Залишилися "шпаринки": експерти б'ють на сполох через оновлений закон про медіа

Закон про медіа представили широкому загалу на початку 2020 року. Тоді він викликав широку дискусію в медіасфері, повідомляє 24 канал.

Зверніть увагу Український телеканал показував парад перемоги з Москви: Нацрада йде з перевіркою

Три основних зауваження, про які говорили журналісти, це:

• впровадження державної цензури у медіа;
• створення Асоціації професійних журналістів, до якої будуть входити тільки "правильні" працівники медіа;
• нова посада Уповноваженого з питань інформації, який буде моніторити інформпростір та реагувати на поширення дезінформації.

Що передбачає оновлений закон

За 6 місяців автори багато чого виправили – зокрема, Асоціацію замінили на добровільну реєстрацію, а посаду уповноваженого прибрали. Водночас, акцент зробили на медіа, які транслюють антиукраїнський контент. Їм можуть не дати реєстрацію, якщо підтвердиться факт пропаганди.

"Збільшена, запроваджена декомунізація і зменшений вплив інформаційної агресії з боку РФ, унеможливлена діяльність ЗМІ, спрямованих на підрив держави України", – пояснив Алі Сафаров, медіаюрист Інституту масової інформації.

Тепер головним органом, який контролюватиме всі, зокрема онлайн медіа, буде Нацрада. До того в неї були повноваження перевіряти лише радіо та телебачення. Шеф-редакторка "Детектор медіа" Наталя Лигачова побоюється, що цей орган не зможе всіх контролювати об'єктивно.

Це може бути вибіркове регулювання: своїм все, а ворогам – закон. До того ж, є дуже великі сумніви, що як завжди, наша Нацрада буде політично незаангажованою,
– вважає вона.

В новому законі є 12 пунктів, що забороняють медіа торкатися певних тем. За їх порушення можна залишитись без ліцензії. Серед норм – заборона транслювати дискримінаційні висловлювання та матеріали, які показують неповагу до української мови.

Що передбачає оновлений закон про медіа / Інфографіка 24 каналу

Що передбачає оновлений закон про медіа / Інфографіка 24 каналу

Інші 10 обмежувальних пунктів, за словами авторів закону, вже і так були у законодавстві. Тому звинувачення у цензурі – відкидають.

"Не бачу тут нічого такого, що ми і так з вами в нашій кар'єрі не виконували. Не думаю, що законослухняні ЗМІ, які працюють в інтересах суспільства, можуть вдаватись до порушень цих пунктів", – переконаний Микита Потураєв, співавтор законопроєкту.

Законопроєкт схвалив профільний комітет парламенту, на його ухваленні наполягає представництво ЄС. Документ внесли до Верховної Ради.

Але у нардепів є лише тиждень перед канікулами для його розгляду. Якщо не встигнуть, навряд чи візьмуться за регулювання медіа до місцевих виборів. Адже експерти переконані: у передвиборчій гонитві та підтримці колег в регіонах нардепам просто буде не до журналістів.