Як допомогти іноземним експертам добрати гідних суддів антикорупційного суду?
"Всі суди мають бути антикорупційними", – ця істина довгий час використовувалася як аргумент проти утворення спеціалізованого антикорупційного суду. Минають роки, а всі суди антикорупційними так і не стають.
Суддів ловлять на хабарях, а адвоката, як і раніше, шукають за принципом – знає суддю, а не закони. Тому суспільство і міжнародні партнери стали наполягати на утворенні бодай одного, але дійсно антикорупційного суду, яким має стати Вищий антикорупційний суд. Саме цей суд має судити високопосадовців, яким судова корупція дорожча за справедливий суд, а необхідність збереження корупційних схем актуальніша за реформи.
Читайте також: Державна політика поводження з відходами: що заважає позбутися сміття?
Єдиний, хоча частковий і неоднозначний поступ вперед у судовій реформі – утворення нового Верховного Суду, не вирішив комплексу проблем в сфері правосуддя. Перевантажений справами Верховний суд, народжений в муках під диктатом суспільства і попри спротив влади, один не вирішує проблем з доступом до справедливого правосуддя в масштабах країни.
Решта судів залишаються зі старими болячками, в тому числі судовою корупцією, яка сприяє збереженню корупції в решті сфер державного апарату.
На черзі – утворення Вищого антикорупційного суду, який має розірвати це замкнене коло корупційної кругової поруки. Конкурс на посади суддів антикорупційного суду триває під пильною увагою суспільства та міжнародних організацій.
Опір утворенню суду вже подолано, залишається тільки добрати суддів, які будуть служити суспільству, а не самим корупціонерам, перетворюючи їх на недоторканних і недосяжних для покарання.
На запитання, чи міг Президент за п'ять років, маючи парламентську більшість, яка голосувала за будь-що, що він надсилав у парламент в обгортці "судова реформа" і з відмашкою голосувати, таки добитися того, щоб зрештою всі суди стали антикорупційними, більшість з пересічних громадян, експертів і іноземних спостерігачів дають ствердну відповідь – так, цього можна було досягти, або бодай продемонструвати відчутний прогрес. І історичних прикладів тому безліч. Отже, можливо, справа не в можливостях, які були, включаючи наявність влади і часу, а в бажанні?
А якщо бажання не було раніше, то де гарантія, що зараз воно з'явиться у питанні створення того самого Вищого антикорупційного суду, який має судити вищих посадовців, включаючи найближче президентське оточення?
Немає гарантії і віри в наявність волі боротися з вищою посадовою корупцією у керівництва держави. Не тільки в громадських активістів, але й закордонних партнерів.
Тому під диктовку міжнародних організацій, головним чином Міжнародного валютного фонду, в законі прописали, що при органах, відповідальних за добір суддів, які довгі роки оберігали країну від того, щоб, не дай Боже, всі суди стали антикорупційними, котрі будуть добирати суддів Вищого антикорупційного суду, діє Громадська рада міжнародних експертів, яка складається виключно з іноземців. І що на відміну від Громадської ради доброчесності, на рішення якої можна було заплющити очі, ця Рада міжнародних експертів має право відхилити кандидата, щодо якого є сумніви у його доброчесності чи фаховості.
Громадська рада міжнародних експертів, хоч і з запізненням, але вже створена. Чи є за таких умов шанси у влади, якщо вона не бажає утворювати справді антикорупційний суд, вчергове пересадити ручних суддів з одного стільця на інший, і почепити над цим вивіску "Вищий антикорупційний суд"?
Що стоїть на заваді Антикорупційного суду в Україні
На жаль, є. Суддів добирає Вища кваліфікаційна комісія суддів. Міжнародні експерти справді можуть відхилити кандидата, якщо їм стане відомо про його недоброчесність. Але якщо міжнародні експерти ніякої інформації не отримають, і пропустять кандидата, комісія самостійно визначить переможців, і не факт що найкращих.
Отже, у питанні утворення справжнього антикорупційного суду, який буде судити за корупційні злочини вищих посадовців країни, є шанс добитися успіху. Просто потрібно не бути байдужими до конкурсу до Вищого антикорупційного суду, та слідкувати за його перебігом. І якщо громадськість та експертне середовище має заперечення щодо кандидатів, повідомляти про це Раду міжнародних експертів.
Проте, окрім браку інформації, міжнародним експертам можуть створити такі умови, що вони просто не зможуть ефективно вплинути на процес, як навесні цього року відбулося з Громадською радою доброчесності.
Щоб привернути увагу до цієї проблеми і спробувати запобігти негативному сценарію, низка громадських організацій, зокрема Центр протидії корупції, ВО "Автомайдан", Фундація DEJURE, Трансперенсі Інтернешнл Україна оприлюднили заяву про те, що саме треба зробити Вищій кваліфікаційній комісії суддів, аби забезпечити повноцінну і ефективну роботу Громадської ради міжнародних експертів у доборі суддів антикорупційного суду.
Читайте також: Зміни до закону "Про державну службу" призведуть до фактичної узурпації влади Президента
Тарас Шепель, голова Третейської палати України, член Громадської ради доброчесності, експерт групи Судова реформа Реанімаційного Пакету Реформ