Частина Криму без світла: можливо, був приліт по військовій базі біля Сімферополя

1 березня 2024, 16:15
Читать новость на русском

Перший день весни для окупантів у Криму видався важким. Що відбувається на півострові зараз – розкаже 24 Канал.

Проблеми в кримських окупантів почалися вдень: спершу пропагандисти бадьоро відзвітували, що збили всі ракети, але дуже швидко почали писати щось у дусі "від бабахів дзвенять шибки". Незабаром стало відомо про можливий приліт у Гвардійському.

Дивіться також Противник сильно ризикував, – Ігнат про збиті літаки в районі Авдіївки

Які наслідки прильотів у Криму 1 березня

У Гвардійському поблизу Сімферополя після вибухів у частини селища немає світла, а над мостом стоїть дим. Про це "Суспільному" повідомили місцеві жителі.

Телеграм-канал "Крымский ветер" написав, що по базі в Гвардійському точно був приліт, а в селищі немає світла.

Селище Гвардійське розташоване за 22 кілометри від Сімферополя. Раніше воно, звісно ж, мало кримськотатарську назву Сарабуз, потім його перейменували на Спат. Назву Гвардійське дістало 1945 року.

Де селище Гвардійське Сімферопольського району: показуємо на карті

Як бачимо, це між Євпаторією та Сімферополем. У Євпаторії 1 березня також чули вибухи, як і в Сакському районі.

Електрики нема і в центрі Севастополя, також є перебої з інтернетом. Раніше там пролунало не менше п'яти вибухів, мовилося і про дим над бухтою. Певна річ, окупаційна "влада" заявила, що дим – це "табельні засоби маскування".

Горіло і біля злітної смуги в Сімферополі – згодом пропагандисти заявили, що то "впали уламки". Вони ствердили, що постраждалих немає, утім, у цьому є сумніви: партизани з руху опору "Атеш" повідомили, що в Севастополі постійно їдуть швидкі. Також кілька разів закривали Кримський міст.

Важливо! 23 лютого агенти "Атеш" оприлюднили інформацію, що у Гвардійському знайдено місце розташування військової техніки. Переважно ішлося про КамАЗи, артилерійські тягачі та установки "Мста-Б". Техніка мала їхати на Херсонський напрямок. Цікаво, що окупантам дуже не хотілося туди їхати, вони буквально молилися, щоб їх не кинули на Кринки чи Роботино (їхні розмови підслухали партизани).