Як зміниться облік, що знатиме ТЦК і чи є загрози: все про новий закон щодо цифровізації армії

16 січня 2024 року, попри запеклі дискусії в сесійній залі, Верховна Рада 249 голосами схвалила в другому читанні законопроєкт №10062, що передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних. Його вже назвали критично важливим законом про цифровізацію армії.

Водночас офіційна назва інша – закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану".

У Міноборони запевняють, що це великий успіх, адже знищує "сірі зони" для призовників – законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, що вже містяться в різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відомств.

При цьому в соцмережах лунають голоси про "закручування гайок", порушення Конституції та "цифровий ГУЛАГ".

Крапку в дискусії звісно ж має поставити Президент України. Відповідно до процедури, закон має надійти на підпис голови держави та верховного головнокомандувача. А поки цього не сталося – 24 Канал пояснює, що ж саме передбачає законопроєкт та які ризики в собі несе.

Для чого взагалі потрібний закон про цифровізацію армії?

Закон, зокрема, стосується трьох основних цілей:

• Посилення кіберзахисту шляхом розміщення ІТ-систем у хмарних сховищах країн-членів НАТО.
• Можливість створення цифрових військово-облікових документів (сертифікатів) та вдосконалення Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".
• Створення порталу електронних послуг, за допомогою якого можна буде оформити статус УБД онлайн, офлайн або автоматично за наявності всіх даних у системі.

Уважний читач безумовно пригадає, що в країні вже є "Закон про цифровізацію армії". Його ухвалили 7 років тому, коли більш популярним був термін "диджиталізація". Тоді документ передбачав створення електронного реєстру військовозобов'язаних "Оберіг".

Втім, омріяної цифровізації не відбулося й повномасштабне вторгнення Україна зустріла в паперово-бюрократичному хаосі. Подекуди він триває й досі, зокрема, деякі ТЦК та СП досі не знають, що приписані до них призовники зовсім не "ухилянти", а реально несуть службу та виконують бойові завдання. 

Один із найвідоміших випадків – історія популярного стендап-коміка Сергія Ліпка та не менш знаменитого ТЦК та СП Святошинського району міста Києва, співробітники якого наполегливо дзвонили українському захиснику на фронт та вимагали прибути до їхніх кабінетів. А потім стали героями стендапу Ліпка, коли той повернувся до Києва з великим концертом у Жовтневому Палаці.

Але далеко не всі можуть використати подібні історії для створення жартів. Для більшості подібні "нюанси" віщують великі проблеми, адже недосконалість системи обертається на гори паперу з бюрократичних довідок та необхідність постійно оновлювати дані в ручному режимі. Все це породжувало величезні черги та негативно впливало на ментальне здоров'я як призовників, так і співробітників ТЦК та СП, які, начебто, все розуміли, але нічого не могли зробити з цим.

Боротися з численними проблемами в Міноборони, схоже, почали лише після повномасштабного вторгнення (шляхом фактичного звіряння даних з "Дією"), а ухвалення законопроєкту №10062 взагалі відкриває шлях до розблокування цифровізацію української армії, дозволить їй діяти більш мобільно та ефективніше – як на полі бою, так і в тилу.

Що передбачає законопроєкт №10062 і які особисті дані отримає система

За кілька місяців, що розділили перше та друге читання законопроєкту, до нього було внесено сотні правок. Нині ж фінальна версія документа передбачає суттєве розширення переліку персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть потрапляти до електронного реєстру "Оберіг".

Що це за дані

• персональні відомості (ПІБ, дата та місце народження, стать, громадянство, РНОКПП);
• місце проживання та фактичного перебування;
• відомості про сімейний стан і членів родини;
• номер телефону;
• адреса електронної пошти;
• відомості про володіння іноземними мовами;
• реквізити внутрішнього та закордонного паспорта, дані про виїзд за кордон;
• відомості про наявність водійського посвідчення;
• відомості про права на володіння зброєю;
• відомості про освіту, професію та місце роботи;
• відомості про стан здоров’я та результати медичного огляду;
• відомості про військово-облікову спеціальність та участь у бойових діях тощо.

