Київ почало розвертати на Захід: 1995 рік радикально змінив відносини між США й Україною

Налагодження відносин України з США

Відносини між Україною та західними партнерами у 1995 році почалися зі статті The New York Times. Видання глузливо охрестило "Котлетою по-київськи" промову Джорджа Буша-старшого в українському парламенті 1 серпня 1991 року.

У попередній програмі Щоб Україна не пручалась: Кремль ще у 1994 році пробував вкрасти Крим

Американський президент чітко окреслив – "жодної незалежності і суїцидального націоналізму". Мовляв, Україна повинна залишатись у складі Радянського Союзу.

Промову негативно сприйняли націоналістичні сили в Україні та консерватори у США. Тодішній депутат Іван Драч запідозрив, що Буша загіпнотизував Горбачов.

The Washington Examiner припустив, що "Котлета по-київськи" – можливо, найгірша промова президента США за всю історію. Особливо поганою вона видається, враховуючи той факт, що за 3 тижні Україна здобула незалежність.

Джордж Буш-старший / Фото Associated Press

Далі країни теж на закохану парочку не були схожі. США тиснули на Україну, аби Київ позбувся ядерної зброї. Все змінилось у 1993 році, коли господарем Білого Дому став Білл Клінтон. А вже у 1994 році українці обрали Леоніда Кучму президентом.

У квітні 1995 року в присутності міністра оборони США Вільяма Перрі почали демонтовувати та знищувати ядерну зброю. Вже за місяць, у травні, відбувся перший офіційний візит американського президента до Києва. Білл Клінтон прогулявся Києвом, виступив перед університетом імені Тараса Шевченка. Разом з дружиною Гілларі вони побували в Бабиному Яру, де вшанували жертв окупаційних режимів.

Розвиток відносин між країнами при Кучмі та Клінтоні і справді був вражаючим. Вже за 5 років після першого приїзду до Києва Білл українською цитував Шевченка та прощався словами "Слава Україні!".

Виступ Білла Клінтона перед КНУ імені Тараса Шевченка: відео

Українці стали мільйонерами

У 1995 році українці могли відчути себе трішки реперами. Про наркотики чи золоті ланцюги вони, може, й не знали. Але от те, що кожен був мільйонером – це факт.

Довідка. Середня зарплата українця у 1993 році становила 7 мільйонів 304 тисячі купонокарбованців. Студент-відмінник отримував стипендію в розмірі 910 тисяч купонокарбованців. В Україні навіть була купюра номіналом в 1 мільйон.

Звісно, були певні нюанси зі всією кількістю цих грошей. Середній розмір зарплат в Україні у 1995 році – 49,53 долара. До того ж Кабінет Міністрів видав постанову "Про погашення заборгованості Державного й місцевого бюджетів по заробітній платі, пенсіях, стипендіях, інших грошових виплатах населенню".

Хоча в порівнянні з попередніми роками економічна ситуація в країні стабілізувалась. Навіть інфляція 181,3% і дефіцит бюджету на рівні 7,3% – вже успіх.

Дивіться повний випуск програми "Україна 30" на 24 каналі:

Поділ Чорноморського флоту між Україною й Росією

Частково вдалось стабілізувати і внутрішню політику. Тобто вирішити дилему про рака, лебедя й щуку – президента, Кабмін і парламент. Одні звинувачували інших у намаганні вхопити більше повноважень. Кризу вдалось вирішити компромісним "Конституційним договором між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування".

Цей документ став попередником Конституції і мав пояснити, як має функціонувати ліва рука, а як – права. Компроміс всередині країни допоміг зробити так, що на "Південному фронті" було зі змінами.

Читайте також Гіперінфляція, цинічна Москва та порятунок грузинів: якою була Україна у 1993 році

Президента Криму, абсолютно проросійського персонажа Юрія Мєшкова, позбавили посади. Як і за рішенням Верховної Ради Конституцію Республіки Крим також викинули на смітник. У цьому питанні як депутати з "Народного руху", так і комуністи були солідарними.

Юрій Мєшков / Фото ТАСС

Шторм ще більше вщух після того, як нарешті Україна та Росія поділили Чорноморський флот. У Сочі вирішили, що військово-морські сили країн тепер базуватимуться окремо. Україна отримала майже 20% кораблів. Кремль домігся 80% суден і Севастополь, як головну базу для штабу флоту Російської Федерації.

