Вчені назвали основні причини масового розмноження азійської сарани
- Українські науковці встановили, що зміни клімату, такі як рання весна, спекотне літо та довга тепла осінь, сприяють масовому розмноженню азійської сарани.
- Наявність великих очеретяних масивів, що пересихають, створює ідеальні умови для відкладання яєць сарани, що підвищує ймовірність її чисельного спалаху в наступні роки.
Українські науковці з'ясували детальні причини розмноження азійської сарани, нашестя якої нещодавно пережив південь України. Всьому виною зміни клімату.
Чому сарана почала активно розмножуватись?
На думку кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Інституту захисту рослин НААН Андрія Федоренка, масові розмноження й поширення азійської сарани найчастіше пов'язані із сукупністю різних чинників, повідомляє 24 Канал із посиланням на Agrotimes. Так, відомо, що її розвиток прямо залежить від гідротермічного режиму в місцях зосередження.
Читайте також Нашестя сарани спровокував екоцид, спричинений війною
Загалом найбільшу чисельність саранових в Україні спостерігають в областях, де сума активних температур (понад 5 градусів Цельсія) перевищує 3000 градусів Цельсія (Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській і в Криму), а також у регіонах, де поверхня землі влітку прогрівається до 28 – 33 градусів Цельсія.
Зверніть увагу! Рання весна з низькими короткочасними паводками, спекотне літо і довга тепла осінь є головним чинником, що може призвести до спалахів масового розмноження цих комах. Так, у роки, коли середня температура повітря впродовж вегетаційного періоду становить понад 13,8 градуса Цельсія, а кількість опадів не перевищує 320 міліметрів, розвиток сарани пришвидшується, і вона встигає відкласти яйця до похолодання.
Через два роки (з такими сприятливими для шкідника умовами) виникає висока ймовірність спалаху чисельності, особливо в районах, де є стації, необхідні для розвитку фітофага. Варто зазначити, що азійська сарана – це комаха, характерна для болотяних луків і заростей очерету, поширена в плавнях Дунаю, Дніпра, Дністра і Прута.
Важливо! Навесні після відродження вона живиться пирієм і війником, а пізніше – тростиною. Саме тому другим вирішальним чинником спалаху її чисельності є наявність великих очеретяних масивів, що починають пересихати (з появою ділянок зі зрідженим рослинним покривом чи взагалі відкритих) й ідеально придатні для відкладання яєць. Отже, за збігом усіх зазначених вище чинників з'являється велика ймовірність спалаху чисельності цього шкідника наступного року.