Захист українського інформпростору: обмеження чи необхідність?

Способи боротьби з колабораціонізмом у діях і словах українських громадян на користь російського окупанта описує зареєстрований у Верховній Раді у грудні минулого року Проект Закону про захист української державності від проявів колабораціонізму (№7425).

"Закон встановлює правові та організаційні засади проведення перевірки, а також заходи щодо громадян України, які сприяли чи сприяють ворогу у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України", – мовиться у документі.

Ще раніше, на початку грудня, у ВР внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України) (№7354).

Чи здатні ці законодавчі ініціативи побороти прояви колабораціонізму та яким чином – роз'яснили експерти.

Як побороти колабораціонізм

Колабораціонізм, за визначенням авторів законопроекту, – це "співробітництво з ворогом, сприяння у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України, надання ворогу допомоги під час підготовки та проведення агресії, при розгортанні збройного конфлікту".

Колабораціонізм має три складових: "співробітництво з ворогом", "сприяння у вчиненні агресивних дій", "надання ворогу допомоги". При цьому:

- співробітництво – це "будь-яка участь, вчинення спільних з ворогом дій, що направлені на нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України";

- сприяння у здійсненні агресивних дій – "діяльність з метою полегшити, допомогти, підтримати ворога при здійсненні дій, що направлені на нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України";

- надання ворогу допомоги – "передача ворогу матеріальних та нематеріальних ресурсів для вчинення дій, що направлені на нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України".

Здійснювати перевірку та робити висновки щодо наявності проявів колабораціонізму за законопроектом має Комісія з питань розгляду фактів колабораціонізму.

Законодавці також прописали, що "дії окремих осіб, що співпрацюють з ворогом" можуть полягати в наступному:

– "неодноразове розміщення для загального перегляду у соціально орієнтованому ресурсі мережі Інтернет закликів до підтримки дій ворога у здійсненні ним агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України; закликів до підтримки органів, самопроголошених чи створених ворогом, які виконували чи виконують на тимчасово непідконтрольній Україні території функції, властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування, а також розповсюдження такої інформації в мережі Інтернет з метою забезпечення зазначеної підтримки";

– "здійснення публічних закликів до підтримки дій ворога у здійсненні ним збройної агресії або збройного конфлікту проти України, закликів до підтримки органів, самопроголошених чи створених ворогом, які виконували чи виконують на тимчасово непідконтрольній Україні території функції, властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування, з використанням засобів масової інформації";

– "організація та участь у проведенні інформаційних кампаній, направлених на забезпечення підтримки ворога при здійсненні ним збройної агресії або збройного конфлікту проти України; підтримки органів, самопроголошених чи створених ворогом, які виконували чи виконують на тимчасово непідконтрольній Україні території функції, властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування".

При цьому перевірку щодо колабораціонізму може бути проведено: за ініціативою особи, яку має бути перевірено; за рішенням Комісії; за результатом звернення третіх осіб; у випадках, що визначені цим Законом як обов’язкові.

До обов’язкових віднесли, зокрема, призначення осіб на державні посади. У випадку виявлення щодо особи фактів колабораціонізму їй забороняється, зокрема: обіймати будь-які посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; обиратися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; здійснювати правосуддя у відповідному суді; бути особою рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівником інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, військовослужбовцем Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону; обіймати (бути призначеним або обраним на) будь-які інші посади, пов’язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування; призначатися, обиратися, бути включеним до комісій, робочих груп, інших органів, що утворюються при органах державної влади чи місцевого самоврядування, бути залученим експертом щодо роботи вказаних органів; призначатися на роботу до об’єкта, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави; бути допущеним до державної таємниці; отримувати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської, холодної, пневматичної зброї.

Відповідно до законопроекту, обмеження застосовуються на строк 15 років.

Колабораціонізм та "вороги"

Стратегічний радник Балтійського центру розвитку ЗМІ Роман Шутов у коментарі сайту "24" наголосив, що обидва законопроекти – чергова спроба наших законодавців знайти рішення, яким чином можна ефективно протидіяти інформаційним та інформаційно-психологічним загрозам.

Як і чимала кількість інших ініціатив із захисту українського інформаційного простору, цей документ містить у собі дуже серйозні підводні камені. Але, швидше за все, до процесу обговорення будуть долучені люди, які ці підводні камені бачать, щоб мінімізувати ці ризики,
– висловив думку Шутов.

При цьому експерт уточнив, які саме "підводні камені" містить законопроект 7425.

Найперше – законопроект про боротьбу з колабораціонізмом містить в собі термін "ворог". Роман Шутов висловив сумнів, що в українському законодавстві є доскональний закон, де б детально визначалося, хто це такий – "ворог".

Також Шутов вказав, що у законопроекті є обмеження прав людей – політичних та економічних. Це стосується Комісії з питань розгляду фактів колабораціонізму та її права вирішувати долі людей в частині, хто може займати політичні посади. Таке обмеження без судового рішення – вже є порушенням демократичних норм, відзначив Шутов.

