Нові правила бронювання від мобілізації: що буде з ФОПами і чи можна виїжджати за кордон

24 Канал традиційно разом з юристом адвокатського об'єднання T&T Partners Владиславом Юрчаком підготували відповіді на найпоширеніші питання щодо бронювання працівників підприємств. 

Читайте також Уряд оприлюднив новий порядок бронювання працівників під час мобілізації

Які підприємства можуть бронювати працівників?

Правила бронювання стосуються військовозобов'язаних, які працюють в органах влади, а також на підприємствах, які є критично важливими для економіки, або ж на підприємствах, які виготовляють товари та надають послуги військовим. 

Власне, порядок бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану був розроблений Міністерством економіки та затверджений постановою уряду №76.

Юрист, пояснює, що сам факт роботи особи в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування не тягне за собою автоматичне бронювання, оскільки:

• відповідна особа повинна бути військовозобов’язаною, що свідчить про те, що особи, у яких наявний такий обліковий документ, як посвідчення про приписку до призовної дільниці, не можуть бути заброньовані;
• не можуть бути заброньовані особи, які працюють на посадах, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов'язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства (різноробочий, підсобний робітник, робітник фермерського, охоронець, черговий, комірник, диспетчер, кухар, пекар, менеджер з продажів, юрисконсульт, член громадської організації, продавець продовольчих товарів тощо). Ця вимога поширюється на всі категорії осіб, які можуть бути заброньовані.
• військовозобов'язані, які займають посади першої – четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

7 ознак, що підприємство є критично важливим для економіки

Уряд визначив 7 критеріїв, відповідно до яких визначаються підприємства й організації, що є критично важливими для економіки України, а їхні керівники мають право забронювати своїх працівників.

• підприємство має за рік сплатити сукупно податків, зборів та платежів на суму 1,5 мільйона євро;
• сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) має сягати не менше як 32 мільйони євро за звітний податковий рік;
• підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до урядового переліку об’єктів держвласності;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи потреб територіальної громади (критерії для визначення має встановити місцева влада);
• підприємство не має заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• середня зарплата застрахованих працівників за останній квартал не менше за середню зарплату в регіоні з відповідний період;
• підприємство є резидентом порталу "Дія.Сіті".

Враховуючи критерії, можна дійти до висновку, що бути заброньованим за цією підставою зможуть лише працівники великих підприємств та великих платників податків, яких у кожному регіоні є незначна кількість. А тому лише працівники загальновідомих брендів та лідерів галузей зможуть отримати бронювання за цією підставою, – переконаний юрист. 

Які ще підприємства та організації визначені як критично важливі:

• спеціалізовані установи ООН;
• закордонні дипломатичні установи в Україні;
• представництва донорських установ;
• виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги;
• представництва міжнародних організацій;
• міжнародні та українські неурядові організації, що реалізують проєкти за кошти міжнародних партнерів.

Чи є виключення

Зверніть увагу! Підприємства паливно-енергетичного комплексу, телевізійні медіа та підприємства у сфері охорони здоровʼя, освіти та науки, спорту, соцзахисту мають відповідати щонайменше 2 критеріям із 7.

Хто відповідає за бронювання працівників та скільки можна забронювати

• Керівники органів влади або підприємств мають подати на погодження Генштабу ЗСУ перелік працівників, яких слід забронювати.
• Бізнес зможе забронювати до 50% військовозобов'язаних працівників, які є критично важливими для того, щоб підприємство продовжувало працювати.
• Після погодження списку в Генштабі (для держслужбовців – в СБУ чи розвідці), остаточне рішення про бронювання ухвалює Мінекономіки. Після цього, Генштаб передає дані про заброньованих у територіальні центри укомплектування, де працівникам видають відповідний витяг про відстрочку.
• Таке право мають керівники підприємств, які повинні визначитись, хто саме їм потрібен.

Яка різниця між бронюванням та відстрочкою?

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, бронювання – це лише одна із підстав для відстрочки від призову під час мобілізації,
– пояснює юрист Владислав Юрчак.

Важливою ознакою бронювання є його строковий характер, зокрема строк бронювання конкретних військовозобов’язаних визначається у рішеннях Мінекономіки, однак не може перевищувати:

• строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
• шість місяців — для решти військовозобов’язаних.

Тобто, працівники оборонних підприємств, підприємств у галузі критичної інфраструктури, а також тих, що виконують мобілізаційні завдання можуть бути заброньовані на 6 місяців, на відміну від тих, які працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування і які можуть бути заброньовані до закінчення мобілізації.

Зрештою, "зради немає", оскільки такий строк може бути продовжено, і за умови відповідності вимогам закону діяльності підприємства відповідні бронювання можуть продовжуватися необмежену кількість разів, аж поки підприємство відповідатиме встановленим критеріям,
– зауважує юрист.

До теми Як забронювати військовозобов'язаного

На кого поширюється обов'язкове бронювання

• Держслужбовці на посадах категорій "А" і "Б",
• керівники міністерств та їхні заступники,
• керівники державних органів, їхні заступники.

Також обов'язковому бронюванню підлягають керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їхні заступники, а також працівники патронатних служб і паливно-енергетичних підприємств.

Чи можуть заброньовані виїжджати за кордон?

Можуть, але не всі категорії. Зокрема, уряд своєю постановою вніс зміни, які стосуються виїзду за кордон посадовців та держслужбовців різних рівнів.

Якщо особа заброньована на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими держорганами, органами місцевого самоврядування, то виїзд такої особи за кордон може відбуватися виключно на підставі відповідних рішень про службові відрядження,
– наголошує юрист.

Щодо решти заброньованих, то вони мають право на перетин кордону за наявності документів, що підтверджують їхнє бронювання, а саме витягу із рішення (наказу) Мінекономіки. Однак такий виїзд, згідно з позицією Державної прикордонної служби України, теж повинен здійснюватися саме з метою відрядження.

Чи можна забронювати ФОПів, які працюють із підприємствами на підставі договорів про надання послуг?

Законодавством не передбачено можливості бронювання таких осіб, оскільки воно оперує поняттям виключно "працівник". А працівником вважається виключно та особа, яка виконує свою роботу на підставі трудового договору, отримує заробітну плату з якої сплачується ЄСВ та ПДФО, має трудові гарантії, тощо, – пояснює юрист Владислав Юрчак.

При цьому, за його словами, якщо взяти до уваги критерії, то за можливості визнання підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, до уваги береться саме середня заробітна плата працівників, а не обсяг коштів, сплачених кожному ФОПу на підставі угод.

На його думку, відповідні законодавчі положення якраз спрямовані на те, щоб вивести ІТ-сектор та решту секторів із "часткової тіні" для того, аби люди працювали як наймані працівники, а не як ФОПи. І тут є два моменти – позитивний та негативний. 

Позитивний: 

• працівники отримають право на бронювання;
• працівники будуть захищені соціальними гарантіями;
• держава отримає значно більші податки в порівнянні з тими, які зараз сплачуюються ФОПами.

Негативний

• це може спричинити вихід компаній із ринку України, оскільки саме можливість перебування працівників як ФОПів на спрощеній системі дозволяла економити кошти бізнесу.
• Фактично вказані критерії сприятимуть переходу компаній із роботи з ФОПами на роботу по трудових договорах. Головне, аби це не призвело до тінізації заробітних плат працівників та часткових виплат "у конвертах". 

У яких випадках можуть анулювати бронювання?

Бронювання може бути припинено за таких обставин:

• закінчення строку дії бронювання;
• завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення), або його скасування;
• завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
• позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;
• звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.

Читайте повну версію документа про бронювання тут: