Чи має право ЄС відмовляти українським чоловікам у захисті: позиція Ради Європи
В Європейському Союзі та окремих європейських країнах дедалі частіше обговорюють можливе обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. На цьому тлі постає питання, чи такі рішення відповідатимуть міжнародному праву та принципам рівності.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті.
Дивіться також Українських біженців намагаються витискати з Європи: які методи використовують
За словами О'Флаерті, будь-яке розмежування між групами людей потребує дуже чіткого юридичного обґрунтування, щоб не вважатися дискримінацією. У випадку з українськими чоловіками призовного віку мовиться одразу про два критерії – стать і вік.
Він підкреслив, що така практика автоматичного виключення певної групи "вже сама по собі ставить питання рівності" і вимагає переконливих аргументів з боку держав або інституцій, які ухвалюють подібні рішення. Водночас комісар визнав, що в окремих випадках подібні обмеження можуть мати правове підґрунтя – наприклад, якщо вони пов'язані з військовим обов'язком у країні, яка перебуває під збройною агресією.
Чи може ЄС відмовляти в захисті українським чоловікам / Фото UaPress
Що каже міжнародне право?
О'Флаерті нагадав, що міжнародне право допускає винятки з обов'язкової військової служби. Як приклад він навів релігійні переконання: представники окремих конфесій, зокрема Свідки Єгови, можуть відмовлятися від служби з міркувань совісті.
У таких випадках, за його словами, держава не має просто виключати людину з процесу, а повинна забезпечити індивідуальний розгляд та можливість альтернативної, наприклад цивільної, служби.
Це не означає уникнення обов'язку – мовиться про іншу форму його виконання, яку має бути розглянуто,
– пояснив він.
Комісар окремо наголосив, що загальна політика, яка автоматично позбавляє захисту всіх чоловіків певного віку без індивідуальної оцінки, може суперечити стандартам прав людини. На його думку, ключовим елементом є саме індивідуальний підхід до кожної справи, а не групові заборони.
Водночас Майкл О'Флаерті підкреслив, що не ставить під сумнів право України закликати громадян на захист держави в умовах війни. Він зазначив, що це є легітимним інструментом держави, яка протидіє збройній агресії. Однак інші країни, реагуючи на ситуацію з українськими громадянами, також повинні дотримуватися міжнародних стандартів – зокрема уникати автоматичних рішень і забезпечувати розгляд кожного випадку окремо.