Ані громадянське суспільство, ані міжнародні партнери не розглядають жодні обмеження поза судом. Це вважається нейприйнятним. І навіть якщо ми обмежимо право когось займати політичну посаду – потрібне рішення суду, а не якоїсь комісії, яка по факту призначається державою. І якщо дивитися на механізм формування цієї комісії, то він виходить непрозорим. І громадськість усунута від формування цієї комісії, і є ризик, що ця комісія не буде незалежною і буде нелегітимною у суспільстві. Це високі корупційні ризики, що закладають "міни" під цю комісію,
– пояснив експерт.

Якщо говорити про свободу слова, зауважив Шутов, то автори законопроекту мають чітко прописати, що саме вони мають на увазі під "інформаційною діяльністю на користь ворога". Такі речі завжди відкривають певне поле для маніпулювань.

"Я бачу, що автори намагалися максимально чітко окреслити цей спектр дій, який міг би бути підставою для покарання. Але якщо якась людина неодноразово писала у себе на сторінці ФБ якусь критику дій українського уряду, при належному підході завжди цю людину можна звинуватити у співпраці з ворогом, бо йдеться фактично про підрив легітимності нашого уряду, а значить – на користь російської пропаганди. Або якщо журналісти ведуть розслідування про корупцію чи зловживання в українській армії, чи злочини проти мирного населення – за цим документом це є сприяння агресору. Тому цей момент "сприяння діям агресора" – дуже слизький", – пояснив Шутов.

При чому експерт зауважив: на його думку політична еліта, яка є при владі сьогодні, неспроможна робити якісь серйозні кроки проти незалежних блогерів тощо. Але ми не знаємо, яка влада прийде завтра і як вона використає ці закони, які ми зараз "в ім'я забезпечення безпеки" приймемо, і, можливо, що вони будуть використані проти нас.

За заперечення російської агресії – в'язниця

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України) головний експерт зі стратегічних комунікацій ГО "Інформаційна безпека" Тетяна Попова назвала "черговою не європейською пропозицією": "Від депутатів, які його подають ми зазвичай маємо пропозиції по законопроектам по цензурі. Це вкотре від цих авторів – не європейській законопроект в галузі ЗМІ. І де в розгляді цього законопроекту подівся Комітет по свободі слова? Хоча право на заперечення – це і є свобода слова. На мою думку, Комітету по свободі слова немає, тому що вони ніколи б не пройшли з цим законопроектом цей комітет".

Дуже сподіваюсь, що народним обранцям вистачить розуму побачити, що така дивна подача законопроекту і такий законопроект не має бути підтриманий і пройти голосування в Верховній Раді. Там ще є і позбавлення волі на строк до п’яти років в разі порушення. Наприклад, якщо ви скажете в будь-якому інтерв'ю, що ви особисто не бачили російських військових (навіть потрапивши під обстріл, який, ви впевненні, вівся російськими боєприпасами і з російської зброї), то вас можуть за це засудити на 5 років?
– уточнила експерт.

При цьому законопроект про боротьбу з колабораціонізмом, на думку Попової, трохи краще прописаний, але ситуація з дозволами на роботу журналістів в ОРДЛО та Криму там також детально не прописана.

Натомість Роман Шутов у коментарі сайту "24" відзначив, що не вважає законопроект щодо відповідальності за заперечення факту російської агресії таким, що містить якісь загрози.

"Це вже більш адекватна реакція України. Там не передбачено ніяких позасудових обмежень. Мова йде не про розмите поняття інформаційної підтримки агресора, а про конкретно заперечення російської агресії і факту окупації територій України. Не знаю, наскільки виправданим є покарання – до 5 років позбавлення волі, це питання до дискусії. Але самі по собі такі кроки влади вважаю доцільними", – прокоментував Шутов.

Ідея правильна, не ті методи

Роман Шутов переконаний, що немає підстав говорити, що має місце якесь цілеспрямоване обмеження свободи слова для того, щоб якимось політичним чи бізнесовим групам було легше реалізувати свої цілі.

"Я бачу ці процеси зсередини, спроби уряду, парламенту в останні три роки застосувати різні методи для протидії російській пропаганді, посилити інформаційну безпеку. Я бачу, як дехто пропонує якісь речі, які йдуть врозріз зі свободою слова і несуть в собі певні загрози. Але за цим стоїть, швидше, брак грамотності, бачення потенційних ризиків. Така сама ситуація – і стосовно законопроекту про захист української державності від проявів колабораціонізму", – відзначив експерт.

Зрештою, проводити люстрацію людей, які працюють заодно з окупантами треба, але яким інструментом? Модель, запропонована законопроектом про захист української державності від проявів колабораціонізму – неприйнятна, кажуть фахівці. Як мінімум рішення комісії, якій надає повноваження законопроект, має бути направлене до суду. Але ніяк інакше, як через суд. Мета, яку ставлять законодавці – правильна, але шляхи, які вони обирають, поки що помилкові.

Читайте також: Війни ботів: як вони розгортаються та чи можна їм протистояти

Опубліковано в рамках спецпроекту "Вільний Інтернет" від редакції сайту 24 та ГО "Інтерньюз-Україна", в рамках проекту "Інтернет-Свобода" на кошти уряду Королівства Нідерланди.