Актори та шоумени в політиці: феномен чи закономірність?

14 грудня 2018, 09:30
Читать новость на русском

Україна підхопила світовий тренд на політиків не "з політики". Підвищення рейтингів шоумена Володимира Зеленського і співака Святослава Вакарчука свідчить про те, що українці хочуть бачити у владі не просто нові обличчя. А тих, хто нині популярний і раніше не був пов'язаний з політикою.

Про успішних політиків світу – акторів, коміків, письменників, а також про те, чи можливий такий сценарій в Україні, далі в матеріалі 24 каналу.

Криза представництва демократії

Останні президентські рейтинги ще раз зафіксували чітку тенденцію на нові обличчя не з політики. Згідно опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, якби вибори відбувалися у листопаді, то 21,2% серед тих, хто визначився зі своїм вибором, віддали б свій голос за Юлію Тимошенко, 14,6% – за Володимира Зеленського, 11,6% – за Петра Порошенка.

Примітно, що в другому турі Зеленський може перемогти Юлію Тимошенко (23% проти 22%) і Петра Порошенка – 27,8% проти 22,2%. Вакарчук однозначно виграє в Порошенка: 24% проти 11%.

Читайте також: Вибори Президента України: чому Зеленський і Вакарчук серед фаворитів

Експерти наголошують: не тільки в Україні при владі хочуть бачити представників не з політики. А, наприклад, акторів або співаків – загалом людей із шоу-бізнесу. Це загальносвітова тенденція. Причина – криза представництва демократії. За словами політолога Валентина Гладких, громадяни не відчувають потрібного захисту з боку представників влади, яких вони обрали.

Політики перестали розуміти інтереси звичайних людей, захищати їх. Громадяни не вірять, що політики хочуть вирішувати проблеми населення. І взагалі, що вони можуть це зробити, мають відповідні навички, інструменти і мотивацію. Тому виникають популістські рухи, побудовані на схемі: народ проти політиків і номенклатури, – підкреслив Валентин Гладких.

Експерт зауважує: нинішнього президента США Дональда Трампа цілком можна віднести до категорії політиків-шоуменів. Трамп прийшов до влади, критикуючи політичний устрій крїни. Це виклик демократичним традиціям США.

В світі багато прикладів успішних лідерів не з політики

Рональд Рейган, президент США


Рональд Рейган – "президент-ковбой"

40-й президент США Рональд Рейган був актором, який знявся в понад 50-ти кінофільмах. Перший контракт з відомою кінокомпанією Warner Bros. він підписав ще в 1937 році у віці 27 років. Серед нагород Рейгана – почесний "Золотий глобус" 1957 року в категорії "Громадянин Голівуду". На Алеї слави в Голівуді є зірка Рейгана, яка там з’явилася ще в 1960 році.

До обрання президентом Рейган пройшов чималий шлях у політиці. Початок політичної кар'єри Рейгана пов'язують з його участю в 1964 році в кампанії кандидата в президенти від Республіканської партії Баррі Голдуотера. У 1967 році Рейган виграв вибори губернатора Каліфорнії і залишався на чолі штату до 1975 року. На праймеріз Республіканської партії 1976 року політик програв чинному президенту Джеральду Форду.

В 1980 році Рейган виграв вибори і став найстаршим за віком президентом США – він обійняв посаду в 69 років і перебував на ній два терміни. Одне з головних досягнень Рейгана – завершення "Холодної війни" з СРСР.

Вацлав Гавел, президент Чехії


Президент-письменник Вацлав Гавел виступає перед багатотисячним мітингом

Чеський письменник, драматург, дисидент, правозахисник і державний діяч. Останній президент Чехословаччини і перший президент Чехії. За свою політичну діяльність удостоївся багатьох нагород. Як письменник Вацлав Гавел прославився на увесь світ за драмами в дусі театру абсурду.

З 1993-го був два терміни президентом Чеської Республіки. Гавел вивів країну з членства у прорадянському Варшавськім договорі та привів до НАТО, розпочав реформи для вступу Чехії до Європейського Союзу (Чехія приєдналася до ЄС у 2004-му).

Арнольд Шварценеггер, губернатор Каліфорнії

"Залізний Арні" – один з найвідоміших голлівудських акторів. "Термінатор", "Конан-варвар" та десятки інших кінофільмів. Переконаний республіканець. Його обирали на пост губернатора Каліфорнії двічі – в 2003 і в 2006 роках. Під час губернаторства відмовився від своєї зарплати і активно виступав проти війни в Іраку.

