Залякування чи чергова маячня․ Чому насправді Путін каже, що Бельгія виникла завдяки Росії

У середу, 6 березня, в Путіна стався черговий приступ "псевдоісторичного" нападу. Він чомусь вирішив поінформувати, що саме Росія стоїть біля витоків незалежності Королівства Бельгія. А також зауважив, що нині це не має значення, але водночас дав зрозуміти, що ще й як має.

24 Канал намагався розібратися, а чи була це випадкова заява, чому саме зараз і для чого російський президент згадав саме про Бельгію.

Читайте також  Бельгії приготуватися: Путін нафантазував, що країна виникла завдяки Росії

Що саме сказав Путін про Бельгію і за яких обставин це сталося

Бельгія значною мірою з'явилася на карті світу як незалежна держава, зокрема завдяки Росії та позиції Росії. Але це сьогодні вже не має значення,
– сказав Путін.

Так, він саме так і сказав, і саме це й мав на увазі, навіть вдався до тавтології та підкреслив "значну роль" Росії.

Це трапилося на організованому новим фаворитом Путіна Сергієм Кірієнком форумі "російської м'якої сили" під назвою "Всесвітній фестиваль молоді". Він проходив у селищі Сіріус на околицях курорту Сочі в Краснодарському краї.

Чергову "перлину" історичної думки Путін видав у відповідь на питання юнака, який представився бельгійцем.

Чому Путін вчепився саме до Бельгії?

Невелике королівство насправді має доволі велику вагу у світовій політиці та економіці. Брюссель є політичним центром ЄС та головним офісом для євробюрократів.

Зверніть увагу! Саме на рахунках бельгійської компанії Euroclear зберігається більша частина заарештованих суверенних активів Росії. Експерти оцінюють їх у 200 мільярдів євро.

Нині розмови щодо передачі цих активів Україні суттєво активізувалися й Бельгія вже погодилась на передачу Києву відсотків. Доля всіх активів буде вирішена в найближчі місяці, оскільки щодо цього нарешті є політична воля ЄС, Великої Британії та США.

Також Бельгія – вірний союзник України. Нещодавно прем’єр-міністр Королівства Александр де Кроо відвідував Київ у другі роковини російського вторгнення, а також оголосив про внесок у 200 мільйонів євро на купівлю 155-мм снарядів для ЗСУ (за чеською схемою).

Родзинкою стало й масове висилання російських дипломатів-шпигунів із Брюсселя. Це все дуже боляче для Росії та дуже їй не подобається. Саме тому в адміністрації Путіна могли через "історичну відповідь" на питання "випадкового бельгійця" передати Брюсселю привіт та нагадати, що нібито кордони Росії "ніде не завершуються", а своєю зоною впливу Кремль вважає терени від "Владивостока до Лісабона".

Литовський євродепутат від Renew Europe Пятрас Ауштрявічус так відреагував на скандальну заяву Путіна щодо Бельгії. Представник Європарламенту вважає, що російське керівництво цілеспрямовано маніпулює фактами й це можна розглядати як інформаційну атаку на Захід. Про це він повідомив у коментарі 24 Каналу.

"Він (Путін – 24 канал) – керівник країни, який маніпулює фактами та показує свою некомпетентність. Але в цьому є сенс. Він робить це спеціально та цілеспрямовано", – сказав Ауштрявічус.

Європарламентар згадав й інтерв’ю Путіна американському телеведучому Такеру Карлсону. Він вважає, що тоді російський президент уявив себе професором з історії, перекрутивши її. Ауштрявічус вбачає в цьому інформаційну атаку на Захід.

Це робиться цілеспрямовано, щоб створювати міф, що Росія стоїть за всім та без неї світ, особливо Європа не може існувати,
– каже він.

Євродепутат також вважає, що такі заяви в бік Бельгії з’явилися після намірів передати заморожені активи. Ауштрявічус називає це своєрідним залякуванням.

Що саме мав на увазі Путін? 

Точно невідомо, оскільки Путін пожалів усіх та не виголосив "коротеньку лекцію". Знаючи схиблену любов російського диктатора до сивої давнини, можна припускати, що тут не обійшлося без Рюрика (деякі історики ототожнюють напівміфічного персонажа з давньоруських літописів з історичним данським конунгом Роріком Ютландським, що був на службі Каролінгів, які в ті часи володіли графством Фландрія).

