Розворот Сербії на Захід: чи втратить Росія важливого союзника в Європі

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, проблема проросійської Сербії знову вийшла на перший план. Белград відмовився приєднатися до санкцій та продовжив маневрувати між Заходом та Москвою. Зараз Сербія перебуває між двох вогнів, де з одного боку фінансова підтримка ЄС та майбутнє в європейській сім'ї держав, а з іншого – реальна загроза силового втручання у внутрішню політику країни з боку Росії. 24 Канал проаналізував чи може Сербія зробити різкий розворот на Захід, а також, що цьому заважає. 

До теми Чекає складний вибір: у Сербії готові переосмислити свої відносини з Росією

Ідея "Великої Сербії": чому Белград історично тяжіє до Москви

Рівень проросійських настроїв у сербському суспільстві та політикумі віддавна дійсно вражає. Попри те, що традиційно українці звикли звертати увагу на наближеність до Кремля угорського прем'єра Віктора Орбана, або ж політику подвійних стандартів у Німеччини та Австрії, ніде в Європі не має такого насичення проросійськими наративами, як у Сербії.

• Белград відмовився підтримати санкції проти Росії, після початку повномасштабного вторгнення в Україну або хоча б заблокувати російські телеканали на території країни, де активно поширюється дезінформація про російсько-українську війну.
• Ба більше, сербські найманці активно беруть участь у бойових діях на боці росіян, а вулиці Белграда вкриті графіті, присвяченими підтримці колишніх псевдоутворень "ЛДНР" та вшануванню тамтешніх бойовиків та терористів.

Сербські найманці на блокпосту в Криму під час окупації півострова Росією, 13 березня 2014 року / фото Getty Images

Зверніть увагу! Близькі відносини між сербами та росіянами будувалися протягом кількох століть. Спочатку Російська імперія, потім СРСР, а сьогодні й Російська Федерація традиційно вважається союзниками Сербії.

Вже в наші дні, для підживлення пропагандистської риторики, Кремль взяв на озброєння мантру про участь НАТО у Балканських війнах, бомбардування Белграда та іншої території колишньої Югославії, а зрештою – відділення Косова від Сербії. Майже в усіх своїх промовах Владімір Путін згадує ці події, просуваючи свою традиційну антизахідну риторику.

При цьому, Путін повністю уникає контексту цих подій, адже зрештою Гаазький трибунал засудив експрезидента Югославії Слободана Мілошевича за злочини геноциду проти боснійських мусульман та хорватів, а також за чисельні воєнні злочини в Косово. Зрештою, навіть парламент Сербії проголосував за резолюцію, що засуджує масові вбивства у Сребрениці, хоч і відмовилися називати це геноцидом. Втім, пропагандистська мантра Кремля вимагає повного відбілення Мілошевича та його діяльності, що з радістю ковтають місцеві націоналісти.

На відміну від України та багатьох східноєвропейських держав, націоналісти в Сербії є рушійною силою проросійських та повністю антизахідних настроїв у своїй країні. Вони всіляко підтримують Владіміра Путіна та його політику, направлену проти України. Саме представники сербських націоналістів ще з 2014 – 2015 років беруть участь у війні проти України на боці російських сил та терористичних угруповань на Донбасі, а також намагаються чинити опір намірам Сербії нормалізувати відносини з Косово та приєднатися до Євросоюзу.

У Белграді регулярно відбуваються проросійські акції / фото Getty Images

Сербські націоналісти дуже сконцентровані на ідеї "Великої Сербії", яка загострилася після розпаду Югославії. У цьому вони навіть мають щось спільне з Росією. Цей сербський націоналізм лише спрощує вплив Росії на Балканах, який вона використовує, щоб збурювати народ. Саме тому серби так гостро сприймають будь-які спроби Вучича покращити відносини з Косово. Вони не хочуть, аби Косово ставало незалежним або потрапляло в міжнародні інституції тощо. Тобто з одного боку, це вплив Росії, а з іншого – настрої самого суспільства,
– пояснює експертка з Балкан Марія Гелетей.

Втім, так зване союзництво з Росією завжди є доволі специфічним та маніпулятивним. Треба усвідомлювати, що через імперські амбіції Росії, під будь-яким союзництвом Москва розуміє лише покірність та контроль, в обмін на примарну безпеку та політичну підтримку.

Президент Сербії Александар Вучич тривалий час намагався маневрувати між Заходом та Росією, проте з початком повномасштабного вторгнення в Україну, він постав перед тим, що сам же називає "складним вибором".

