3 важливі поради, як впорядкувати психіку після поранення
Джерело:
Масі НайємНайскладніший виклик поранення – це психіка, власна рідна психіка, яка тебе дивує.
Японська мова після поранення
Це як здивуватись одного дня, що фасад будинку, в якому ти все життя жив, раптом став ядовито-жовтим. І дивує в цьому не стільки колір, а скільки те, що ти не очікував, що цей фасад взагалі може змінити колір.
Читайте також Феномен боїв під Бахмутом: як ЗСУ стримують "другу армію світу"
Якщо вас фізично врятували – ви перемогли, і ця перемога лише на умовних 40%. Без цієї перемоги займатись психікою – це як схвалювати закон про заборону наступу росіян замість того, щоб фізично їх знищувати.
Але умовних 60% – це перемогти наслідки поранення в зміненій психіці. Своїй, власній, ядовито-жовтого кольору. Складність цих 60% ще й в тому, що попередні 40% залежали від компетенцій інших людей, цілої системи евакуація – стабілізація – операція – лікування – реабілітація (що це взагалі? Це слово треба зараз ввести в Червону книгу, бо в реальності це рідкість, як зникаючий вид).
Тобто 40% залежить від інших, від лікарів, за що їм низький уклін. А далі ти сам, зовсім сам.
У тебе можуть з'явитись залежності щодо стабілізації психологічного стану. В тебе не можуть, а точно з'являться нові "друзі" у вигляді параної, нерозуміння тебе і впевненості, що після поранення ти просто перейшов на японську мову.
Не можна впадати у стан жертви
І боротись із цим зможеш тільки ти сам. Не стається дива, не приходить якась умовна служба порятунку психічного стану поранених військових. Тут не треба впадати в жертву, що: "Ой Боже, я сам на сам зі своєю проблемою". Так, друже. Ми й були завжди сам на сам із собою, а до маніпуляцій краще не вдаватись.
Цікаво Росіяни обстрілюватимуть самі себе ще частіше
Тому як інсулін при цукровому діабеті, вирішив, що незамінними ліками для мене буде дисципліна. Спокійно, врівноважено, без зайвих слів. Тому поділюсь тим, що сам буду робити і раджу вам і вашим близьким, хто стикався із цими проблемами.
- Медитація Віпасана. Щонайменше година в день. В ідеалі – дві години в день. Краще виділити час на це, ніж ще більше часу на подолання наслідків відсутності самоконтролю. Це дає спокій, прибирає реактивність.
- Їжа і алкоголь. Контролювати перше і виключити друге. Насолода через їжу – це прекрасно. Але те, що я їм, впливає на мої рішення. Алкоголь просто дає ілюзію, що я розслабився, але потім все одно прірва.
- Фізична культура. Фізична травма як наслідок дає втрату впевненості в собі, недовіра до свого тіла. Підсвідома. Але займатись спортом і ставити маленькі, а краще великі цілі – це саме те, що може допомогти йти вперед і не руйнувати себе.
Зауважте Можливість дефолту в США: чому Україні взагалі не варто переживати
Нехай це залишиться декларацією на наступний місяць. Залишається менш як місяць до річниці поранення. Хочу прийти в той день кращим собою, ніж був.
А поки що буду насолоджуватись думкою, що в мене все ще є друге око, яким я можу дивитись, бачити, кохати, жмуритись від зірки під назвою Сонце.