Єврокомісія у звіті розкритикувала "закон Ігоря Мазепи": що ще блокує шлях України до ЄС

Україна має значний прогрес на шляху до євроінтеграції, водночас ще є значний тиск на журналістів і активістів. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на громадську ініціативу "Голка". 

Читайте також Найкращий результат за 3 роки: як у ЄС оцінили прогрес України на шляху до вступу

Які ініціативи парламенту блокують вступ України до ЄС?

Єврокомісія у щорічному звіті відзначила "закон Ігоря Мазепи", ініційований депутатом Ігорем Фрісом зі "Слуги народу". Цей документ отримав негативну оцінку одразу у двох розділах – екологічний контроль і боротьба з корупцією. Фактично закон дозволяє "узаконювати" майно, захоплене у держави чи громади.

Довідково! Якщо минуло понад 10 років з моменту незаконного захоплення землі, держава або громада вже не зможуть її повернути. Якщо ж суд повертає владі землю протягом десяти років після відчуження, вона має виплатити ринкову вартість новому власнику.

Через такі положення Брюссель висловив "серйозні занепокоєння", підкреслюючи, що закон негативно впливає на процес євроінтеграції.

Ярослав Телешун, керівник напряму політика та адвокація WWF-Україна зазначив, що будь-які висновки чи рекомендації є важливими для реформування законодавства України на шляху до членства в ЄС. За його словами, ЄК прямо вказує на невідповідність українських законів як у випадку із "законом Ігоря Мазепи" та наголошує, що корупція залишається ключовим викликом до членства в ЄС. Саме тому виконання усіх рекомендацій Брюсселя критично важливе для просування переговорів.

Крім того, ЄК вчергове закликала українську владу не скасовувати оцінку впливу довкілля як запобіжник для збереження природи. Наразі економічний комітет Верховної Ради намагається прибрати цю норму через законопроєкт "Про ринок деревини".

Що відомо про "законопроєкт Ігоря Мазепи"?

• "Закон Ігоря Мазепи" набув чинності 9 квітня 2025 року. Він дозволяє недобросовісним забудовникам легально відбирати землю у громад та держави.

• Відомо, що до розробки цього законопроєкту причетний суддя Верховного Суду України Василь Карат.

• Закон прийняли після гучної справи Ігоря Мазепи, який зі ще двома десятками учасників організував злочинну схему. Через підставних осіб забудовники, юристи та держслужбовці привласнювали державні земельні ділянки, а згодом продавали їх елітним забудовникам.

• Закон ініціював народний депутат від "Слуги народу" Ігор Фріс, а у першому читанні на його підтримку виступив Олег Татаров.

• Громадські активісти організували петицію з вимогою накласти вето на законопроєкт 12089, яка набрала необхідних 25 000 підписів. Однак в Офісі президента не відреагували.