Згадати Все. Історія української анімації. Частина 2
Фольклорні сюжети для нашої анімації не рідкість. Часто рознарядка зробити щось народне, а українській культурі відводили лише таку нішу, приходила згори.
Але навіть тут аніматори давали волю уяві і не припиняли експериментувати. Чого лише вартий мультфільм "Чарівник Ох".
Читайте також: Згадати все. Історія української анімації. Частина 1
Якщо українська версія подобалась московським чиновникам, мультик перекладали на російську.
"Ми спочатку робили україномовну версію. Тобто ми записували репліки, текст український. Потім ми везли це все в Москву у "Держкіно". Ми показували: ось ми зробили таке кіно. Чи приймете ви це на всесоюзний екран? Якщо так, нам виділяли якийсь час, якісь гроші для дубляжу, і ми робили російськомовну версію", – розповів режисер Євген Сивокінь.
Нашим аніматорам така ситуація була вигідна. Що більше копій, то вищі гонорари. Наприклад, мультфільм "Малюк Гіпопо" був зроблений за україномовним сценарієм. І вже потім адаптований для російськомовного глядача.
Які культові мультфільми від радянських часів до сьогодення подарували українські режисери – дивіться у програмі.