Вучич та Путін регулярно зустрічаються / фото AP

Сербія прагне до ЄС, але залишається на гачку Кремля

Критики Александара Вучича, тобто проєвропейськи налаштована частина сербського суспільства, обурені спробами президента відмежуватися від війни в Україні та закликають приєднатися до санкцій Заходу проти Росії. Попри агресію Москви та всі воєнні злочини, скоєні російськими окупантами на території України, Вучич продовжує вдавати нейтральність у відносинах між Заходом та Кремлем. Втім, президент Сербії все ж робить певні натяки, що ця позиція зрештою може змінитися.

Напередодні поїздки на Мюнхенську конференцію з безпеки Александар Вучич написав у своєму інстаграмі, що вирушає туди для низки "важких зустрічей", адже Сербія та Захід мають різні погляди на деякі події.

Загалом, слово "важкий" стане одним з найбільш вживаних сербським президентом за останній час. Ситуація навколо України загострюється, отже це вимагає від усіх проєвропейських сил, або тих, хто прагне до них приєднатися, зробити остаточний вибір, чию сторону вони все ж таки підтримують.

Вучич, при цьому, перебуває в доволі складній внутрішній ситуації. Попри офіційні наміри приєднатися до Європейського Союзу, суспільні настрої щодо цього питання досі залишаються доволі слабкими.

Довідково! Навіть після початку повномасштабного вторгнення в Україну, опитування показали, що 51% сербів відмовилися б від членства в ЄС, і лише 34% заявили про готовність приєднатися до блоку. Владімір Путін досі очолює список улюблених світових лідерів для сербів, а 59% населення Сербії звинувачують Захід у війні в Україні.


Ультраправі сербські політсили після початку повномасштабного вторгнення дедалі частіше заграють з Путіним / фото Getty Images

Російське вторгнення в Україну не похитнуло позиції Москви в сербській громадській думці, демонструючи розчарування Заходом і проросійський наратив, який протягом останніх восьми років пропагували проурядові ЗМІ та таблоїди, які сильно сформували сприйняття громадськості,
– такого висновку дійшли у Belgrade Centre for Security Policy.

Російська пропаганда відіграла в цьому питанні ключову роль. Починаючи з 2014 року, сербська громадськість отримувала лише російське трактування історії та подій, пов'язаних з Україною:

• Найбільшу роль, серед російських ЗМІ, у Сербії відіграють сербськомовні Sputnik Srbija та RT Balkan. Останній відкрився у 2022 році, попри всі заклики МЗС України не дозволяти його мовлення. RT Balkan одразу потрапив у гучний скандал, коли 5 січня розмістив рекламу про набір до ПВК "Вагнер".
• І це попри те, що найманство, як і участь у терористичних угрупованнях, є кримінальними злочинами в Сербії. Рада преси Сербії врешті заявила, що не має повноважень застосовувати санкції проти телеканалу.

Ситуація з RT Balkan наочно демонструє, як навіть у питанні найманства, сербська влада намагається м'яко реагувати, якщо справа доходить до відносин з Росією. Починаючи з  2014 – 2015 років було нараховано близько 300 сербських громадян, які брали участь у війні на Донбасі на боці бойовиків. Кілька десятків з них врешті були засуджені в самій  Сербії, згідно із законом про заборону найманства, однак злочинці отримали лише умовні терміни. Це дуже контрастує з тим, як кільком сербам присудили від 7 до 10 років ув'язнення за причетність до терористичного угруповання ІДІЛ.

Зрештою, російська пропаганда, яка насаджує в сербському суспільства наратив антизахідного реваншизму, несе пряму загрозу національній безпеці Сербії. Використовуючи суспільні настрої, Росія здатна чинити тиск на Вучича, змушуючи його залишатися в російській орбіті та не дозволяючи зробити повноцінну інтеграцію з Заходом. За два дні до Мюнхенської конференції, куди Вучич поїхав за "важкими бесідами", у Белграді зібрався великий проросійський мітинг. 

Сербські націоналісти вийшли на мітинг за Путіна / фото EPA 

Сотні сербських націоналістів та проросійських активістів, частина з яких напряму пов'язана з ПВК "Вагнер", вийшли на вулиці столиці з вимогами припинити процес нормалізації відносин з Косово, хоча це дозволило б суттєво знизити напругу між Сербією та регіоном, який відколовся. Зокрема, це також дозволить зрушити з мертвої точки процес вступу Сербії до Євросоюзу, без формального визнання незалежності Косово з боку Белграда. План миру, прийнятний для всіх сторін, але вкрай невигідний для Росії. 

Кремль звик час від часу підживлювати конфлікт між Сербією та Косово, зберігаючи загрозу повноцінних бойових дій, які зрештою здатні розпалити конфлікти по всіх Балканах. Росії необхідно зберігати ситуацію в регіоні у стані заморозки та постійної напруженості, щоб мати додаткові важелі тиску на Євросоюз.

Будь-яке загострення конфлікту на Балканах стане проблемою, яка буде дуже сильно турбувати Європу та паралельно відвертати ЄС від проблем України, адже Косово набагато ближче до Європи, ніж Україна. Європі буде складно вирішити, куди направляти ресурси, що зрештою може мати негативний вплив на підтримку України,
– пояснює експертка з питань Балкан Марія Гелетей.

Як тільки Александар Вучич спробував від цього відійти, Москва миттєво організувала в Белграді протести, де учасники йшли з плакатами "Косово — серце Сербії" та "Зрада Косово – зрада Росії!", а також напряму погрожували вбивством сербському президенту. Кількох найактивніших учасників акції зрештою заарештували, а Вучич звинуватив протестувальників в "антисербській налаштованості та проплаченості іноземцями" – ймовірно, з Росії.

Чи є в Сербії проукраїнські настрої?

Попри те, що суспільні настрої в Сербії, підживлені російською пропагандою, здебільшого доволі антизахідні, місце для підтримки України там теж залишається. Від початку повномасштабного вторгнення Сербія прийняла близько 30 тисяч українських біженців, а на вулицях Белграда проходили невеликі проукраїнські мітинги.

3 червня 2022 року президент Вучич відвідав 67 українців, які проживали в центрі біженців у Вранє / фото з фейсбук-сторінки президента Сербії 

Водночас Александар Вучич наголошує, що серби, які пережили бомбардування НАТО під час війни в Косово 1999 року, бачать дещо спільне з сьогоднішньою ситуацією в Україні та можуть співчувати українцям.

З самого початку ми засудили те, що сталося 24 лютого. І ми завжди дуже підтримували територіальну цілісність України. І навіть сьогодні я можу вам підтвердити: так, Крим, Донбас, Херсон – це все частина України,
– наголосив президент Сербії.

Втім, Вучича турбує те, що він називає "політикою подвійних стандартів" з боку Заходу. На його думку, світ сприймає територіальну цілісність України дещо інакше, як територіальну цілісність Сербії, адже для багатьох сербів Косово досі залишається головною "політичною та психологічною проблемою".

Україна ж, зі свого боку, не поспішає з визнанням незалежності Косово, попри те, що підтримка української боротьби проти Росії там надзвичайно висока. Зрештою, деякі експерти з питань Балкан вважають, що це могла б бути хороша ідея, адже згодом, приєднання Косово до міжнародних організацій, як повноцінного члена, дозволило б підсилити позиції України на міжнародній арені.

Водночас Марія Гелетей вважає, що Україна врешті має визнати незалежність Косово, але з цим рішення не варто дуже поспішати. Питання Косово є великим міжнародним прецедентом, а Путін його постійно використовує, коли намагається виправдати окупацію Донбасу та Криму. Він наводить Косово як приклад права на самовизначення народу, хоча у порівнянні з ситуацією в Україні там є принципова різниця. Якщо Україна буде сильно поспішати з подібним рішенням, це врешті може бути використано проти нас.

Якщо послухати деяких західних аналітиків, вони вважають, що коли наприкінці війни почнуться переговори, можливо, Україні доведеться йти на поступки. Тобто офіційна позиція Заходу збігається з українською про те, що Україна має залишатися в кордонах від 1991 року. Втім, деякі експерти розглядають і варіанти територіальних поступок з нашого боку. Важливо розуміти, що в тому випадку, коли Україна зараз визнає незалежність Косово, тобто фактичну зміну кордонів Сербії, нам потім це пригадають як аргумент, щоб ми погодилися на те, щоб віддати частину своєї території,
– пояснює експертка з питань Балкан.

Однак після війни та вступу України до Євросоюзу, визнання Косово може стати природним процесом, адже як Косово, так і Сербія також рухаються в бік членства в ЄС. Таким чином, за кілька років Україні вже доведеться визнавати Косово, як складової частини єдиного союзу, без концентрації на національних кордонах Сербії.

