Не потрібно бути Нострадамусом, щоб правильно витлумачити пророцтва Леоніда Кравчука про порожні полиці магазинів та страх перед підвищенням цін, з якими українці зустрічали 1992 рік. Країна летіла у політичне та економічне піке, але вже без керівництва з Москви й навіть без російського рубля.

До теми Привезли із Західної України: 31 рік тому у Києві вперше підняли синьо-жовтий прапор

Замість рубля гаманці українців поповнилися купонокарбованцями, які один до одного міняли на стару валюту. Купюри стали просто мрією фальшивомонетників.

Найбільший номінал 1992 року – 1 000 купонів. Тоді українці в середньому заробляли майже 6 таких папірців у місяць. Вони могли придбати аж 1 000 кілограмів хліба. Проблема полягала в іншому – це якихось 28 вічно зелених.


Найбільший номінал 1992 року – 1 000 купонів / Фото Нацбанку

Запущені у 1992 році інфляційні процеси в Україні тривали ще дуже довго. У 1995 році Нацбанк випустив максимальний номінал – мільйон купонокарбованців. Усе через запущений друкарський верстат, який мав вдарити по інфляції.

Перехід на ринкову економіку став випробуванням для країни. Підприємства закривалися, колгоспи розвалювалися, не розуміючи, як формувати фермерські господарства. Інші випробування – дефіцит товарів, затримки зарплат, інфляція, виконання бюджету лише наполовину, зростання ціни на газ у 100 разів, а нафти – у 300.

Тоді першого прем'єр-міністра Вітольда Фокіна відправили у відставку. Саме так, того самого Фокіна, який після окупації Криму захоплювався фантастичною теорією змови й потім ненадовго возз'єднався з Кравчуком у Тристоронній контактній групі для принесення миру на Донбасі.


Вітольд Фокін обіймав посаду прем'єр-міністра / Фото "Гордон"

На посаді прем'єр-міністра його замінив Леонід Кучма, який взявся рятувати країну. Прохання Кучми депутати задовольнили. Прем'єра наділили особливими повноваженнями для оперативного регулювання економіки. Тільки от пересічний українець плодів реформ не відчув.

Одна з небагатьох можливостей заробити було взяти "кравчучку" та йти на базар, щоб торгувати. Барахолки стали новими й звичними пейзажами чи не кожного міста.

Був і ризикованіший варіант. Ставки значно вищі, але й виграш у рази більший. У 1992 році в Росії вийшов фільм "Рекет". Це поняття влетіло в тодішні реалії. "Кришуванням" рекетири збирали данину з тих самих торговців на барахолках, начебто гарантуючи натомість їм безпеку.

Рекетирами ставали люди з абсолютно різних верств. Зокрема, прекрасний шанс на багате, проте недовге життя мали колишні ув'язнені. Тоді часто рекет і міліція працювали в тандемі. Така картина була насправді не унікальною для України чи Росії.

Цікаво Російська агресія змінила світогляд: українці бачать "руку Кремля" у всіх глобальних подіях

Однак "штормило" не лише економіку. На Чорному морі розпочалась справжня "буря". Тоді було актуальне питання не "Чий Крим?", а "Чий флот?". У квітні 1992 року Леонід Кравчук підписав указ "Про перехід Чорноморського флоту в адміністративне підпорядкування міністерству оборони".

Аналогічний крок з запізненням на 2 дні зробив і Борис Єльцин. Моряків, які обрали жовто-блакитну сторону, залякували, вимагали писати рапорти про відставки. Одним словом, Чорноморський флот Росії тиснув на повну.

Капітан сторожового судна СКР-112 Сергій Настенко не зміг це терпіти. Він разом із командою підійняв український прапор, щоб здійснити рейд з Криму в Одесу й стати частиною Військово-морських сил України. Це була перемога українських моряків. СКР-112 міг стати символом сили та відваги вітчизняного флоту. За 4 роки після подвигу корабель порізали на металолом.

