Загроза радіації в Чорнобилі через "Шахеди": яка ситуація на ЧАЕС, що кажуть експерти та МАГАТЕ
- МАГАТЕ зафіксувало серйозні пошкодження арки "Новий безпечний конфайнмент" на ЧАЕС після удару російського дрона в лютому 2025 року, що вплинуло на її функції безпеки.
- ЧАЕС, разом із міжнародними партнерами, працює над відновленням арки, зокрема за участю французьких компаній, які проєктували конструкцію, та ЄБРР для визначення обсягу потрібних робіт і фінансування.
МАГАТЕ зафіксувало один із найсерйозніших викликів для ядерної безпеки України від початку повномасштабної війни. 5 грудня 2025 року Агентство оприлюднило чергову заяву про ситуацію в Україні (Update 331), у якій ідеться, що захисна арка над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС – Новий безпечний конфайнмент (New Safe Confinement, НБК) – після удару російського "Шахеда" втратила свої основні функції безпеки, зокрема здатність стримувати радіоактивні речовини.
За даними місії МАГАТЕ, яка постійно працює на майданчику ЧАЕС, інспекція сталевої оболонки, завершена на початку грудня, підтвердила, що удар дрона в лютому 2025 року пошкодив конструкцію арки, і тепер вона втратила свої первинні функції безпеки, зокрема функцію стримування. Водночас експерти не виявили незворотних пошкоджень тримальних елементів чи систем моніторингу.
24 Канал зʼясував, що сталося та чи варто непокоїтися. У цьому нам допоміг розібратися Віталій Медвідь – начальник відділу з міжнародного співробітництва та зв'язків із громадськістю ЧАЕС.
До теми Захисна споруда над ЧАЕС більше не гарантує повну безпеку, – МАГАТЕ
Що відомо про рівень радіації на ЧАЕС?
Офіційне повідомлення Чорнобильської АЕС уточнює, що пролом і тривала пожежа порушили герметичність облицювання: оболонка НБК більше не відповідає проєктним вимогам до герметичності, ускладнений контроль повітряних потоків і підтримання потрібного тиску всередині, а також порушений захист від потрапляння атмосферних опадів усередину арки.
Водночас рівень радіації на проммайданчику станції залишається стабільним і в межах норми.
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив, що тимчасові ремонтні роботи вже проведені, але "своєчасне та комплексне відновлення залишається життєво потрібним", аби запобігти подальшій деградації конструкції та гарантувати довгострокову ядерну безпеку України. На прохання Києва місія агентства провела окреме розширене оцінювання саме в контексті лютневого удару.
Для підготовки плану відновлення до роботи залучені Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і фахівці французьких компаній Bouygues Travaux Publics та VINCI Construction Grands Projets — учасників консорціуму Novarka, який проєктував і будував новий саркофаг.
Вони разом із ЧАЕС аналізують технічний стан арки, формують оцінку коротко- та довгострокових ризиків і готують рекомендації щодо стратегії повного відновлення функцій укриття.
Удар 14 лютого: як дрон пошкодив нове укриття ЧАЕС?
Висновки грудневої місії МАГАТЕ стали результатом події, що сталася ще вночі 14 лютого 2025 року. Близько 01:50 за київським часом експерти агентства, які постійно перебувають на ЧАЕС, почули вибух і побачили дим та ознаки пожежі на даху НБК, що накриває зруйнований у 1986 році четвертий енергоблок.
До теми Що буде з ЧАЕС після удару Росії: глава агентства зони відчуження про майбутнє Чорнобиля
Українська влада поінформувала МАГАТЕ, що по споруді вдарив ударний безпілотник із потужною фугасною бойовою частиною. Офіційний Київ і підприємство ЧАЕС кваліфікують цю подію як російську атаку БпЛА по ядерному об’єкту; Москва свою причетність заперечує.
У звітах ООН і МАГАТЕ фіксується факт удару та його наслідки: зазначається, що дрон влучив у арку, спричинив пожежу й ушкодив зовнішнє облицювання, але без покладення відповідальності на конкретну сторону конфлікту.
НБК після влучання "Шахеда" 14 лютого 2025 року / Фото Льва Шевченка, 24 Канал
Першими на місце прибули чергові підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій і пожежні команди, які дислокуються безпосередньо на ЧАЕС та в Київській області. Вони локалізували кілька осередків вогню на даху об’єкта. За підсумками доби українські служби та ядерний регулятор підтвердили, що рівні радіації всередині й за межами проммайданчика залишилися в межах норми, а перевищень не зафіксовано.
Ті самі висновки – стабільний радіаційний фон і відсутність повідомлень про витоки – навела й система ООН у своїх повідомленнях за результатами інциденту.
Польовий огляд, який уже наступного дня провели експерти МАГАТЕ, показав суттєві пошкодження оболонки укриття. За їхніми спостереженнями, пожежу, імовірно, живили легкозаймисті матеріали в покрівлі; було ушкоджено як зовнішнє, так і внутрішнє облицювання, а в обшивці арки утворився отвір приблизно шість метрів у діаметрі. Водночас тримальні металеві конструкції, за оцінкою місії, не зазнали суттєвих ушкоджень.
Упродовж наступних місяців українські служби разом із міжнародними партнерами поступово гасили тління в утеплювачі даху, проводили тимчасове латання пролому й готували програму довгострокового відновлення герметичності. ЧАЕС повідомляє, що отвір у зовнішній обшивці арки було закрито в жовтні 2025 року, однак для повного відновлення проєктних параметрів потрібна заміна пошкоджених ущільнювачів.
