Бекграунд судової реформи: резонансні справи, які закінчились провалом
Найбільш важливою парламентською подією останнього тижня був розгляд документів, які входять до пакету судової реформи. Тисячі поправок, дискусії, депутати залишали сесійну залу, так і не домовившись. Між усіма фракціями не було згоди, яким чином проходитиме реформа.
Але поки депутати працювали над реформою або ж прогулювали роботу, відбулися резонансні судові засідання, які неможливо було не помітити.
Наприклад, Апеляційний суд Києва нещодавно звільнив з-під варти "беркутівця" 1-ї роти Сергія Лободу, підозрюваного в нападі на активістів Автомайдану в січні 2014 року. І це саме той "беркутівець", який півтора року перебував у розшуку. Зараз він буде перебувати під домашнім арештом. Хоча з-під домашнього арешту в Україні втікали вже неодноразово.
А харківський районний суд 20 вересня відпустив під домашній арешт колишнього мера Слов’янська Нелю Штепу. Її заарештували ще три роки тому. Штепі інкримінують кілька злочинів, серед яких посягання на територіальну цілісність країни, що призвело до загибелі людей. Вироку в цій справі досі немає.
Читайте також: Чому Росія бере в заручники українських громадян
У 2014-му році Штепа зустрічала сепаратистів у Слов’янську, виступала на їхню підтримку і за проведення референдуму. На російському пропагандистському телеканалі LifeNews виходив навіть окремий сюжет про Штепу із назвою "Женское лицо ополчения". У ньому вона дякувала Путіну за те, що він зайшов у Крим.
Потім у суді Штепа заявила, що інтерв’ю російським медіа вона давала під тиском і на момент їхнього виходу перебувала в полоні.
Із харківського суду Штепа вийшла з українським прапором, співаючи гімн. Видовищно, звісно, але виглядає неправдиво. Та тема блогу, не стільки про Штепу і її патріотичне перевиховання в місцях позбавлення волі, скільки про суд.
Прокурори були, м’яко кажучи, здивовані рішенням харкіського районного суду відпустити колишнього мера Слов’янська під домашній арешт.
Адже статті, за якими обвинувачується Штепа, не передбачають такого запобіжного заходу. Тепер підозрювана може спілкуватися із ким завгодно, спробувати впливати на свідків і, можливо, навіть брати участь у виборах.
Читайте також: Підготовка до виборів: яку тактику обрали ключові політичні сили
Це сценарій оптимістичний, якщо вона буде законослухняною, не втече з країни й чекатиме вироку суду. Хоча, можливо, Штепа навіть не планує втечу, а розраховує на виправдання в суді.
І це теж можливий варінт, як показав інший резонансний судовий процес – у Чорноморську в Одеській області. 18 вересня суд виніс вирок 19 підозрюваним у справі масових заворушень 2 травня 2014-го року.
Нагадаю, що тоді події, які розпочалися у центрі Одеси, призвели до пожежі у будинку профспілок і смертельної трагедії. Суд виправдав усіх підозрюваних і відпустив їх. Щоправда, двом фігурантам одразу після вироку слідчі вручили нові підозри – у сепаратизмі.
Судячи з реакції одеситів, цей вирок не відповідає очікуванням багатьох людей. Але не все так просто.
Ті, хто стежив за судовим процесом усі ці роки, кажуть, що в цій справі, головні претензції люди мають адресувати зовсім не суду, а слідству.
Читайте також: Про головні події останнього тижня літа
В Одесі, одразу після трагедії журналісти і експерти об’єдналися у групу "2 травня", що стежила за процесом. Тетяна Герасимова, координаторка групи, неодноразово заявляла про процесуальні порушення, відкрито говорила про неякісну роботу слідства, яке мало зробило для того, щоб зібрати усю необхідну доказову базу, приєднати її до справи і залучити якомога більшу кількість свідків.
Цієї доказової бази було недостатньо для того, щоб ті, хто можливо і був причетний до трагедії, потрапили за грати. Тому тут скоріше справа не у суді, а у прокуратурі.
Для звичайних людей, які не слідкують щодня за перебігом судових процесів, складно розібратися, хто винен у подібних ситуціях. Суди, які відпускають під домашні арешти потенційних утікачів? Чи прокуратура, яка погано працює зі збором доказів? Але у підсумку не встановлена справедливість призводить до зростання недовіри, відчуття безкарності і реваншу старої системи.
Під удар емоцій у майбутньому можуть потрапити навіть ті, хто виносять цілком законні рішення, просто через втрату довіри населення. Тому політики мають робити усе необхідне для того, щоб якісно реформувати судову систему.
Читайте також: Як екс-регіонал втричі збільшив свої статки за час депутатства
Суспільство дуже чекає на справедливе правосуддя, як по розслідуванням вбивств на Майдані, так і сепаратизму, крадіжкам із держбюджету і будь-яким дрібним побутовим суперечкам. Дуже б хотілося, щоб справедливість у нас нарешті встановлював закон, а не вулиця.