Дивіться повний випуск програми "Україна 30" на 24 каналі:

Воювали українці не лише за флот, але й за віру. Київ намагався досягти історичної справедливості. Незалежна українська церква після хрещення 988 року – це константа. Росія після привласнення митрополії майже 600 років тому йти на поступки не збиралась. З незалежністю київський патріарх Філарет оголосив самостійність української Церкви від Росії.


Патріарх Філарет оголосив самостійність української церкви / Фото LIGA.net

Звісно, Москва такого б не дозволила, тому у 1992 році без Філарета скликали архієрейський Собор у Харкові. Тоді настоятелем обрали Володимира Сабодана. Спершу ця група трансформувалася в Українську православну церкву Московського патріархату. Згодом коротше та ясніше – Російська православна церква в Україні.

Шлях УПЦ Київського патріархату з 1992 року, тобто від створення, іноді нагадував хресну ходу – невизнання, загадково-детективна смерть першого патріарха Володимира, а згодом його поховання біля Софії, яке радше нагадувало батальну сцену бойовика. Лише через роки Константинополь визнав ПЦУ наступницею київської митрополії.

У далекому 1992 році було ще зовсім не до символіки Європейського Союзу. Верховна Рада спершу затвердила гімн України, але поки без слів "Ще не вмерла України", від яких мурашки по шкірі.

Щоб уникнути конфлікту з "гомосовєтікусами" першого українського парламенту, заради компромісу зупинились лише на мелодії Михайла Вербицького. Щодо тексту були питання. Траплялось, що комуністи наполягали на радянському варіанті "Живи, Україна, незламна й сильна". Все-таки "Ще не вмерла Україна" Павла Чубинського парламенту вдалось схвалити аж у 2003 році.

Подібні суперечки траплялись і через герб. Тризуб карбували на монетах за часів Володимира Великого, але в деяких депутатів було зовсім інше бачення.


Через український герб відбувалися суперечки / Фото Unsplash

Попри це, 19 лютого завдяки 231 голосу Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Про великий і далі сперечаються та ведуть запеклі битви. Депутати схвалили й синьо-жовтий прапор, який став ще одним офіційним символом молодої держави.

З того часу й до сьогодні порятунок країни іноді вбачають у доцільності змінити текст гімну чи перевернути прапор.

В іншій країні з синьо-жовтим стягом, тобто у Швеції, у 1992 році проводили Чемпіонат Європи. Через війну на Балканах збірну Югославії дискваліфікували з турніру. Її місце посіла Данія. Гравці приїхали на чемпіонат за кілька днів до його початку. Головної зірки червоно-білих Мікаеля Лаудрупа не було. У це й сьогодні складно повірити, але саме данці стали чемпіонами Європи.

В Україні було не до сенсацій. До чуда Андрія Шевченка у ворота Росії чи подвигів Олександра Шовковського було ще дуже далеко. Свій перший матч збірна України провела навіть не в столиці. В Ужгороді поспіхом зібрана команда грала проти Угорщини. Пригоди почались ще до матчу.

До теми 29 років тому збірна України з футболу зіграла свій перший матч в історії: ретро відео

Футбольну форму знайшли не усім. Наприклад, воротар Ігор Кутепов грав у светрі київського "Динамо". Курточки – взагалі форма італійського "Інтера", поверх якої нашивали айдентику тоді ще не визнаної української федерації. Однак сенсації не сталось – поразка 3:1. Перший історичний гол збірної України забив зі штрафного Іван Гецко.

Для першого капітана Юрія Шелепницького це був єдиний матч за збірну. Частина футболістів, як от Олег Саленко, згодом обрали збірну Росії, щоб поїхати на Чемпіонат світу у США. Першу перемогу збірної після дебюту довелось чекати рік.

Про Києво-Могилянську академію та культурні здобутки – дивіться у повному випуску "України 30".