Смерть лісів або чому ухвалення законопроєкту №9516 буде катастрофою

"На папері" і в реальності: як вирубують ліси в Україні

Зараз оцінка впливу на довкілля необхідна для таких рубок на площі понад 1 гектар. Однак законопроєкт пропонує збільшити цю площу до 10 гектарів. Фактично пропонується ледь не повністю прибрати єдиний публічний механізм громадського контролю за призначенням цих рубок, що призведе до масового нищення лісів у Карпатах і не тільки.

Читайте також Сила любові: як близькі стосунки рятують нашу психіку під час війни

Основним аргументом авторів законопроєкту та лісників на користь подібних змін є недоцільність проведення оцінки впливу на довкілля через потребу швидкого проведення санітарних рубок у разі масштабного пошкодження лісу, наприклад, внаслідок російських обстрілів та пожеж.

На перший погляд, такий аргумент є цілком логічним. Але він розбивається вщент двома міцно вкоріненими особливостями лісового господарства в Україні.

Перша і головна полягає у тому, що більшість суцільних санітарних рубок лісу в Україні призначаються не для його порятунку від шкідників і хвороб, а з метою відносно легальної заготівлі деревини на територіях, де через екологічні обмеження заборонені комерційні суцільні рубки (так зване головне користування). Наприклад, у лісах на стрімких схилах Карпат, які виконують протиерозійну функцію. Більшість фото "лисих" схилів Карпат пов'язані саме з проведенням суцільних санітарок.

Суцільна санітарна рубка в Ясінянському лісгоспі / Фото МБО "Екологія – Право – Людина"

Оцінка впливу на довкілля визначає, чи не завдасть вирубка дерев серйозної шкоди природі. Для цього лісгоспи або замовляють у приватних організацій, або готують власними силами відповідний звіт. Потім зі звітом можуть ознайомитись представники громадськості та надати свої зауваження щодо нього. На завершальному етапі чиновники Міндовкілля обов'язково аналізують цей звіт та зауваження від громадськості, та вирішують, чи безпечно проводити таку рубку. Якщо у звіті виявлені завеликі ризики – висновок буде негативним і лісгосп не зможе проводити рубки.

На жаль, сьогодні законодавчо дозволено проводити суцільні санітарні рубки площею не більше за 1 гектар без проходження ОВД та погодження Міндовкілля. Це призводить до того, що у низці лісгоспів щороку з'являються десятки нових рубок площею до 1 гектара, які за декілька років можуть поєднуватись у суцільно вирубаний схил, площею 20 – 30 гектарів, але на папері залишатись окремими рубками до 1 гектара.

Зазвичай між свіжими суцільними санітарними рубками можна помітити цілком здоровий ліс, що свідчить про їхню незаконність, адже не може ліс хворіти та гинути правильними прямокутниками. Зарплата лісопатологів, які вирішують, чи потрібно рубати дерева, формується з коштів, зароблених держлісгоспами з продажу деревини. Тому лісопатологи особисто зацікавлені підтримувати будь-які рубки, навіть якщо вони недоцільні.

Здоровий ліс після суцільної санітарної рубки / Фото WWF-Ukraine

Тобто значна частина санітарних рубок відбувається у здорових лісах, які за документами записані як такі, що всихають. Хоча такі рубки є незаконним, вони безкарно практикуються багатьма лісгоспами. І цей факт є вагомою підставою вважати, що законопроєкт 9516 може вивести з-під процедури оцінки впливу на довкілля усі суцільні санітарні рубки. Бо навіть для рубок, які перевищують порогове значення у 10 гектарів, лісівники зможуть придумати масове всихання насаджень, яке підтримають лісопатологи. Або ж просто розбити заплановану рубку на декілька ділянок, площею до 10 гектарів.

Зауважте Кілька нюансів про бажання росіян набрати додаткових 300 тисяч бійців

Попри всю трагічність нинішньої ситуації з санітарними рубками в окремих лісгоспах, як-от Брустурянському та Ясінянському на Закарпатті, необхідність оцінки впливу на довкілля поки що рятує наші ліси від значно більших обсягів рубок.

Масштабні суцільні санітарні рубки у Брустурянському лісомисливському господарстві / Фото Free Svydovets

До 2017 року суцільними санітарками активно вирубувались старі ліси навіть у межах територій природно-заповідного фонду, наприклад у Савранському заказнику на Одещині. Доходило до абсурду, коли санітарні рубки відбувались у межах природних заповідників чи заповідних урочищ, де заборонена будь-яка господарська діяльність.

На щастя, у 2016 році Кабінет Міністрів України заборонив суцільні санітарні рубки дерев для більшості заповідних територій. Але навіть поза межами природно-заповідного фонду досі залишається чимало лісів, в яких лісники активно зловживають суцільними санітарними рубками. І можуть зловживати ще більше, якщо вони не підлягатимуть оцінці впливу на довкілля.

Супутниковий знімок Sentinel 2 території Савранського заказника за 1 серпня 2017 року. Чітко помітні прямокутники санітарних рубок, які проводились у минулі роки

Другий аргумент на користь нещирості лісівників полягає у тому, що суцільні санітарні рубки часто призначаються ледь не на рік наперед. За цей період запросто можна пройти оцінку впливу на довкілля і отримати позитивний висновок, якщо рубки дійсно є необхідними.

Важливо Росія ніколи не стане добрим сусідом: як українцям вижити з ворогом під боком

Зазвичай оцінка впливу на довкілля для одного лісгоспу триває 5 – 7 місяців, є приклади отримання висновку навіть за 4 місяці після публікації кейсу в реєстрі з ОВД. Але лісники воліють замовчувати, що процес призначення санітарних рубок може тривати довше, аніж процедура оцінки для таких рубок.

Фрагмент графіку відведення лісових ділянок філій Карпатського лісового офісу на 2024 рік. Відведення ділянок під суцільні санітарні рубки одночасно розплановане з січня по вересень – мінімум на 8 місяців наперед

У розділі 8 "Бізнес-середовище" Плану України, який був розроблений для реалізації програми Ukraine Facility, серед економічних цілей закладено збільшення обсягу щорічної заготівлі деревини з 15 до 25 мільйонів кубометрів за наступні 10 років, а також залучення приватних інвестицій для збільшення обсягів деревообробки до 20 мільйонів квадратних метрів щорічно.

Україна дійсно має потенціал для збільшення заготівлі деревини шляхом нарощування рубок догляду у монокультурних насадженнях, наприклад сосни чи ялини, та переформування таких лісів у мішані, які є більш стійкими до зміни клімату.

Але історія із законопроєктом №9516 показує, що лісники, Міндовкілля та більшість депутатів екокомітету віддають перевагу простішому варіанту – скасуванню екологічних обмежень для збільшення рубок в екологічно цінних лісах. А масове будівництво лісових доріг до віддалених та малопорушених лісів Карпат тільки підтверджує такі плани.

Тож майбутнє українських лісів буде залежати від того, наскільки народні депутати зможуть зрозуміти ризики законопроєкту №9516 та схвалити рішення, яке буде в інтересах всього народу, а не лише обраних лісників та деревообробників.