК "Нафтогаз" зазначив, що не може впливати на владу в питаннях формування ринкової політики. Більше того, за його словами, компанія прагне того, аби газ в Україні був дешевий. Дешевший принаймні.

Ми хочемо вийти на те, щоб в Україні була ринкова ціна на рівні експортного паритету, а не імпортного паритету. Зараз ціна якраз на рівні приблизно імпортного паритету. Бо ми фізично імпортуємо газ. І саме тому не можемо дозволити собі знизити ринкові тарифи. Але я можу пообіцяти, що ціни на газ не будуть більше рости,
– сказав Вітренко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Голова НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко

Представники ТЕЦ бачать ситуацію інакше:

Ринок природного газу в Україні дерегульований та орієнтується на ціновий тренд спотового сегменту європейських газових хабів. Ціноутворення монополіста "Нафтогаз України" прив'язане до спотової ціни плюс фіктивні витрати на транспортування до кордону, але ми всі розуміємо що ніякого фізичного імпорту з Європи в таких обсягах не існує, отже, таке ціноутворення навряд можливо назвати справедливим та економічно обґрунтованим, – пояснює директор Київської ТЕЦ 5.

"В кінцевому результаті за все заплатить споживач електричної та теплової енергії, але ситуація коли газовий ринок з вільними цінами, а ринки електричної та теплової енергії зарегульовані, є економічним нонсенсом", – нагадав він. 

Енергетична безпека під загрозою

Питання не тільки лежить у фінансовій площині. Окремо варто відзначити соціальну та стратегічну роль, яку відіграють ТЕЦ в балансуванні енергетичної системи України. На ринку електричної енергії є сегмент – "балансуючий ринок", тобто за вказівки оператора "Укренерго" виробники електроенергії мають або зменшувати, або збільшувати генерацію електроенергії.

Не виконати команди диспетчера "Укренерго" неможливо, бо, якщо частота в об'єднаній енергосистемі вийде за допустимі межі, в цю ж мить система перейде в аварійний режим. При цьому є ризик отримати вже неконтрольовані відключення генерації та споживачів,
– каже Юрій Саква, заслужений енергетик України.

ТЕЦ в періоди пікового навантаження вимушені виробляти більше балансуючої електроенергії. При цьому навіть на ці обсяги електроенергії ціна газу для її виробництва залишається ринковою. Вільний ринок електроенергії станом на зараз вже нікого не може змусити купити цю електроенергію по тій ціні, яка вона реально коштуватиме.

Зараз ціна на природний газ в Україні складається на підставі біржових котирувань природного газу на Європейських хабах без урахування вартості природного газу власного видобутку. При формуванні ціни на природний газ для споживачів України було б доцільно враховувати вартість природного газу власного видобутку, а також для зниження ціни збільшити власний видобуток газу в Україні,
– вважає голова правління ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" Олександр Мінкович.

У цьому випадку всі фактично опиняються заручниками ситуації: "Нафтогаз" не має можливостей дати пільгову ціну для виробників електроенергії, які є учасниками "балансуючого ринку", самі ТЕЦ не можуть ігнорувати вимоги "Укренерго", бо тоді під загрозою буде сама безпека енергетичної системи України. А в кінцевому результаті все це відобразиться на гаманцях українців, бо так чи інакше всі ці витрати відображатимуться на тарифах.

Як врятувати галузь

Учасники ринку бачать можливі шляхи вирішення цієї патової ситуації. Та всі вони, так чи інакше, вимагають активної політичної позиції держави.

Важливо Атом не вічний: що чекає енергетику України?

Через те, що НАК "Нафтогаз України" є дебітором декількох боржників, які не змогли розрахуватися з ним за природний газ, використаний для виробництва електричної енергії, через неплатежі єдиного покупця, державного підприємства "Енергоринок", то, згідно з принципами цивільного права, НАК "Нафтогаз України" зобов'язаний сприяти своїм боржникам у отриманні оплати за вироблену ними електричну енергію шляхом законодавчих ініціатив, та організаційних заходів, направлених на проведення взаєморозрахунків, враховуючи належність до державної власності і НАК "Нафтогаз України", і ДП "Енергоринок".

Для імплементації цих прав було розроблено законопроєкт 3508-д, який на цей час знаходиться на підписі у Президента України та який дозволить провести взаєморозрахунки за теплову енергію й природний газ, спожитий для її виробництва.

Документ неодноразово аналізували фахівці і не визнали його ідеальним. Але якщо казати про реальні кроки, то лише цей законопроєкт дозволить залучити профільні міністерства та органи влади до вирішення цієї проблеми. Бо саме він і передбачає можливість повернення виробникам теплової та електричної енергії частину коштів, що відповідає різниці в тарифах на газ. А сам "Нафтогаз" отримає більші шанси на зниження дебіторської заборгованості.

В іншому випадку, якщо з боку держави та профільних міністерств не буде кроків назустріч та взаєморозуміння з усіма учасниками ринку, можемо отримати не тільки шалені тарифи як на тепло, так і на електроенергію, а ще й перебої в роботі "Енергетичних систем України".

Враховуючи, що Україна наразі стоїть на порозі інтеграції в Європейську енергетичну систему, а НЕК "Укренерго" в процесі підготовки приєднання до ENTSO-E заплановано на 2022 рік проведення режимних випробувань енергосистеми в ізольованому режимі роботи, що потребує максимальної участі газової генерації.

За поточної ситуації із зупинкою газових енергоблоків, успішне проведення таких випробувань залишається під великим питанням.

Автор: Вероніка Міронова