Законопроект про незаконне збагачення від Зеленського: покарання чи імітація

Чи зможе законопроект виконати поставлені перед ним завдання та які у нього шанси бути визнаним неконституційним через суд – журналістці 24 каналу розповіли експерти.

Довести корупційний зв’язок

3 червня на сайті ВРУ зареєстрували так званий законопроект про незаконне збагачення чиновників, запропонований президентом. Щоправда, його офіційна назва лунає так: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів".

Читайте також: Рада зареєструвала законопроект Зеленського про покарання за незаконне збагачення

Передовсім законопроект пропонує розширити повноваження Вищого антикорупційного суду (ВАСУ). У первинній редакції ВАСУ був спеціалізованим судом лише щодо кримінальних проваджень та процесу. Тепер пропонується додати можливість розгляду цивільних справ щодо незаконного збагачення, визнання їх необґрунтованими активами та конфіскації на користь держави. Виявляти ці факти повинне буде НАЗК, НАБУ, а звертатись до суду переважно САП. Відповідно, суд матиме право у своїх рішеннях кваліфікувати актив, який неправомірно набутий.

Законопроект пропонує розширити повноваження Вищого антикорупційного суду

Водночас, законопроект, внесений до ВРУ президентом, дозволить державі конфісковувати незаконні активи навіть у раніше відкритих справах.

Можливість стягнення у цивільно-правовому порядку необґрунтованих активів закріплена в Конвенції проти корупції і використовується в багатьох країнах, зокрема у Великій Британії,
– наголосив заступник голови Адміністрації Президента Руслан Рябошапка.

На його переконання, такий підхід знімає ризики перед презумпцією невинуватості, оскільки в такому порядку цей принцип не застосовується. Цивільна процедура, крім того, є значно швидшою і ефективнішою.

Політичний експерт Андрій Вігірінський додає, що раніше, за підсумками перевірки електронних декларацій органи ДФС могли скласти акт-перевірку та податкове повідомлення-рішення про те, що вбачається факт ухилення від сплати податків. Тобто фіскали повинні були довести правомірність та обґрунтованість висновків про ухилення від сплати податків. Це було складно зробити через відсутність інформації про майно та доходи декларантів, отриманих у період початку 2000-х та 90-х. Водночас, у новому законопроекті пропонується, щоб САП доводив "зв’язок" майна з людиною (користування, володіння, фактичне управління). Якщо такі докази є, тоді доводити обґрунтованість активів потрібно буде відповідачу.

Інакше кажучи САП доводить, що ви користуєтесь майном чи отримуєте від нього користь, а ви, як відповідач, тепер доведіть, що набули його законно,
– пояснює Андрій Вігірінський.

Вилученню підлягає

Також в запропонованому законопроекті передбачається нова підстава для вилучення активів або грошей. Раніше це було рішення суду у кримінальному провадженні про конфіскацію чи спецконфіскацію. У запропонованій редакції підставою для стягнення активів та майна в дохід держави, є те, що сторона відповідача не надала доказів, які б дозволяли стверджувати про законність їх походження. Як наслідок, суд визнає їх необґрунтовано набутими. Для полегшення та спрощення діяльності САП, пропонується звільнити позови у цих справах від сплати судового збору.

Читайте також: Виправдані статки: як Конституційний суд дозволив багатіти і не звітувати

Законопроект пропонує встновити фільтр від дрібних позовів

Запропонована Адміністрацією Президента редакція розв’язує руки НАБУ, САП та НАЗК, яким не потрібно чекати на вирок. З моменту набрання чинності законорпроекту, вони мають право протягом 3-х років звертатись до суду із самостійним позовом. Зокрема, відповідно до запропонованих змін звільняти з державної служби працівника будуть після набрання законної сили рішення суду щодо визнання його активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави.

Ще одна новація законопроекту – встановлення "фільтру від дріб’язкових позовів", які б могли заполонити ВАСУ,
– додає Андрій Вігірінський.

У разі прийняття цього закону кримінальна відповідальність буде наступати лише тоді, коли розмір незаконних активів значний.

Ми свідомо пішли на те, щоб збільшити цей розмір до 12000 неоподатковуваних мінімумів. Сьогодні це приблизно 11 мільйонів 500 тисяч гривень або приблизно еквівалент 380 тисяч євро,
– заявив Руслан Рябошапка.

Як пояснює заступник голови Адміністрації Президента, це зроблено, щоб виділити пріоритетні напрямки в роботі антикорупційних органів, щоб вони не займалися дрібними справами і не витрачали ресурси на покарання корупціонерів, які не становлять суспільної небезпеки для країни.

Антикорупційні органи працюють лише з найбільш суттєвими корупційними загрозами. Те, що менше 380 тисяч євро, але перевищує 30 тисяч євро, розглядається в порядку цивільної процедури і в порядку стягнення у дохід держави необґрунтованих активів,
– сказав він.

Розширити права НАЗК

У випадку встановлення доказів отримання держслужбовцем необґрунтованих активів законопроект надає НАЗК право порушувати перед НАБУ чи Генпрокуратурою питання щодо звернення до суду з позовом. Водночас, відсутність результатів перевірки декларацій не зупиняє та не перешкоджає роботі у вказаному напрямку НАБУ. Це положення навіть окремо зафіксували.

Читайте також: Жодним законом не виправити рішення Конституційного Суду, – нардеп

Насамкінець, вертикаль, вибудована НАЗК, НАБУ, САП, ВАСУ, дає їм реальну можливість для стягнення необґрунтовано набутого майна у дохід держави. І що важливо – робити це без зовнішнього втручання.

Загалом – це непоганий законопроект. Написаний текст виглядає складним, але насправді багато що спростив,
– додає Андрій Вігірінський.

Натомість експерт ГО "Фонд суспільної безпеки" Юрій Гаврилечко вважає кардинально інакше. На його думку – законопроект абсолютно безглуздий, ухвалення якого нічого не дасть, тому що "активи" – це те, що приносить прибуток.

Чи змусить новий закон заплатити за незаконне майно – покаже час

На думку експерта, фраза "набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її доходи" означатиме необхідність того, що прокуратура доводитиме отримання чиновником прибутку за допомогою придбаного. Наприклад, здачу в оренду придбаного будинку. Звісно ж, це зробити буде майже неможливо.

Що таке "набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів" – і зовсім незрозуміло. Як прокуратура, згідно зі ст.291 Цивільного правового кодексу буде доводити, що "активи або гроші, необхідні для придбання активів, щодо яких подано позов про визнання їх необґрунтованими, не були набуті на законній підставі"? Тож, жодних наслідків для корупціонерів не буде,
– вважає Юрій Гаврилечко.

На переконання експерта вочевидь, законопроект, поданий президентом, готувався нашвидкуруч і надмірно "сирий". Ще й Конституційний Суд, швидше за все, визнає неконституційним всі його положення.