Учасники вірили, що вони катують людей: жорстокий експеримент Стенлі Мілгрема

13 січня 2021, 22:36
Читать новость на русском

Американець Стенлі Мілгрем відомий численними дослідами, деякі з них вирізнялися своєю жорстокістю. Одним із найсуперечливіших став експеримент "Підлеглість авторитету".

Дослідник вважав, що люди, які бачать перед собою старшу, досвідченішу чи авторитетнішу людину (наприклад, шефа), так чи інакше підкоряються у намаганнях здатися стараннішими. Детальніше – у програмі спецслужби на 24 каналі.

Цікаво Втік з-під носа КДБ: як подвійний агент врятував світ від Третьої світової

Що відомо про Стенлі Мілгрема

Стенлі Мілгрем народився у 1933 році у родині нью-йоркських євреїв. Вчився відмінно, навіть виступав у театрі. Досвід, отриманий під час вистав, переніс у свої майбутні експерименти.

Після війни вступив до Гарварду, де зосередив діяльність на психології у соціальних аспектах. У 1959 – 1960 роках навчався під егідою психолога Соломона Аша, який вивчав соціальний конформізм.


Американський психолог Стенлі Мілгрем / Фото Famous Psychologists

Досвід Соломона Мілгрем теж згодом намагався застосувати у своїх експериментах. І от на початку 1960-х, працюючи доцентом в Єльському університеті, Стенлі розпочав дослід, який згодом назвуть неетичним, неправильним і незаконним.

Мілгрем цікавився впливом авторитету або влади на підлеглість і був переконаний, що люди практично завжди підкоряються через страх,
– зауважив Пол Клейнман, письменник.

Справа Ейхмана

11 квітня 1960 року світ дізнався про Адольфа Ейхмана – "архітектора Голокосту". Того ж року ізраїльські спецслужби викрали його із Аргентини і таємно переправили до Ізраїлю. Там колишнього нациста судили за причетність до смерті мільйонів євреїв.

Вважалося, що саме Ейхман особисто відповідав за вирішення єврейського питання у гітлерівській Німеччині, тобто фізичну розправу над євреями. Судити його почали у 1961 році. І виправдати, зрозуміло, не вдалося. Вже у 1962 році Ейхмана стратили.

До теми Полювання за Адольфом Ейхманом: як євреї помстились "архітектору Голокосту"

І от саме тоді Мілгрем надихнувся ідеєю почати власний експеримент, який зміг би довести, що всередині кожної людини живе такий собі Ейхман. Після цього євреї почали називати Мілгрема монстром і дияволом.

Довідка. Ейхмана, серед іншого, звинувачували в тому, що він особисто віддавав накази про страту мільйонів євреїв. Його захист будували на твердженні, що він лише виконував розпорядження.

Як проходив експеримент Мілгрема

  • Експеримент провели у Єльському університеті, куди Мілгрем через оголошення у газеті запросив 40 чоловіків. Учасникам повідомили, що дослідження нібито спрямоване на пам'ять і вивчення різного матеріалу.
  • Мовляв, одна людина виконуватиме роль викладача, інша – студента, а ролі між запрошеними розподілять випадковим чином.
  • Насправді ж усі учасники дістали папірець із надписом "викладач", а нібито студенти були спільниками Мілгрема.
  • Далі викладач, тобто один із учасників, мав поставити запитання студенту (актору, який був із Мілгремом заодно).
  • Якщо відповідь правильна, ставилося наступне запитання. Якщо ж ні, студент отримував удар струмом.

Важливо! Насправді ж, студент не отримував ударів, адже був актором, який майстерно імітував ураження струмом. Щоразу, коли викладач натискав на важіль, було чутно лише звук.
  • Усіх учасників розсадили так, аби викладач не бачив студента. Тільки в окремих випадках із сусідньої кімнати чулися крики і стогони студента, якого б'ють струмом за неправильні відповіді.


Один з учасників експерименту Мілгрема перед генератором струму / Фото Pinterest

  • Поруч із викладачем в одній кімнаті сидів експериментатор. У цьому випадку він виконував роль, скажімо Гітлера, який віддавав накази та інструкції.
  • Щоразу, коли викладачі відмовлялися бити струмом студентів, експериментатор мав переконати піддослідних у тому, що все нормально.

Роль експериментатора

Студенти настільки увійшли в ролі, що не повірити їм було й справді неможливо. Вони так майстерно імітували удари, що більшість піддослідних навіть почали жаліти про те участь в експерименті.

Ось у цьому і заключалася головна суть досліду. Коли студент починає кричати і благати про припинення експерименту, сам експериментатор починає переконувати викладача у правильності його дій.

Читайте такожСценарій убивства Рейнхарда Гейдріха: хто та як ліквідував "гітлерівського різника"

Переступаючи через себе, долаючи якісь внутрішні сумніви, вони продовжували підвищувати напругу. В окремих випадках студенти починали скаржитися на проблеми із серцем. Звичайно ж, жодних проблем, не було.

