Грант для бізнесу: через які помилки підприємцям найчастіше відмовляють у фінансуванні
- Бізнесу можуть відмовити у грантовому фінансуванні через борги, помилки в документах або відсутність чіткого плану використання коштів.
- Український уряд надає мікрогранти від 50 тисяч гривень, зокрема, для молодих підприємців та тих, хто створює робочі місця.
Часто заявки на грант подають з помилками, через що система не зможе порівняти дані та автоматично відмовить у фінансуванні. Водночас підприємцям потрібно чітко й детально описати цілі та мету, із якими бізнес подається на програму.
Чому підприємцям відмовляють у наданні гранту?
Про те, які найпоширеніші помилки робить бізнес під час подання документів на грант, йдеться на ресурсі Prikhodko&Partners.
Дивіться також На українців чекає оподаткування посилок до 150 євро: що каже бізнес
Подання заяви на фінансову підтримку підприємства – вимагає уваги до деталей та ретельної підготовки. Найчастіше бізнесу відмовляють через такі помилки та неточності:
- ділова репутація – якщо бізнес має борги перед державою або погану кредитку історію, тоді шанси на отримання такого виду фінансування в рази зменшуються.
- проблеми з документами – навіть дрібні/механічні помилки в реєстраційних документах можуть призвести до відмови у фінансуванні, зокрема бувають протерміновані паспорти. Оскільки документи на початковому етапі перевіряє система, вона автоматично не розглядатиме все, якщо знайде хоча б одну помилку на початку в написанні прізвища.
- план виконання умов гранту – якщо в пакеті документів не буде прописаний чіткий план, як бізнес виконуватиме умови, на які підписується.
- завдання проєкту за технологією SMART – якщо не прописати конкретні критерії для Specific, Measurable, Achievable, Relevant, Time-bound, то грантодавці не побачать чіткого розуміння від бізнесу, навіщо підприємцеві гроші та як він їх використовуватиме у своїй сфері.
- детальне використання грантових коштів – у таких планах буквально "до копійки" потрібно розписати, куди й на що підуть отрмані кошти, якщо ж цього не зробити – донори не зможуть надати фінансування, бо не розумітимуть, на що саме воно піде.
- опис цільової аудиторії – якщо описати ЦА не за вимогами грантодавця або вказати не всю інформацію.
- план з маркетингу – без розуміння того, як ЦА знайде підприємство та як бізнес має працювати над цим, шанси на отримання гранту зменшуються, адже якщо не буде клієнтів – немає сенсу фінансувати такий бізнес.
- відповідність витрат – не можна писати план фінансування "на око", мають бути точні й чіткі розрахунки.
- цілі проєкту – якщо не зазначити, із якою метою бізнес подається на грант.
- оформлення документів і таблиць – якщо допуститись помилок в документах або не повністю заповнити таблиці.
Зверніть увагу! Переважна більшість грантів має чіткі вимоги до подання документів та правил фінансування. Оскільки грантодавці детально все пояснюють – вимагають відповідних документів та заявок, які подає бізнес.
Так, навіть одна помилка чи інша літера в прізвищі дійсно будуть причиною для відмови. Тож перед тим, як подаватись на грант – потрібно уважно вивчити всі вимоги програми, її умови та критерії оцінювання заявок.
Який грант можна отримати від держави?
На сайті Служби зайнятості пояснюють, що від 2022 року український уряд підтримує бізнес. Так, держава надає мікрогранти відповідно до запиту підприємця.
Зауважте! Розмір гранту не можуть бути меншим від 50 тисяч гривень.
Так, на власну справу можна отримати:
- 100 тисяч гривень – за умови реєстрації підприємцем;
- 200 тисяч гривень – якщо бізнес створює 1 робоче місце;
- 350 тисяч гривень – якщо підприємство надає не менше 2 робочих місць.
Зокрема є певні особливості залежно від сфери діяльності та віку підприємців. Наприклад, отримувачі фінансування віком 18 – 25 років мають право на мікрогрант у 200 тисяч гривень за умови реєстрації ФОП.
Якщо грант отримує підприємець, який планує діяльність у сфері дошкольної освіти чи креативної індустрії, то йому нададуть фінансування до 1 мільйона гривень.
Також мікрогранти від 500 тисяч гривень надаються за умови співфінансування та за наявності стажу роботи у відповідній сфері не менше 12 місяців. Щодо співфінансування – отримувач гранту має покрити не менше 30%від вартості проєкту.
Що ще потрібно знати про роботу бізнесу в Україні?
Після перевірок податкової виявилося, що відомі ювелірні мережі працювали через схему "дроблення бізнесу" на ФОП. Тепер за порушення дві компанії отримали штрафи на 70 мільйонів гривень.
Зокрема для 24 Каналу Олег Гетман пояснив, що проблема такої схеми не лише в тому, що бізнес ділиться на низку дрібніших ФОПів. Основне ускладнення в тому, що утворені ФОПи не видають фіскальні чеки. Тобто не показують свій реальний оборот.