Джузеппе П'єро "Беппе" Грілло – італійський парламентарій

Популярний комік і актор, за фахом – бухгалтер. У 2009 році заснував протестний політичний рух "П'ять зірок", щоб об'єднати людей, які вірять в ідеали чесності та прямої демократії. Основні засади – політики, обрані народом, повинні працювати не в своїх інтересах, а на країну і тільки протягом короткого проміжку часу. Вони не повинні мати судимостей.

Партія швидко стала популярною і домоглася серйозних успіхів у політичній боротьбі. В 2013 році партія отримала третє місце на парламентських виборах з надзвичайно високим показником – понад 25%. У 2018 році рух "П'ять зірок" фактично став переможцем парламентських виборів, набравши 31% голосів. Крім того, Грілло – один з найвпливовіших блогерів у світі.

Гленда Джексон, британський парламентарій


Експресивна Гленда Джексон

Англійська акторка, що здобула популярність виконанням ролей вольових, розумних жінок. Зокрема, Єлизавети у фільмі "Марія – королева Шотландії". Володарка багатьох нагород. Двічі отримувала "Оскар". Нагороджена також Орденом Британської імперії.

Активна прихильниця Лейбористської партії. З 1990 року Гленда Джексон у політиці. Її обрали до парламенту від Лейбористської партії у 1992-му. Через п'ять років увійшла до складу уряду Тоні Блера. Завершила політичну кар’єру в 2015 році.

Мар'ян Шарец, прем'єр-міністр Словенії

Популярний комік, учасник комедійних передач на "Радіо Га Га" Мар'ян Шарец у 2010 році переміг на виборах мера міста Камник. Був членом партії Позитивна Словенія. Потім заснував власну партію "Список Мар'яна Шареца". У 2017 році йому не вистачило кілька відсотків голосів, щоб стати президентом Словенії.

У вересні 2018 року після парламентських виборів очолив уряд Словенії.

Йон Ґнарр, мер Рейк'явіка


Маестро епатажу Йон Ґнарр

Ісландський комедійний актор заснував "Кращу партію", переміг на виборах мера столиці – Рейк'явіка і керував містом з 2010 по 2014 рік. Його політичне амплуа – гра на парадоксах і абсурдності. Політсила Ґнарра "Найкраща партія" позиціонувала себе як "відкрито корумпована", а її лідер гарантував повне невиконання своїх передвиборчих обіцянок.
Ґнарр проводив зустрічі з чиновниками, одягнувшись в костюми персонажів "Зоряних воєн", брав участь у гей-парадах у жіночому одязі. Попри такі нетрадиційні політичні методи за час мерства Ґнарр реструктуризував міську фінансову систему, допомагав реорганізації системи шкільної освіти, розвивав туризм (за його правління прибутки столиці Ісландії в цій галузі зросли на 20%).

В Україні теж запит на політиків не "з політики"

На думку фахівців, в Україні тенденція на пошук нових облич, не пов’язаних з політикою, ще більша, ніж в інших державах. За словами Валентина Гладких, вона посилюється запитом на очищення і оновлення влади. Це одна з вимог громадян під час Революції гідності, яка так і не була виконана. Людей, говорить експерт, "дістало" те, що протягом багатьох років одні і ті самі політики знаходяться в привілейованому стані. На жаль, зауважує він, "в Україні влада – не тягар, а привілей".

Вимога на оновлення політиків, на думку фахівця, посилилася тим, що до Верховної Ради потрапила низка умовно нових облич, але вони так нічого і не змінили. Навпаки ще більше спотворили поняття "нові політики".

Коли ми говоримо про очищення влади і нові обличчя, то мовиться про те, що вони повинні принципово відрізнятися від існуючих політиків. Це і формує запит на не політиків. Цим і зумовлені високі рейтинги Зеленського, – вважає Гладких.

Експерт також зауважує, що на популярність Зеленського вплинув той факт, що він вдало зіграв роль у серіалі "Слуга народу". Образ президента сподобався багатьом, бо він вийшов з народу, лишається представником народу, живе звичайним життям і намагається щось зробити для людей. Таке собі ідеалістичне відображення ідеї, закріпленої в американській конституції: уряд – в інтересах народу.

Водночас, зауважує Гладких, політика – командна гра, без чого неможливо досягти успіху. Треба організувати команду, яка будувала б стратегію і знала, як її втілити. А задача президента – мати політичну волю.

Коли говорять, що президент повинен бути економістом, юристом тощо – це не обов’язково. Важливо, щоб він подобався людям. Це дозволить йому зрозуміти, що вимагають громадяни, пояснювати і змушувати їх при цьому миритися з певними непопулярними кроками. Виступати в ролі медіатора між низами і верхами. Представники шоубізу, які прийшли до влади, користувалися шаленою популярністю. Тому досягти успіхів у політиці тому ж Зеленському цілком імовірно, – зазначає Валентин Гладких.

Читайте також: Президентом України може стати "темна конячка"