Криваві протести в Криму

Кучмі вдалося взяти під контроль ситуацію на півострові. Після заслання в Росію Мєшкова, глава держави почувався і в Криму президентом. Він зустрівся з моряками, погасив протести кримських татар. Вони повстали після вбивства їхнього земляка бандитами з угруповування "башмаків".

Коли кримчани показали силу, місцева еліта побігла за допомогою до Києва. Кримці відповіли спалюючи ресторани та іншу нерухомість, яка нібито належала банді вбивць. "Беркут" став на захист "башмаків" і стріляв на ураження по демонстрантах.

Під час протестів загинуло двоє осіб. Ще семеро отримали поранення. Допомогти врегулювати катастрофічну ситуацію на півострові взялися в Києві. Леонід Кучма видав терміновий указ "Про невідкладні заходи щодо усунення порушень законності та правопорядку в Автономній Республіці Крим.

Президент у документі назвав винними в подіях на півострові:

• місцеві правоохоронні органи;
• виконавчі органи влади;
• уряд АР Крим.

Похорон патріарха Володимира

У 1995 році помер патріарх Української православної церкви Київського патріархату Володимир. Офіційна версія – черговий інфаркт у 69-річного священнослужителя. Але обставини смерті породили більше запитань, ніж відповідей.

Смерть настоятеля церкви спричинила появу багатьох теорій. Одні підозрювали у вбивстві Володимира російські спецслужби, інші – конкурентів з Православної церкви.

Патріарх Володимир / Фото Вікіпедія

Втім справжньою трагедією стали саме похорони патріарха. Цей день увійшов в історію як "чорний вівторок". 18 липня Володимира мали поховати у Софіївському соборі після служби у Володимирському соборі. Дозволу на поховання влада не дала.

Міліція поставила кордон перед храмом, який представникам громадського руху УНА-УНСО все ж вдалось прорвати. Але ще більше міліції було далі – біля брами Софії Київської. Могилу патріарху копали біля собору.

Цікаво Інфляція, боротьба за віру та рекетири: чим запам'ятався другий рік незалежності України

Спецпідрозділи вирішили зачистити площу. У найкращих традиціях "Беркуту" в хід пішли кийки та сльозогінний газ. Під час сутичок постраждала труна, з якої зірвали кришку.

Під удари потрапили літні жінки, священники, депутати, які прийшли попрощатися з патріархом. Одна людина загинула, частину осіб доправили до Шевченківського райвідділку. За словами затриманих, там до них застосовували тортури.

Вибух на стадіоні в Донецьку

Донецьк у 1990-х роках перетворився на місто бандитів, ставши осередком криміналу. "Паханом" Донбасу став татарин Ахать Брагін, відомий як Алік Грек. Він зумів від звичайного м'ясника вилізти на вершину кримінального терикона регіону.

Крім бізнесу та криміналу, в нього було ще одне захоплення – футбол. Бізнесмен став президентом "Шахтаря". 15 жовтня 1995 року Брагін приїхав дивитися матч улюбленої команди проти "Таврії". У той день він загинув внаслідок вибуху на стадіоні.

Існує декілька версій теракту:

• розбірки з іншими кримінальними кланами;
• ліквідація Брагіна правоохоронцями, які іншим чином просто не могли впоратись з бандитськими формуваннями;
• зрада соратників.

Дискваліфікація "Динамо" з Єврокубків

У 1995 році футбольний клуб "Динамо" пережив одну з найганебніших сторінок у своїй історії. Команда мала зіграти один з матчів групового етапу Ліги Чемпіонів проти грецького "Панатінаікоса".

За "правильне" суддівство президент "Динамо" Григорій Суркіс перед грою вирішив підкупити арбітра Антоніо Хесуса Лопеса Ньєтто. Іспанцю українська сторона пропонувала різні сувеніри, серед яких – 2 шуби. Також український бізнесмен запропонував хабар у розмірі 30 тисяч доларів.

Втім молитви тренера киян Йожефа Сабо не подіяли. "Динамо" на 2 роки дискваліфікували з Єврокубків.

Більше випусків програми "Україна 30" можна переглянути за посиланням.

Про легендарні рекорди українських спортсменів та перемоги в космічній незалежності – дивіться у програмі.