Втім, це занадто навіть для Путіна. Тому можна припустити, що російському диктатору розповіли про події 19 століття. Бельгія отримала незалежність від Нідерландів у 1830 році внаслідок національної революції.

До речі, сигналом до її початку стала французька опера "Німа з Портічі" – вистава відбувалась у Брюсселі та була присвячена ювілею короля Нідерландів Віллема Першого. До того ж вибір для монархістів вдалим не назвеш – лібрето твору розповідає про епізод повстання неаполітанців проти іспанського володарювання.

Тоді зі сцени пролунала фраза ​​"До зброї!" (Aux armes!). Схожа історія станеться 144 роки потому, коли пісня на конкурсі "Євробачення-1974" стане сигналом до Революції гвоздик у Португалії.

Революціонери створили власне ополчення, фрайкори дали бій армії Нідерландів, що складалася переважно з мешканців Південних провінцій, тобто фламандців і валлонів.

У тому ж році за підсумками Лондонської конференції великих держав було проголошено незалежність Бельгії. Що важливо – всупереч початковому бажанню Росії.

Росія була учасником конференції та виступала проти незалежності нової держави та була одним із гарантів цілісності Нідерландів. Тут вона була не на перших ролях і робила все слідом за Великою Британією, Австрією та Прусією.

За незалежність Бельгії виступала Франція в особі легендарного Талейрана. Згодом позиція французів перемогла.

Цей момент навіть зафіксовано на карикатурі француза Оноре Дом'є. Де тут Росія – здогадайтеся самі. Але жінка на підлозі – це розірвана на шмаття та позбавлена незалежності Річ Посполита.

Підказка: кінь – Пруссія, ведмідь – Росія, мавпа – Австрія, лисиця – Велика Британія, кролик – Франція, індик – Бельгія, собака – Нідерланди, нещасна жінка на підлозі – Польща

Вже через кілька місяців після Лондонської конференції Нідерланди вирішили силою переглянути її підсумки та почали війну. Вона тривала лише 10 днів – з 2 по 12 серпня.

Росія мала надіслати голландцям свої війська, але не зробила цього – в імперії розпочалося потужне польське визвольне повстання, відоме як Листопадове (бойові дії точилися, зокрема, на території сучасної України).

Придушити його Росія спромоглась лише восени 1831 року. Так само не надіслала війська Прусія – у кайзера Фрідріха-Вільгельма Третього не було грошей і особливого бажання.

Натомість бажання було у французів – ті надіслали до Бельгії велике 50-тисячне військо на чолі з маршалом Жераром. Після цього вже в Нідерландів зникло бажання воювати й вони вивели війська з Бельгії. 

Англія зайняла вичікувальну позицію й не прогадала – вона в підсумку підтримала ідею незалежної Бельгії та здійснила дипломатичний тиск на Нідерланди.

Отже, дякувати бельгійці, якщо все ж вирішать це робити, мають не росіянам, а полякам, французам та англійцям.

Король з Росії, але не зовсім

Нова держава проголосила нейтралітет, а її першим королем було обрано Леопольда Першого, який на той час жив в Англії. Це, до речі, рідний дядько королеви Вікторії, а також родич російських імператорів – представників німецької династії Романових.

Саксонець Леопольд був рідним братом дружини спадкоємця російського престолу великого князя Костянтина (який так і не став імператором). У молоді роки Леопольд був на російській службі, вважається героєм війни 1812 року та інших війн з Наполеоном, мав чин генерал-лейтенанта.

За легендою, він навіть добре володів російською мовою. Втім, це доволі сумнівно, адже російська еліта тоді не знала цієї мови й надавала перевагу французькій чи англійській, навіть російські царі говорили російською з помітним акцентом, який видавав їх за "варягів".

Що ж до Леопольда, то він у 1815 році залишив російську службу, а в 1816 році переїхав до Англії, де одружився з принцесою Шарлоттою – спадкоємицею британського трону, яка загинула під час пологів.

Майбутній король Бельгії був опікуном своєї племінниці Вікторії, яка називала його "другим батьком", а перед тим, як заїхати до королівського палацу в Брюсселі, був проголошений королем Греції, але швидко зрікся престолу.

Яка у всьому цьому роль Росії – питання риторичне. Навряд чи її (роль) можна вважати "значною". Швидше, тут діє принцип "щось колись було, але на других ролях".

А тепер головне питання – який стосунок до всього цього має сучасна Росія?

