Як це працює. Устрій сучасних ліфтів
Середньостатистичний ліфт може прослужити 20 років і за цей час він долає відстань рівну майже півмільйону кілометрів або 12-м діаметрам Землі.
Поглянемо на будівлю Ллойда у Лондоні, де ліфт розміщений назовні. Звісно, від такого виду не лише перехоплює подих, а часом стає й млосно.
Ліфт тримається на кабелях, які з іншого боку приєднанні до противаги, що рівноцінна вазі ліфту напівзаповненому людьми. Коли ліфт рухається догори, противага їде донизу. Уся робота, яка залишається двигуну, - підняти сто з лишком кілограмів додаткової ваги ліфта.
У Франції, у стародавньому місті Жіан височіє будівля найбільшого виробника ліфтів у світі - компанії Отіс. Висока вежа необхідна виробнику для того, щоб ретельно випробувати кожну нову модель.
Сучасні ліфти підтримують шість, а часом і більше кабелів. Кожен з них сам по собі здатен втримати усю вагу заповненого ліфта. Та навіть якщо припустити, що водночас відірвуться усі кабелі, ліфт не впаде, адже він обладнаний аварійним шнуром - так званим головним канатом.
Цей трос не підтримує жодну вагу і прикріплений до окремого блоку на верхівці кабіни. У звичайних умовах цей канат не виконує жодної функції, він просто їздить туди-сюди.
Та якщо ліфт почне падати вниз, головний канат смикає спеціальний блок, який вдаряє по гальмах. І це хороші новини, адже впродовж останніх років все більше людей довіряють свої життя ліфтам.