Де будуть зберігатися ваші особисті дані? 

Модифікована система "Оберіг" передбачає створення електронного кабінету військовозобов’язаного за прикладом інших систем (тої ж "Дії").

Важливо! Усі дані, крім відомостей про родину, будуть вноситись без фактичної згоди громадянина.

У законопроєкті прописана норма про можливість розміщення даних на закордонних серверах і "хмарах” країн НАТО. Вона пояснюється необхідністю посилення кіберзахисту даних та вивільняє системи ППО, які раніше прикривали національні дата-центри. При цьому, раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації за межами України.

Що буде з реєстром військовослужбовців? 

Крім реєстру військовозобов'язаних, законопроєкт передбачає створення бази військовослужбовців. Головною перевагою нового реєстру є спрощення отримання статусу УБД (учасника бойових дій).

Раніше ця процедура була дуже складною, а дуже часто – штучно складною. Нині ж усе має відбуватися в автоматичному режимі без бюрократії.

• Відомості про безпосередню участь у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому модулі реєстру. Відповідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не в письмовому, а в електронному виді.
• Статус УБД надаватиметься автоматично після формування витягу з реєстру разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду). За бажанням видається посвідчення в паперовій чи електронній формі.

Цікаво, що деякі народні обранці поставили появу цієї норми собі ледь не в особисті заслуги, але при цьому за законопроєкт не голосували.

Також в електронному форматі можна буде оформлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни. До цього цей процес також супроводжувався численними бюрократичними перешкодами.

Зверніть увагу! Коли законопроєкт запрацює, особи з інвалідністю внаслідок війни або їхні законні представники матимуть право подати заяву в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг ("Дія") або Реєстр ветеранів.

При цьому потрібно буде внести відомості, необхідні для встановлення статусу особи з інвалідністю в результаті війни, або прикріпити копії підтверджувальних документів, завірені підписом суб'єкта звернення.

Члени сімей військових, які загинули, зникли безвісти, померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, отриманих в АТО або під час оборони України від агресії Росії, також зможуть подавати заяви у такий спосіб.

Через що критикують законопроєкт і які є ризики? 

В електронних реєстрів "Оберіг" є свої критики та противники. Їхня головна претензія – порушення норм Конституції про опрацювання персональних даних, особлива увага – на так званій "чутливій інформації": 

• відомостей про номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
• про освіту;
• результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку;
• про притягнення особи до кримінальної відповідальності;
• про особу, зниклу безвісти за особливих обставин тощо.

На цьому окремо наголосили в Головному юридичному управлінні Верховної Ради у своїй нищівній рецензії на 22 аркушах. Стисло викладемо їх далі. 

 

Також є великі питання про збереження даних реєстру, адже це може відразу стати ціллю №1 для ворожих хакерів. І тут "хмарні сервіси НАТО" можуть не допомогти, адже відомі прецеденти, коли "чутлива" інформація з країн НАТО потрапляла до росіян або ж узагалі у відкритий доступ.

Варто лише пригадати скандал з Джеком Тейшейрою, витоки з Бундесверу та звинувачення на адресу ізраїльських представників на засіданнях у форматі "Рамштайн".

Цим фактом, зокрема був незадоволений і заступник голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Він, зокрема, вважає, що не можна розміщувати таємну та цілком таємну інформацію на серверах за кордоном. Тим паче системи бойового управління під час війни.

Це приклад "простих рішень", що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо,
– наголосив Костенко.

Ексзаступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега загалом позитивно оцінив новий закон, але також зазначив про проблему з "закордонними серверами".

"Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення", – наголосив він.

Що відповідають на це в Міноборони

В профільному міністерстві, зі свого боку, навпаки кажуть, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО навіть допоможе Україні.

"Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об'єктів військової та цивільної інфраструктури)", — наголосили в Міноборони.

За словами міністерства, це прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

Якщо підсумувати, то наразі в Міноборони на всі претензії та критичні зауваження є одна відповідь. Спрощено вона виглядає так – без цього реєстру ми не зможемо провести адекватно мобілізацію та вирішити проблему так званих "ухилянтів". А без повноцінної мобілізації не буде перемоги.