Їм нічого втрачати: Росія частково втрачає контроль над мобілізованими на Донбасі

За даними джерел 24 каналу у розвідці, російські угруповання в Україні, а також бандформування бойовиків та мобілізованих виконують завдання здебільшого через страх перед власним командуванням та загороджувальними загонами. Звісно, існують підрозділи, які не потребують додаткової мотивації та отримують задоволення від війни.

Дивіться також Через загрозу масовості: на Донбасі можуть відпустити мобілізованих, чиї дружини влаштували бунт

До таких угруповань окупантів входять члени неонацистських організацій, але їх все ж таки меншість. Адже здебільшого загарбницьке військо складається з нелюдів, які озвіріли від страху та зривають власну злість на полонених та цивільних.

Найбільша проблема – з мобілізованими

• Як стверджують у розвідці, для мотивації свого війська російські замполіти проводять велику роботу та розповсюджують серед окупантів пропагандистські відео зі "звірствами ЗСУ".
• Паралельно із цим загарбникам розповідають про "успіхи спецоперації" та про те, що вже незабаром вони нібито зможуть поїхати додому.
• На місцях, безпосередньо перед боями, командири мотивують своїх підлеглих високопарними фразами про "подвиг дідів", обіцянками жорсткого покарання всіх, хто проявить боягузтво та не виконає наказ.
• У перервах між бойовими діями представники середньої офіцерської ланки попереджають всіх про те, що втеча з позицій призводитиме до повернення на фронт, а дезертирів відправлятимуть на штурми позицій ЗСУ у складі загонів мобілізованих в ОРДЛО.
• Можливість брати участь у боях разом із примусово відправленим на війну "гарматним м'ясом" слугує досить серйозним запобіжником для втечі російських строковиків та контрактників.

Втім, як би дивно це не було, з середини травня загарбники з подивом для себе почали розуміти, що втрачають контроль саме над найбільш безправними та заляканими ними категоріями комбатантів – мобілізованими на Донбасі чоловіками. Як виявилося, за 3 місяці повномасштабних бойових дій у примусово відправлених на війну стався психологічний перелом. До них дійшло, що у них взагалі немає жодних шансів вижити, а замість панічних настроїв чоловіки подекуди відкинули страх перед росіянами та почали діяти.

Розрізнені купки мобілізованих намагаються сконтактувати з дружинами, аби ті тиснули на "командування" "республік". Інші – просять родичів консультуватися з адвокатами, аби витягти їх з війни "законним шляхом". 

Перебуваючи у розпачі, деякі чоловіки навіть згадали, що "ЛНР" є "іншою державою", а за "конституцією" "ДНР" їх участь у війні на Луганщині перебуває поза законом. Нібито у квазіутвореннях взагалі колись йшлося про хоча б якусь законність.

Чимало загнаних у кут мобілізованих вдаються до втечі за будь-якої можливості. Так, 25 травня масово дезертували "військові" так званого 3 стрілецького батальйону зі 105 стрілецького полку. Втікачі ринули до Донецька, де намагалися ховатися у родичів чи знайомих, у приміщеннях автовокзалів та навіть у підвалах багатоповерхівок. Ловили мобілізованих, які втекли, по всій шахтарській столиці силами кількох тисяч російських військових та "поліцейських" з ОРДЛО.

ОРДЛО під загрозою соціального вибуху

Згідно з оцінками самих окупантів, початок повномасштабного вторгнення з подальшою тотальною мобілізацією дуже суттєво вплинув на настрої багатьох місцевих жителів. Звісно, більша частина мешканців Донбасу через неймовірний вплив пропаганди цілком підтримують війну з Україною. Але до деяких потроху почало щось доходити.

Хай там що, родичі багатьох мобілізованих цілком розуміють, що їхніх чоловіків та дітей закинули на війну без підготовки та з повним нехтуванням цінності їхнього життя.

Концентрація "влади" на питаннях війни при повному нехтуванню соціальною складовою так само додає питань до Пушиліна та Пасічника. Наприклад, у Донецьку люди сидять без водопостачання з березня, тоді як очільник квазіреспубліки розповідає про наміри увімкнути воду в Маріуполі. Крім того, жителів Донеччини та Луганщини дратують розповіді про відбудовування захоплених Росією територій Донбасу, тоді як вони за 8 років не зробили нічого для відновлення пошкоджених під час бойових дій будівель навіть у "столицях".

Так само пригнічує людей ситуація з мобілізацією та війною. Через нехтування "бронюванням" на Донбасі зупиняються великі підприємства, руйнується бізнес. При цьому більшість цілком розуміє, що відновити роботу навіть після війни при будь-якому її закінченню буде вже неможливо.