На "нулі" воюватимуть роботи, – у Міноборони розповіли про розробку "залізних солдатів"

18 липня 2024, 12:12
Читать новость на русском

Міністерство оборони України заявило, що на "нулі" воюватимуть роботи. Наразі там працюють на розвитком інноваційних проєктів.

Таким способом у міністерстві хочуть здобути технологічну перевагу над росіянами на полі бою. Міністр оборони України Рустем Умєров визначив це завдання пріоритетним.

Дивіться також В Україні планують збудувати новий завод з виробництва патронів

"Сучасні технології змінюють архітектуру бойових дій"

У Міноборони розповіли, що один із таких інноваційних проєктів наразі перебуває на стадії випробувань. У ньому фахівці об'єднали наземні та повітряні роботизовані та безпілотні системи для виконання деяких бойових завдань.

Там кажуть, що реалізація таких "залізних солдатів" – це перспектива найближчого майбутнього. Уже згодом вони можуть доєднатися до дронів-розвідників, дистанційно керованих кулеметів на турелях, роботів-саперів, наземних роботів-логістів тощо.

"Міністр оборони та Головнокомандувач ЗСУ визначили розвиток роботизованих комплексів та їхнє масове застосування одним з пріоритетних завдань… Реалії війни диктують нові вимоги. Маємо дуже швидко реагувати на виклики часу, бути завжди на крок попереду ворога, максимально вкладатися у розвиток інноваційних інструментів війни, щоб мати більше спроможностей на полі бою", – зауважив заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.

Він наголосив, що ця розробка – це унікальний досвід українських зброярів та фахівців ІТ-сфери. Він також додав, що наразі спостерігається, як "сучасні технології змінюють архітектуру бойових дій". Тому головне завдання – надати українському війську якнайбільше сучасного озброєння та військової техніки.

Успішна реалізація цього проєкту та його масштабування сприятиме створенню передової індустрії роботизованих систем в Україні. А головне, на фронті це рятуватиме життя наших воїнів,
– сказав Гаврилюк.

Довідково. У першому півріччі 2024 року Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації понад 70 зразків безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) українського виробництва та майже 30 наземних роботизованих платформ.