Чому Ердоган заявив, що не підтримуватиме вступ Швеції до НАТО: політолог пояснив всі нюанси

В цьому рішенні Ердогана є максимальний прагматизм. Про це 24 Каналу розповів експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв. Президент Туреччини побачив у цій акції інформаційний привід, щоб знову "виторгувати" собі певні преференції.

Зверніть увагу Не матимуть підтримки для вступу в НАТО: Ердогана розлютило спалення Корану у Швеції

Ердоган зробив те, що від нього варто було очікувати

За його словами, президент Туреччини побачив можливість у тому, що був спалений Коран, почалися протести, а Швеція не рухалась у напрямку виконання їхніх домовленостей.

Він побачив, що знову можна на цьому зіграти. Як він це зробив попередній раз, коли виторгував у Фінляндії і Швеції поступки з питання курдів і визнанню їх терористами. І тому він зрозумів, що таку пряму провокацію упускати не можна,
– наголосив експерт.

На його думку, Ердоган у цьому плані – реалістичний і прагматичний політик, і він зробив те, що від нього варто було очікувати.

Заяви Ердогана працюють на внутрішню аудиторію

Ще одним чинником, який впливає на рішення президента Туреччини, є президентські вибори у країні, які мають відбутися у травні. Тому він може прагнути за рахунок жорсткої реакції на акцію у Швецію, заробити собі балів всередині країни напередодні виборів.

Однак, Краєв наголосив, що була інформація, нібито Ердоган не хоче ставати президентом і йому шукатимуть заміну.

Але образ лідера, який диктує правила гри для НАТО, ставить умови щодо того, коли і як перемовини мають відбутись та хто і коли має вступати у союз, дуже підкупає аудиторію. А вона вже звикла за багато років до достатньо жорсткого і авторитарного типу управління в політиці Ердогана,
– зауважив він.

На його думку, заяви Ердогана непогано працюють на внутрішню аудиторію – укріплюють його позицію як сильного лідера на міжнародній арені. Для зовнішньої аудиторії поведінка очільника Туреччини виглядає як спроба максимально набити собі ціну та змусити Захід, зокрема Швецію, ухвалювати рішення в незручних умовах.

Президент Туреччини не озвучив свої умови

Малоймовірно, що Ердоган погодиться на вступ Швеції та Фінляндії в НАТО навіть, якщо виграє президентські вибори. Експерт вважає, що допоки немає жодної спільної позиції, де ці держави можуть зійтися.

Крім того, Ердоган поки що не озвучив свої вимоги. Немає пункту, який шведи та фіни мають виконати, щоб очільник Туреччини зняв своє вето на їхній вступ в НАТО. Тому важко робити припущення, скільки часу можуть тривати переговори між цими країнами,
– зауважив він.

Співрозмовник наголосив, що Ердоган, використовуючи цю ситуацію намагається показати також і США, що він сам собі хазяїн і може диктувати свою волю іншим членам НАТО. І що Туреччина, як і Сполучені Штати, є впливовим центром в Альянсі.

Але, хоча Ердоган майстер геополітичної пропаганди, але на даному етапі США не будуть повноцінно реагувати на цю ситуацію.

Чому Реджеп Ердоган перешкоджає Швеції вступити до НАТО: дивіться відео

Швеція не хоче перетворюватись на другу Туреччину

Швеція прихистила багато курдів, а Ердоган вимагає від влади країни, щоб вони почали боротися з ними. За словами експерта, реалізувати це Швеція може багатьма способами. Зокрема посиленням антиімігрантського законодавства або створенням невигідних економічних умов, які змусять курдів повертатися назад чи шукати нового прихистку.

Швеція може показати будь-яку активність для того, щоб просуватись по тому шляху, про який просила її Туреччина, і все ж таки вступити в НАТО,
– зазначив він.

Олександр Краєв вважає, що Швеція не хоче переслідувати курдів і перетворюватись на другу Туреччину. Але також вона хоче в НАТО. Тому їй потрібно знайти принциповий баланс між тим, що потрібно зробити і тим, що хочеться.

До теми Швеція не може виконати умови Туреччини для вступу в НАТО: чи може Ердоган змінити позицію

Конфлікт між Швецією та Туреччиною: що відомо

• 21 січня біля консульства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти Туреччини, а також проти вступу Швеції до НАТО. Під час цих заходів лідер данської ультраправої політичної партії "Жорстка лінія" спалив примірник Корану.
• На такий жест оперативно відповіли й у Стамбулі, де під час масової акції під будівлею посольства Швеції спалили у відповідь прапор цієї країни.
• Згодом на цей скандал відповів й президент Туреччини Реджеп Ердоган після засідання Кабінету міністрів. Він у відповідь на спалення Корану заявив, що Швеції не слід очікувати від Туреччини підтримки вступу у НАТО.