Сі Цзіньпін їде до Байдена: чи відбудеться на цій зустрічі розподіл світу
Вже наступного тижня лідери двох найпотужніших світових країн зустрінуться для обговорення найнагальніших питань у світовій політиці та їхніх взаємин. Увесь світ прискіпливо стежитиме за перебігом цієї зустрічі.
Про це 24 Каналу розповів політолог Олег Саакян. На його думку, зустріч у Сан-Франциско буде важливою для глобального порядку денного, але долю світу вона не вирішить.
Дивіться також Найближчими днями США вийдуть на фундаментальне рішення щодо допомоги Україні, – ОПУ
Якою буде зустріч Джозефа Байдена та Сі Цзіньпіна
Можна передбачити, що на ній відбудуться такі речі:
- сторони окреслять коло консенсусних питань, спільних для США та Китаю; таким може стати питання ядерної безпеки;
- сторони погодять "правила конкуренції", означивши "червоні лінії" одне для одного;
- сторони визначать перелік питань, щодо яких вони займають діаметрально протилежні позиції.
Саме третя група питань найбільше впливатиме на інших політичних гравців, які в цих галузях фактично будуть змушені обирати між двома країнами.
Однак ніякого "розподілу світу" на цій зустрічі не відбуватиметься. Зовнішньополітична вага США і Китаю є недостатньою для того, щоб говорити про класичну двополярну систему. Так само з цієї зустрічі не розпочнеться відлік "холодної війни" між Вашингтоном та Пекіном.
"Справа в тому, що обидві сторони діалогу налаштовані на конструктивну конкуренцію й не готові до потенційного переходу у воєнне протистояння. Китай поки що не здатен здійснювати масштабні військові провокації, а Сполучені Штати не зацікавлені в нових конфліктах", – пояснив політолог.
Олег Саакян про зустріч Сі Цзіньпіна та Байдена: дивіться відео
Водночас гіпотетичним конфліктом між Вашингтоном та Пекіном могли б скористатися треті сторони, такі як Іран, Росія чи Індія, які лише виграють від режиму "холодної війни". Це також є аргументом, чому сторони майбутніх переговорів навряд чи підуть на ескалацію.
Чи обговорюватимуть питання Росії
Цікаво, що конкуренція між Пекіном та Вашингтоном відбувається і в питанні ядерної зброї. Китай активно нарощує кількість своїх боєголовок, тоді як США відповіли на це презентацією свого нового стратегічного бомбардувальника.
На цьому тлі Владімір Путін намагався також "пограти м'язами", давши вказівку провести випробування російських боєголовок. Однак вони пройшло невдало, а світова спільнота ніяк не відреагувала на цю браваду, яскраво продемонструвавши цим Путіну його слабкість.
Зустріч Сі Цзіньпіна і Байдена є свідченням того, що Росії немає місця за цим столом. Вона перетворилася на об'єкта світової політики – регіонального гравця, який з глобальної точки зору провалився,
– констатував Саакян.
Через агресію проти України Москва з країни першого порядку (США, Китаю, Індії та ЄС) стала країною другого порядку, приєднавшись до Туреччини, Ірану, Бразилії, Індонезії та інших подібних держав. Вона перетворилася на стагнуючу силу, з якою рахуються, але яка не здатна нав'язати світу свій порядок денний.
Конкуренція між США та Китаєм
- Останнім часом обидві країни намагаються нарощувати кількість своїх потенційних союзників та активів. Наприклад, Пекін планує побудувати військову базу в Омані, щоб мати більший вплив на Близькому Сході, а також – активно інвестує в країни Латинської Америки.
- У відповідь на такі дії Байден вже встиг закликати еліти США також збільшити свої інвестиції в регіон. Крім того, Вашингтон активно збирає демократичні країни довкола Китаю для створення своєрідного блоку стримування на випадок пекінської інтервенції на Тайвань.
- Разом із тим, навіть близькі до Китаю чи США країни часто мають свою позицію відносно політичних конкурентів їхніх друзів. Так, ЄС не повністю узгоджує політику Вашингтона проти Пекіну, бажаючи підтримувати торговельні відносини із останнім.
- Водночас В'єтнам, Індонезія, Південна Африка та Мексика так само займають рішучу позицію по якийсь із боків барикад, а намагаються отримати якомога більше дивідендів від кожної зі сторін.