Заочні дискусії. Ядерна війна як актуальний світовий дискурс

Отже я хотів би вступити в ядерну дискусію на боці безпекових інтересів України. 28 квітня 2017 року прозвучала заява держсекретаря США Рекса Тіллерсона на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН про реальну загрозу ядерного удару Північної Кореї по Сеулу і Токіо.

2-го травня агентство Рейтерс повідомило про реакцію Північної Кореї, яка звинуватила США в тому, що вони штовхають ситуацію до межі ядерної війни. Ця заява відбулася після того, як пара стратегічних бомбардувальників США пролетіла над Південною Кореєю в рамках навчань.

Апогеєм цього медіа-конфлікту є кліп, який Північна Корея створила для підтвердження безпосередньо наміру нанести ядерний удар по США у вигляді візуальної демонстрації ядерного вибуху на території супротивника.

Якщо уважно подивитися створений Північною Кореєю кліп модельованого ядерного удару та оцінити його коментарі в світових ЗМІ, то можна побачити, що аналіз цього кліпу зосереджується на найбільш важливій частині – нанесенні збройними силами КНДР ядерного удару по США.

Читайте також: Заочні дискусії. В чому лукавить Ле Пен та що таке постнаціоналізм

Аналітиків при цьому мало цікавить значна частина змісту цього кліпу. Що ж там в цьому змісті є? А там є зміст основних подій так званої Корейської війни 1950-1953-х років та відносин Північної Кореї з США до сьогоднішнього дня.

На початку кліпу є згадка про американського воєначальника Марка Уейна Кларка, який був командувачем Об'єднаними силами Організації Об'єднаних Націй та США під час Корейської війни, але якого в СРСР та в Північній Кореї сприймали винятково як американського генерала. Тобто мова йде про те, що ООН в Корейській війні стала на бік США.

1950 – рік початку Корейської війни. В цій війні воювали не стільки прокомуністична Північна Корея та капіталістична Південна Корея, скільки боці першої СРСР та Китай, а на боці другої США. Потім іде згадка про важкі американські бомбардувальники "B-29", яких було збито Північною Кореєю з радянської зброї за американськими даними – 16, за радянськими даними – 69, за даними незалежних експертів – 44.

Показано фото Кларка, який підписав угоду про припинення вогню, але так і не досягнув військової перемоги. Потім іде дата, яка нині мало відома. 23 січня 1968-го року розвідувальне судно США «Пуебло» здійснювало розвідку біля берегів Північної Корея, військові якої перехопили це судно, вимагали його здачі, а коли американці спробували втекти, розстріляли його. Відповідно Північна Корея розглядає цей інцидент як спробу підготовки нападу на Північну Корею. Це призвело до погіршення стосунків між Північною Кореєю та США.

Читайте також: Заочні дискусії. Про правильне розуміння історії, Україну, США та Росію

Дата 15 квітня 1969-го року – північно-корейські літаки "Міг-17" збили над Японським морем американський літак дальнього радіолокаційного пошуку ЕС-121 ВМС США.

Дата 18 серпня 1976 року – інцидент, що стався в Корейській демілітаризованій зоні, що закінчився вбивством двох офіцерів армії Сполучених Штатів північнокорейськими солдатами (сокирами і кийками).

Дата 14 липня 1977 року – літаки "МіГ-21" збили американський вертоліт СН-47 Chinook в повітряному просторі КНДР. Через два дні пілота, що вижив, та тіла трьох інших мертвих членів екіпажу видали США.

Дата 17 грудня 1994 року —з ПЗРК "Wha-Sung" був збитий американський вертоліт OH-58D, що поглибився на 4 милі в повітряний простір КНДР. Один пілот загинув, другий був узятий в полон і звільнений через 13 днів.

12 березня 1993-го року — в цей день КНДР заявила про вихід з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Росія засудила цей крок на тлі завершення Холодної війни та потеплішання своїх стосунків з США та Заходом.

І тільки вже після цього в кліпі показується спроможність Північної Кореї нанести ядерний удар по США.
Насправді це не так, бо ракети Північної Кореї не долітають до США. Але удар по Сеулу та з меншою імовірністю по Токіо Північна Корея може нанести. Отже які висновки тут можна зробити?

Перший. Для Північної Кореї Холодна війна не закінчилася, бо США не понесли покарання за те, що вони зробили в Кореї. Росія, яка вступила в нову фазу Холодної війни з США та Заходом, може використати цей конфлікт для власних цілей — відволікання уваги від її дій щодо Сирії та України.

Другий. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї є договір сильних країн проти слабких країн. Від цього Договору виграють лише сильні країни. Слабкі країни програють. Тут мова йде про подвійні стандарти – сильним країнам можна мати ядерну зброю. Слабким країнам не можна мати ядерну зброю.

Третій, найбільш важливий для світу та України висновок. Ядерна зброя є елементом вирівнювання можливостей сильних та слабих країн у військовому протистоянні.

Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї і якій Будапештським меморандумом найсильнішими країнами світу (США, Великобританією, Росією, та Китаєм і Францією, що до них доєдналися) була гарантована територіальна цілісність. Тепер Україна потерпає від російської окупації, а гаранти територіального суверенітету України ніякої ефективної допомоги запропонувати не можуть.

Північну Корею, навіть за умови не дуже сильних збройних сил та дуже слабкого ядерного потенціалу навіть США бояться чіпати – тобто далі взаємних ядерних погроз справа не йде.

Давайте згадаємо схожу ситуацію в Україні. Путін у відомому документальному фільмі зізнався, що у процесі окупації Криму готовий був застосувати проти України ядерну зброю. Український правлячий клас досі не зізнається в тому, що рішення по Криму на засіданні РНБО України вони приймали в ситуації прихованого ядерного шантажу з боку Росії.

Отже ніякі міжнародні угоди не гарантують територіальної цілісності слабким країнам, коли на їх суверенітет зазіхають сильні країни.
Лише ядерний статус та безпосередня загроза використання ядерної зброї поки що єдине, що може втримати сильні країни від застосування військової сили та ядерної зброї проти слабких країн.

Читайте також: В КНДР заговорили про американську "біохімічну" зброю

Отже, поставимо питання радикально – чи є правда у ядерній дискусії, тобто в дискусії, де використовуються ядерні погрози? Правда в ядерній дискусії знаходиться на боці слабких країн, допоки не почалася ядерна війна. Чим більша спроможність слабкої сторони нанести критичний ядерний удар по сильній стороні, тим менша ймовірність такого удару.

В цій логіці Україна не просто має відновити свій ядерний потенціал. Україна повинна публічно вимагати від ООН права на відновлення такого ядерного потенціалу. Україна має змусити цю міжнародну організацію публічно та недвозначно визнати неспроможність в російсько-українській війні шляхом міжнародних угод відновити український суверенітет. ООН має визнати, що такий суверенітет може гарантувати лише ядерна зброя у тієї країни, проти якої веде війну інша ядерна країна.

На межі ядерної війни між США та Північною Кореєю Україна має використати можливість для вирішення питання про свій ядерний статус.