Зеленський намагається змінити Конституцію: які загрози для України
Конституція України дорослішає і змінюється разом з країною. Проте кожен президент намагався її змінити, і Володимир Зеленський – не виключення. Що пропонує глава держави та які наслідки це може мати – читайте далі.
Спочатку спірним питанням був розпуск парламенту одразу на інавгурації, виправдане Конституційним судом пізніше, далі – звільнення попереднього прем'єр-міністра. Детальніше – у матеріалі 24 каналу.
Важливо Зеленський звернувся до українців з нагоди Дня Конституції
Експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко вважає: якщо президент би оберігав Конституцію, він би просто передав заяву Гончарука про відставку в парламент, оскільки заява надійшла до неналежного суб'єкта.
"А такі дії президента, коли він наче приймає відставку, вони зовсім викривляють саму форму державного правління", – запевнила вона.
Довідка. У січні 2020 року Олексій Гончарук написав заяву про відставку, але подав її не Раді, як цього вимагає закон, а президентові. Той її не задовольнив і дав прем'єр-міністру шанс. Вже 4 березня Рада ухвалила рішення про відставку Кабміну Гончарука.Зеленський та зміни до Конституції
Крім того, тільки-но зібрався парламент 9 скликання, президент Володимир Зеленський одразу ініціював рекордну кількість змін до основного закону країни.
Серед них – скасування адвокатської монополії, законодавча ініціатива народу, скорочення народних депутатів до 300, створення консультативних і дорадчих органів, нова структура місцевої влади і адміністративно-територіального устрою – вже двічі відкликаний проєкт.
Зеленський та зміни до Конституції / Інфографіка 24 каналу
А ще – можливість призначати і звільняти голів НАБУ і ДБР президентом, що вже відхилили. А також довгоочікуване позбавлення депутатського мандату за кнопкодавство і прогули.
Кириченко переконана: замість того, щоб змінювати Конституцію, потрібно просто поставити сенсорну кнопку. "Щодо умовних прогулів – це теж на рівні Конституції було смішно виписано, без поважних причин. Тобто народний депутат прирівнювався до школяра", – додала вона.
Їх можна окреслити як несистемні, точкові законопроєкти, які розроблялися достатньо закрито, що повпливало неодмінно на їх якість юридично,
– наголосив Олександр Заславський, заступник директора Лабораторії законодавчих ініціатив.
Три із запропонованих змін отримали негативний висновок Конституційного суду, ще дві – ухвалили із застереженнями.
Зняття депутатської недоторканності
Одне з них не врахували, коли зняли депутатську недоторканність: проголосували за критикований законопроєкт ще 8 скликання, забувши про регламент.
"У січні, здається, народні депутати звернулись до Конституційного суду з тим, щоб він визнав неконституційність цих змін до Конституції якраз через порушення процедури", – пояснив Заславський.
Що відомо про депутатську недоторканність та її скасування?
Депутатська недоторканність передбачає особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт нардепів. Це юридична гарантія, яка убезпечує депутатів від кримінального переслідування на рівні зі звичайними українцями.3 вересня 2019 року парламентарі більшістю голосів проголосували за зняття депутатської недоторканності. 11 вересня документ підписав президент Володимир Зеленський. Зміни набули чинності 1 січня 2020 року.
Скорочення кількості нардепів
У вже звичному турборежимі, попри застереження, скоротили й кількість нардепів до 300. За словами фахівців, це створює правову колізію – у перерві між скликаннями Україна залишається без парламенту.
Якщо в цей період нам треба буде термінове ухвалення закону, введення воєнного стану або інші рішення, які належать до компетенції парламенту, ми не зможемо нічого зробити,
– підкреслила Кириченко.
А це – загроза й для національної безпеки, адже Україна є парламентсько-президентською республікою. Експерти наполягають: зміни до Основного закону вимагають виваженості, тому турборежим нині ворог влади, адже кожна помилка може поховати позитивні зміни.