Головне завдання – викликати жалість і співчуття до піддослідних. Але наглядач постійно намагався переконати викладачів у тому, що таких дурних людей немає чого жаліти. Мовляв, струмом вони отримують по заслугам.

Довідка. Реакція на біль і страждання у кожного була різна. Хтось починав тремтіти, у когось починалися судоми, а бували й такі, що нервово сміялися. І той сміх радше нагадував приступи.

Експеримент завершували тільки тоді, коли на генераторі досягалася найвища напруга, тобто 450 вольт. Або ж коли вчителі відмовлялися продовжувати його і покидали кімнату.

Результати дослідження

Згідно з результатами дослідженя, до максимальної позначки дійшли 65% викладачів. І при цьому, вони не були садистами чи божевільними, а просто середньостатистичними громадянами.

Вони, за переконаннями Мілгрема, як і Ейхман виконували накази та продовжували завдавати болю іншим лише через те, що над ними стояв начальник, який постійно твердив: "Ви не маєте вибору, треба продовжувати".


Експеримент Мілгрема зазнав жорсткої критики / Архівне фото

В кінці досліду Мілгрем запитав у викладачів, чи болісними, на їхню думку, були удари. Більшість відповіли, що прекрасно усвідомлювали всю силу струму, але продовжували тиснути на важелі, бо нетямущі студенти заслуговують на покарання.

Мілгрем всю цю ситуацію описував так:

  • підкорення посилилося з огляду на фізичну присутність авторитетної особи (експериментатора);
  • учасники вірили у безпечність експерименту (їм так заявили на самому початку);
  • учасники були переконані, що екпериментатор – досвідчений спеціаліст;
  • викладачів запевнили, що удари завдають болю, але небезпеки немає.

Що хотів донести Мілгрем

А тепер уявіть все це в масштабах нацистської Німеччини: коли замість досвідченого спеціаліста там ціла армія дослідників і пропагандистів, які запевняють, що євреї – це зло. А головним авторитетним рупором є сам Гітлер.

Фраза "я просто виконував наказ" стала популярною після Нюрбезького процесу. Її почали розцінювати як синонім до фрази "я не винен". Однак, це не означало, що покарання різко скасовували.


Нюрнберзький процес, обвинувачені на лаві підсудних / Фото з "Вікіпедії"

Стенлі Мілгрем намагався довести, що середньостатиснична людина при певних обставинах здатна завдавати болю іншим людям, якщо над нею стоїть хтось, хто спроможний переконати її у правильності дій.

"Я бачив, як до лабораторії зайшов солідний бізнесмен. Він усміхався і був досить впевненим у собі. Через 20 хвилин його довели до нервового зриву. Він трусився, не міг говорити, постійно заломлював собі руки", – пригадував Мілгрем.

Один раз вдарив себе кулаком у лоб і пробурмотав: "Боже, давайте зупинимо це". Проте продовжив реагувати на кожне слово експериментатора і беззаперечно йому підкорявся,
– додав психолог.

Критика експерименту

От за такі випадки експеримент Мілгрема і критикують. Адже людина, яку піддали впливу таких дослідів, може назавжди змінитися, знаючи, що навмисно завдала шкоди комусь іншому. Вони думали, що катують людей.

Однак, до сьогодні не відомо про жодні фізичні чи моральні проблеми самих "вчителів". Попри це, сам експеримент залишається неетичним і небезпечним. Адже реація кожної людини на страждання різна.

Де використовують "Підлеглість авторитету"

Цей метод часто використовують у спецслужбах під час перевербування. Коли одного із агентів якоїсь країни переманює на сторону високопоставлений політи чи агент. Так створюється відчуття власної важливості і незамінності.

В додачу пропонують гроші і годують обіцянками, що усе це відбувається виключно на благо. Мілгрем своїм експериментом хотів довести, що у кожній живій істоті сидить звір.

А вийшло так, що його дослід розкрив набагато ширші соціальні зв'язки між людьми і показав різні особливості цих зв'язків. До речі, під час екперименту були і ті викладачі, які відмовилися від участі і навіть вступали у словесні перепалки із екпериментатором.

Варте уваги Її смерті хотіли всі арабські країни: як шпигунка Коен врятувала тисячі євреїв

Але чи допомогло це якось Ейхману? Звичайно ж, ні. Бо знищення сотень тисяч євреїв не можна виправдати чи пояснити. Головним завданням Мілгрема було довести, що всередині більшості є страх до авторитетніших і поважніших людей.

Потрібно вміти їм протистояти і не піддаватися течії, за якою йдуть маси. В іншому випадку нас легко підхопити і ми самі стаємо жертвами, яким доводиться розплачуватися за чужі гріхи.