Ласкаво просимо до 1937 року: як економічні проблеми Росії вилились у політичні репресії

Економічні проблеми – рушійна сила радикалізації

Радикалізація та ідеологізація Росії – це не особисте бажання президента Володимира Путіна. Це – класичний захисний механізм під час економічної кризи, щоб утримати владу.

Читайте також Потаємна мрія тирана: головне з розслідування Навального про палац Путіна

Коли немає реальних досягнень з поліпшення життя громадян – влада переходить до агресивного популізму. Наприклад, у Сполучених Штатах так посилився розкол між прихильниками демократів та республіканців, а у Китаї збільшили тиск на Гонконг.

У 2020 році Росія, як і весь світ, зіткнулась з низкою економічних проблем, які вдарили по простих громадянах або вдарять у найближчій перспективі.

Під час кризи різко впав попит на газ, внаслідок чого впала ціна на нього. Влітку в бюджеті російської компанії "Газпром" знайшли діру на 10 мільярдів доларів. Туреччина та Польща почали відмовлятись від російського газу та переходити на альтернативних постачальників.

Газопровід до Китаю "Сила Сибири", вартість якого більше трильйона рублів, не експлуатується у запланованому обсязі. Робітники на цьому проєкті двічі за рік страйкували через невиплату зарплатні. Також "Газпром" заявив, що може відмовитись від проєкту "Північний потік-2" через політичний тиск.

Північний потік-2 не можуть добудувати через санкційний тиск / Фото Paul Langrock

Аналогічні проблеми з нафтою. У першій половині 2020 року через зрив угоди ОПЕК+ ціна на нафту впала до критичного показника. Компанія "Роснефть" вперше за 8 років стала збитковою.

Негативні економічні тенденції вдарили і по гаманцях звичайних людей. За даними ТАСС, росіяни продовжують нарощувати борги за мікрокредитами, зараз показник непогашених боргів сягає близько трильйона рублів. Близько 1,5 мільйона російських пенсіонерів мають прострочені кредити.

Читайте також Правило свободи для Навального: чи має Україна реагувати на беззаконня в Росії

Якщо країна не здатна швидко подолати економічну кризу, то це може вилитись у певні політичні наслідки. Наприклад, зростання популярності опозиції. А коли криза торкнеться людей у регіонах, то можуть спалахнути ще й протести на місцях.

Приклад такого протесту ми могли спостерігати в Хабаровську, коли люди десятки днів поспіль виходили на протести та підігрівали цим опозиційні настрої у суспільстві. Люди виходили проти арешту губернатора Сергія Фургала.

Економічна нестабільність та скорочення ринків можуть призвести і до розколу в елітах, які можуть використати обурення людей в політичних цілях. Для того, щоб зберегти владу, доведеться робити жорсткішою "політичну дисципліну" та обґрунтувати все це на рівні державної ідеології.

Яка влада – такі й герої

Говорячи про тоталітарні риси СРСР та Російської імперії у сучасній Росії, йдеться не лише про "закручування гайок" та поголовні арешти. Мова про конкретну синтезовану ідеологічну програму, яку нав’язують людям вже не перший рік для виправдання репресій.

Читайте також Путінський режим не зникне: чого чекати від протестів у Росії?

До цієї програми, зокрема, входить возвеличення радянських репресивних органів. 20 грудня у Росії святкують день робітника органів безпеки, який у народі називають простіше – день чекіста. Цьому дню влада намагається приділити якомога більше уваги, підконтрольні Кремлю канали знімають про це сюжети, а на "Росії 1" взагалі влаштували святковий концерт.

Про ставлення до радянських репресивних органів говорить і нещодавня ініціатива "Росатому" встановити в Москві 2 бронзові фігури Лаврентію Берії, який був народним комісаром в один з найгарячіших періодів сталінських репресій.

Далеко ходити не потрібно за ще одним образом радянського спецслужбовця – Генріхом Ягодою, під керівництвом якого заснували горезвісний ГУЛАГ. Портрет Ягоди ми бачили у поліцейському відділку в Хімках, де відбувся суд над опозиціонером Олексієм Навальним. Одразу виникає питання, чи багато поліцейський відділків "прикрашені" портретами таких радянських спецслужбовців?

На деяких кадрах, лівіше Ягоди, видно фотографії чинного керівництва МВС на чолі з міністром Колокольцевим. Наші славетне минуле і славетне сьогодення. Один спадкоємець іншого, чи як це ще розуміти?
– обурюється російський журналіст Леонід Парфьонов.

Олексія Навального судили "під наглядом" Генріха Ягоди / Фото LifeShot

При цьому Кремль не забуває про образ царя-самодержця, батька своєї імперії, влада якого непорушна та беззаперечна. Путін користується неабиякою підтримкою керівництва православної церкви, на яку колись спиралась влада царя Миколи Другого.