Важливо! ООН ухвалила резолюцію, яку ініціювала Україна разом із групою держав, щодо посилення міжнародної співпраці у дослідженні, пом’якшенні та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Документ підтримали 97 країн, вісім – включно з Росією, Білоруссю, Китаєм та США – виступили проти, ще 39 утримались. Усі білоруські поправки до українського проєкту відхилили. Резолюція визнає довготривалі наслідки аварії, потреби постраждалих територій та роль ООН у відновленні, а також окремо фіксує серйозну стурбованість через пошкодження нового безпечного конфайнменту 14 лютого 2025 року після атаки російського дрона.
Документ закликає держави та партнерів активніше долучатися до міжнародної співпраці щодо Чорнобиля. Окрім цього, резолюція передбачає перехід на українську транслітерацію Chornobyl замість Chernobyl, зокрема у назві Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу. Генасамблея також запросила держави, установи ООН, організації та громадянське суспільство відзначити цей день у 2026 році та оголосила про проведення 24 квітня спеціального засідання до 40-ї річниці аварії.
Голосування за резолюцію / Інфографіка ООН
Чи є нова загроза та які перспективи відновлення?
Звіт МАГАТЕ фактично нічого нового не містить, каже в коментарі 24 Каналу представник ЧАЕС Віталій Медвідь. 14 лютого 2025 року дрон влучив в арку НБК, через що вона частково втратила свої функції; відтоді, за словами Медвідя, нічого не змінилося.
Відразу після удару ЧАЕС запросила спеціальну місію МАГАТЕ, щоб вона провела незалежну експертизу, оцінила всі складні моменти та підготувала висновки.
Вони приїхали, зробили повне обстеження й передали нам свій звіт. І чомусь ці висновки тепер подаються як сенсація, начебто сталося щось нове й страшне. Насправді ключова проблема, що ми втратили, – це герметизація.
Арка НБК зараз не є герметичною, наголошує Віталій Медвідь. Туди потрапляли опади, але основний отвір працівники ЧАЕС своїми силами тимчасово закрили. Також залишилося ще понад 300 дрібних отворів, які утворилися під час гасіння пожежі.
У разі якихось критичних подій – наприклад, обвалів всередині об’єкта "Укриття" або нового удару дрона – ми не можемо гарантувати, що з-під арки НБК не буде витоку. Але зараз не ведуться жодні роботи, які могли б створити додаткові ризики. Тому хвилюватися з цього приводу не варто. Щодо інших проблем: через те що частина функцій НБК втрачена, ми не можемо продовжувати роботи з розбору об’єкта "Укриття", зокрема демонтаж нестабільних конструкцій.
Медвідь додає, що мовиться саме про об'єкт "Укриття", який побудували після аварії 1986 року.
Щодо перспектив відновлення арки до первинного стану – ЧАЕС вже залучила представників Bouygues Travaux Publics та VINCI Construction Grands Projets. Це французькі компанії, що входили до консорціуму Novarka і безпосередньо будували арку НБК. Вони нині готують висновки щодо обсягу робіт, які треба виконати, пояснює співрозмовник.
Після цього ЄБРР вирішуватиме, яке фінансування потрібно, і залучатимуться донори. Поки що все перебуває на підготовчому етапі, зазначають у ЧАЕС.
Часті питання
Які наслідки удару дрона по Чорнобильській АЕС у лютому 2025 року?
Удар дрона в лютому 2025 року пошкодив захисну арку над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС — її здатність стримувати радіоактивні речовини знизилась, але несучі елементи залишились непошкодженими. Рівень радіації залишився в нормі, але арка втратила герметичність.
Чи є небезпека для ядерної безпеки України після інциденту з дронами?
Попри втрату герметичності арки, рівень радіації на проммайданчику ЧАЕС залишається стабільним і в межах норми. Проте подальша деградація конструкції може створити додаткові ризики, якщо не вжити заходів для її відновлення.
Які заходи вживаються для відновлення арки на ЧАЕС?
ЧАЕС співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку і компаніями Bouygues Travaux Publics та VINCI Construction Grands Projets для оцінки пошкоджень та розробки плану відновлення арки до її первинного стану. Підготовка рекомендацій та оцінка необхідного фінансування вже розпочаті.
Чому Чорнобильська АЕС звернулася до міжнародних партнерів після удару дрона?
Після удару дрона в лютому 2025 року Чорнобильська АЕС запросила спеціальну місію МАГАТЕ для проведення незалежної експертизи та оцінки пошкоджень. Для підготовки плану відновлення було залучено Європейський банк реконструкції та розвитку, а також фахівців французьких компаній, які брали участь у будівництві арки НБК, з метою формування рекомендацій щодо стратегії повного відновлення функцій укриття.
Які заходи були вжиті після пошкодження на Чорнобильській АЕС, щоб забезпечити стабільність радіаційного фону?
Після пошкодження арки на Чорнобильській АЕС внаслідок удару дрона, тимчасові ремонтні роботи були проведені для закриття основного отвору в обшивці. Місія МАГАТЕ також провела оцінку ситуації, підтвердивши стабільність радіаційного фону. Українські служби разом із міжнародними партнерами продовжують роботу над довгостроковим відновленням герметичності арки, залучаючи спеціалістів та готуючи план відновлення для забезпечення ядерної безпеки.