Відповідь проста – аж ніякого. Сучасна держава під іменем "Російська Федерація" не є спадкоємицею Російської імперії Романових і не може вважатися державою-продовжувачем.

РФ черпає свою легітимність з більшовицького проєкту під назвою РСФСР (російською – ​​Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика). Саме ця держава була перейменована в 1992 році у Російську Федерацію.

З правової точки зору, Росія є однією з держав-наступниць СРСР, що виступає державою-попередницею. Договір про це було підписано 4 грудня 1991 року в Москві між СРСР та 8 республіками, які туди входили. Через кілька днів це підтвердили так звані Біловезькі угоди.

Важливо! У СРСР не вважали себе державою-наступницею Російської імперії, принципово не визнавали відповідальність за міжнародні договори та не платили борги Романових. Пізніше малу частину боргів більшовики все ж змушені були взяти на себе, щоб, наприклад, отримати дипломатичні представництва за кордоном, але вся їхня політика в цьому питанні базувалася на схемі "тут вигідно, тут не вигідно".

До того ж спадкоємці численних боргових зобов'язань імперії Романових нікуди не поділися й тільки й чекають, коли Путін оголосить (ні) реституцію та поверне заводи, фабрики та чимало всього іншого "капіталістам" з країн "колективного Заходу".

Між іншим, і бельгійським також. Нагадаємо, що зруйнований росіянами у 2022-му році український Лисичанськ був збудований на бельгійські гроші та був перлиною досі чинного хімічного концерну Solvay (до 2023 року був партнером росіян із "Сібура", але вийшов з проєкту, не маючи бажання мати справу з агресором).

До теми  Старий і Карлсон: покроковий розбір усієї історичної маячні Путіна в провальному інтерв'ю

Отже, сучасна Росія не є спадкоємицею Російської імперії, так само як не є спадкоємицею Давньоруської держави чи Золотої Орди. Кожне правонаступництво унікальне і йде стосовно попередника, а не стародавніх держав.

Не можна за універсального правонаступництва взяти "спадщину" прадіда, не прийнявши при цьому спадщини батька. Це розуміють всі, крім Путіна, який будує на цьому всю політику своєї держави, і верзе маячню про Рюрика, цитує листи Хмельницького, геть не розуміючи ані історії, ані основ права.

А крім Бельгії когось Росія ще "вигадувала"?

Путін любить розповідати, що Ленін вигадав Україну, а Сталін створив Польщу. Нині з’ясувалося, що російські царі створили Бельгію. Але ж історичні паралелі можна продовжувати, щоправда, вони будуть вже не такими приємними.

А як щодо того, що Сталін реально створив КНДР – один із найбільших терористичних режимів у світі, жертвами якого стали мільйони людей, а нині ця держава-терористка погрожує світові ядерною війною і, між іншим, є активною союзницею путінської Росії.

Попередники Путіна на посту "головних істориків" світу

Також цілком можна на Росію як правонаступницю СРСР покласти відповідальність за всі інші комуністичні чи прокомуністичні режими, адже саме Москва була їх спонсором та "дахом".

А як щодо Третього Рейху? Адже нацисти прийшли до влади, зокрема, й завдяки позиції "проти всіх" від московської маріонетки Ернста Тельмана, який розколов лівий рух у Німеччині за прямим наказом із Кремля. Тельман не зняв свою кандидатуру на виборах президента Веймарської республіки в 1925 році й фактично допоміг перемогти Гінденбургу, тоді як республіканському кандидату Марксу не вистачило саме 6,36%, що отримав Тельман.

Згодом Гінденбург почав перетворення Веймарської республіки на диктатуру, що в підсумку привело Гітлера до влади. Цікаво, чи буде тут Путін говорити про "значну роль Росії"?

Ви скажете, ну, це ж "сова на глобус". Так і є, але ж саме цим і займається Росія. Насправді ж це просто пусті балачки, які абсолютно точно не можуть бути підставами для політичних рішень, від яких залежать долі мільйонів людей. На жаль, Росія цього не розуміє, а тому “вигадує” нові держави.

Так, це процес йде і зараз, але в Росії, як сказав би кіт Мурзик, "виходять одні уроди". Так, мова про невизнані російські проксі-утворення "Абхазія", "ПМР", "Південна Осетія", а також так звані "ДНР" і "ЛНР". Це яскраві приклади справжнього російського державотворення і саме ці приклади, а не сумнівну роль російських царів у створенні Бельгії, вивчатимуть історики.