• Варто зауважити, що після початку війни в Україні Сербія активніше почала відмовлятися від співпраці з Росією. У ЗМІ з'явилася інформація, що нібито Сербія постачала Україні артилерійські боєприпаси. Згідно з повідомленнями, постачання відбувалися не напряму, а через низку посередників та перепродаж в інші країни. Москва дуже гостро відреагувала на цю інформацію та навіть вимагала від Сербії офіційних пояснень. Зрештою, Міноборони Сербії заявило, що вони напряму не постачали зброю жодній зі сторін конфлікту.
• При цьому, Белград час від часу вчиняє певні антиросійські дії. До прикладу, в серпні 2022 року Александар Вучич заявив, що Сербія не стане розміщувати на своїй території військові бази Росії, але підкреслив, що це рішення стосується також будь-якого іноземного військового контингенту на території країни. Втім, Сербія планує тренувати своє військо за стандартами НАТО, що частково натякає на можливі наміри Сербії в майбутньому все ж приєднатися до Альянсу.

Втім, навіть попри деякі кроки у протилежний від Росії бік, таке маневрування та невизначеність, що постійно простежується у заявах президента Сербії, не дозволяє повірити у щирість його слів про Україну. Сербія дійсно голосує за українські резолюції в ООН щодо територіальної цілісності та суверенітету, надсилає гуманітарну допомогу та електрогенератори.

Експерти з питань Балкан вважають, що Вучич просто намагається підігравати загальній позиції Євросоюзу задля продовження фінансової підтримки. Натомість українська дипломатія в Сербії має стати жорсткішою, щоб зрештою дотиснути Белград приєднатися до санкцій проти Росії.

Чому Україна має розвивати глибшу співпрацю з Сербією

Попри те, що сербське суспільство сьогодні є дуже проросійськи налаштованим, Україна не має відмовлятися або нехтувати відносинами з Сербією. Якщо припинити протидію російському впливу в Сербії та не досягти приєднання Белграда до санкцій, це зрештою може вплинути на відносини України ще з кількома країнами Балкан, де сербське, а отже й проросійське лобі, сьогодні дуже потужне.

Зверніть увагу! Попри те, що Вучич звинувачує Захід у подвійних стандартах, він сам проводить схожу політику в сусідніх Чорногорії і Боснії та Герцеговині.

З одного боку, Сербія визнає територіальну цілісність Боснії, а з іншого підтримує сепаратистську політику місцевих сербів, якими керує давній друг Владіміра Путіна – Мілорад Додік. Керівник Республіки Сербської, яка входить до складу Боснії, ще в 2014 році підтримав окупацію Криму та постійно створює напругу всередині своєї країни.


Мілорад Додік з Путіним / фото росЗМІ

Зокрема, Белград власноруч поглиблює політичну кризу всередині Чорногорії, де навіть попри прямі військові постачання для ЗСУ, суспільство розділилося в питанні війни в Україні. Прихильники ЄС та НАТО, а також зростання незалежності від Сербії, переважно підтримують Україну. Натомість прихильники численних просербських партій, хоч і не відкрито вітають агресію Росії проти України, врешті виступають за дружбу з Москвою.

Так чи інакше, Україна має працювати над тим, щоб привернути Сербію на свій бік. Основна проблема сербсько-українських відносин полягає в браку ресурсів на просування проукраїнської позиції всередині Сербії. Поки Росія витрачає мільярди доларів на організацію пропагандистського мовлення на території Сербії, в України не вистачає коштів навіть на відкриття повноцінного культурного центру.

Втім, Україна може приєднатися до зусиль Європи з переорієнтації Сербії на Захід. План з врегулювання ситуації між Сербією та Косово, запропонований Європою, вже знайшов підтримку в лідерів обох сторін. Водночас Сербія дуже сильно залежить від фінансових вливань з боку Заходу, отже шанси на реалізацію такого плану доволі високі. Проблемою Сербії залишається лише надмірний російський вплив на сербське суспільство та радикально налаштовані прокремлівські сили.

Україна, зі свого боку, може запропонувати Сербії спільний рух до вступу в Євросоюз, на кшталт того, як сьогодні Україна розглядається як потенційний член ЄС разом з Молдовою та Грузією. Зокрема, варто розглянути можливості поглиблення економічної співпраці з Сербією та допомогти цій країні відійти від низки залежностей від Росії. Подібні позитивні наміри з боку України можуть стати додатковим стимулом для Сербії схвалити санкції проти Росії та прискорити вихід цієї країни з російської орбіти.