"Справді незамінні": що відомо про знищені в Криму російські літаки-амфібії Бе-12
- 21 вересня українські розвідники знищили два російських протичовнових літаки-амфібії Бе-12 в окупованому Криму.
- Бе-12 вважають цінними через відсутність успішних проєктів їх заміни, а також через проблеми в російському ОПК.
У неділю, 21 вересня, на території тимчасово окупованого Криму майстри спецпідрозділу ГУР МО України "Примари" уразили два російських протичовнових літаки-амфібії Бе-12 "Чайка". Опісля в мережі виникла дискусія щодо цінності цих засобів.
Деталі повідомляє 24 Канал із посиланням на Defense Express. Аналітики розповіли, чому знищена авіація виявилася "незамінною" для Росії.
Дивіться також Розчищення шляху для "Толоки": чому ГУР обрали для ураження у Криму саме літаки Бе-12
Як літаки-амфібії Бе-12 хотіли замінити на Бе-42?
Літаки-амфібії Бе-12 вперше піднялися у небо у 1960 році, а вже в 1970-х їх зняли з виробництва. Однак навіть попри серйозний вік росіяни продовжують експлуатувати ці машини, видавлюючи рештки ресурсу.
Аналітики не вважають це дивним, адже якщо поглянути на проєкти розвитку та заміни, виявиться, що Бе-12 – незамінні "аналоговнєти".
Наступника Бе-12 почали розробляти ще за часів СРСР. Найбільший у світі реактивний літак-амфібія А-40 "Альбатрос", він же Бе-42, уперше піднявся у небо в 1986 році із землі та в 1987 році – з води.
Офіційна презентація відбулася на Паризькому авіасалоні в Ле-Бурже у 1991 році з улюбленим для росіян пафосом. Проте після розпаду СРСР проєкт закрили з трьома виготовленими бортами.
Через 23 роки в Росії згадали про проєкт, заявивши, що він проходить модернізацію для взяття на озброєння. Ба більше, у 2016 році начальник Морської авіації Чорноморського флоту ВМФ Росії полковник Геннадій Загонов повідомив, що до 2020 року всі Бе-12 замінять на А-40.
Зі свого боку у 2018 році російська "Об'єднана авіабудівна корпорація" нібито розпочала роботи над відновленням виробництва літака. Машина мала отримати дещо більшу злітну масу та майже вдвічі більшу дальність – до 11 тисяч кілометрів без дозаправлення.
Як читач може здогадатися, нічого з цього не сталося і з того часу про проєкт нема інформації. З цього можна зробити висновок, що якщо хтось над чимось там і працює, то це явно стало черговим довгобудом без кінця,
– зазначили в Defense Express.
Чому виробництво Бе-200 стало проблемним?
"Трохи щасливішою" виявилася історія Бе-200, який розробляли з урахуванням досвіду А-40. Однак його створювали як протипожежний літак, хоча серійна модифікація й називається багатоцільовою з індексом Бе-200ЧС або Be-200ES-E.
Цікаво, що за 25 років країна-агресорка виготовила всього 20 одиниць. Постійною проблемою була дуже мала кількість замовлень як від власних силових структур, так і від експортних покупців, що фактично призвело до "поштучного виробництва".
Бувши спадком СРСР, цей літак-амфібія мав двигуни Д-436ТП, які вироблялися у Запоріжжі на "Мотор Січі". Тож після початку російсько-української війни у 2014 році їхнє постачання стало проблемним, а згодом і неможливим.
Це призвело до спроб "імпортозамєщєнія" – рішення спершу знайшли у російсько-французькому SaM146, який встановлюється на пасажирський Sukhoi Superjet 100. Потім росіяни взялися за розробку власного двигуна ПД-8. Оснащений ним Superjet піднявся у небо у 2025 році, але досі це лише випробування. Невідомо, коли він піде в серійне виробництво та буде адаптований на літак-амфібію.
Зрештою, Бе-200 замовляли як пожежний та описували як багатоцільовий літак, однак функціонал для протичовнових можливостей йому "не намагалися особливо поставити, або це ніколи не просувалося як щось серйозне".
Що не так з літаками наземного базування?
У часи СРСР існувала думка, що з підводними човнами противника може боротися літак наземного базування без амфібійних можливостей, як це зараз робить у країнах НАТО P-8 Poseidon.
Проте зараз у строю російської авіації є лише два таких протичовнових літаки – Іл-38 та Ту-142. Обидва розроблені за типовою для свого класу схемою на базі пасажирського лайнера Іл-18 та стратегічного бомбардувальника Ту-95, оскільки це здешевлює виробництво та спрощує експлуатацію.
Наразі країна-агресорка оперує близько 22 Іл-38, що виготовлялися з 1967 до 1972 року – тобто вони приблизно "однолітки" Бе-12. Однак триває їхня модернізація до стандарту Іл-38Н, що включає продовження ресурсу й нове обладнання.
Ту-142 також наявні в кількості 22 борти, але їх виготовляли аж до 1994 року. Ймовірно, завдяки належності до сімейства Ту-95. І хоча нещодавно Україна вражала відповідний завод, проблем із їхнім обслуговуванням у росіян найближчим часом не буде.
Чому літаки-амфібії Бе-12 стали "незамінними"?
Тож останній новий протичовновий літак зійшов з конвеєра в Росії понад 30 років тому, а в строю залишаються хоч і модернізовані, але випущені понад 50 років тому борти.
Заміна у вигляді Іл-114МП за роки так і не стала "чимось більшим за макет", а враховуючи проблеми з його базовим пасажирським Іл-114, реалізацію не варто очікувати скоро.
Деградація російського ОПК дійсно зробила Бе-12 незамінними, причому як за унікальною конструкцією, так і за доступним функціоналом протичовнових літаків,
– підсумували аналітики.
У Defense Express зазначили, що до цього доклалися західні та українські санкції, а також величезна внутрішня корупція країни-агресорки. Росія практично втратила можливість виготовляти нові літаки-амфібії навіть для замовлень, передаючи в лізинг власні Бе-200.
Ба більше, нещодавній удар ГУР МОУ по Бе-12 справді "мав гарний ефект" – як мінімум у ліквідації унікальних можливостей.
Знищення літаків-амфібій Бе-12 у Криму: що відомо
- Ураження Бе-12 у Криму 21 вересня стало першим в історії. За даними українських розвідників, літаки-амфібії обладнані дорогим обладнанням для виявлення і боротьби з підводними човнами.
- Головний редактор Defence Express Олег Катков розповів 24 Каналу, що подібних спеціальних літаків протичовнової оборони Росія в експлуатації має лише до 6.
- На думку експерта, мета такого ураження – зменшити кількість ворожих засобів для патрулювання акваторії, зокрема в пошуках українських надводних дронів.