Патріарх Кирилл часто нахвалює політику Путіна, використовуючи свій духовний авторитет. Ще влітку він підтримав путінські поправки до конституції, тиждень тому схвально прокоментував послання Путіна до Федеральних зборів, а 20 січня обговорив з президентом важливість підтримки церкви під час пандемії.

Під продюсуванням голови "Першого каналу" Костянтина Ернста в Росії зняли фільм "Союз спасіння". У цій стрічці начебто про декабристів, а насправді – про сучасність, червоною ниткою просувається політичний меседж про те, як погано виступати проти влади царя та розпалювати ворожнечу в народі.

Одночасне возвеличення імперського минулого та СРСР здається неможливим, бо представники обох ідеологічних таборів ненавидять одне одного. Однак, така гібридна ідеологія працює і навіть має матеріальне уособлення – це Храм збройних сил.

Храм збройних сил – це величезний за масштабом та ціною проєкт, який побудований на пожертви та державні гранти. На території храму в кольорах "хакі" є величезний музейний комплекс, оформлений мільйонами фотографій учасників війни.

Храм збройних сил / Фото Velbes

Сам по собі храм є поєднанням радянського мілітаризму та православної віри, які, здавалося б, є ідеальними союзниками для чинного режиму Володимира Путіна. На весь проєкт пішло понад 10 мільярдів рублів (тобто десята частина від вартості "палацу" з золотими йоршиками).

Вся ця ідеологія не лишається в рамках телевізору. Наприклад, в законі "про покарання за реабілітацію нацизму" у 2020 році зробили деякі правки. Тепер громадянам заборонено "розповсюдження наперед брехливих свідчень про діяльність СРСР в роки Другої світової війни".

Експерти вважають, що фактично росіянам можуть заборонити будь-які критичні висловлювання про СРСР, які стосуються відносин з нацистською Німеччиною напередодні війни.

І звісно, така ідеологізація не може обійтись без репресій, які і є наслідком політики радикалізації.

Репресії проти інтелігенції, опозиції та звичайних людей

Останній рік був насиченим на різні резонансні справи проти російської інтелігенції. Так, наприклад, гучною є справа карельського історика Юрія Дмітрієва, котрий як керівник місцевої історичної організації "Меморіал" знайшов масові поховання у Сандармоху. За версією істориків, у цьому місці в 1937 – 38 роках у ямах відбувались таємні поховання понад 6 тисяч розстріляних людей.

Місця поховання жертв репресій у Сандармоху / Visem

Підконтрольна Кремлю організація РВИО ("Российское военно-историческое общество") почала проводити в цьому ж місці власні дослідження задля пошуку нібито розстріляних фінами червоноармійців.

Цими діями РВИО фактично нівелювало праці істориків стосовно сталінських репресій в цьому урочищі. А самого Дмітрієва з 2016 року судять нібито за насильницькі дії сексуального характеру щодо неповнолітньої дочки, і саме у 2020 року йому винесли остаточний вирок – 13 років позбавлення волі. За 4 роки судового процесу йому декілька разів змінювали статтю та навіть виправдовували, але остаточний вердикт виявився не на користь історика.

Читайте також Це авторитарний поворот, – очільник МЗС Франції відреагував на арешти в Росії

Така доля не оминула й інших російських вчених. Починаючи з 2015-го року збільшилась кількість кримінальних переслідувань науковців. Мова про інкримінування їм державної зради, шпигунства чи нібито корупційних схем, яка полягала у передаванні технологій іншим країнам. Так тільки за 2020 рік не менше чотирьох дослідників почали судити за такими статтями.

Наприклад, "шпигуноманія" торкнулась президента Санкт-Петербурзької Арктичної громадської академії наук. 78-річного Валерія Митька звинуватили у державній зраді. За версією слідства, Митько під час своєї поїздки в Китай передав представникам спецслужб цієї країни секретні матеріали. Вченого відправили під домашній арешт. Митько запевняє, що просто читав лекції в одному з китайських університетів.

78-річний підозрюваний Валерій Митько / Фото ААН

Також восени суд у Томську взяв під варту 64-річного фізика Олександра Луканіна за передавання російських технологій китайцям (а за деякими джерелами – за державну зраду). Раніше науковця запрошували до Китаю на роботу в Шеньянському університеті. Колеги Луканіна говорять, що він займався технологіями, які є у вільному доступі, тому нічого секретного передавати не міг.

Проблеми із законом не оминають і звичайних громадян. У червні в місті Канську Красноярського краю затримали трьох 14-річних підлітків. Їх звинуватили у створенні терористичного угруповання і плануванні вибуху будівлі ФСБ. За інформацією телеграм-каналу Baza, який спілкувався з родичами юнаків, підірвати будівлю вони хотіли в комп'ютерній грі Minecraft.

Утім, слідство має іншу версію. Основною причиною затримання хлопців як терористів було те, що підлітки на відео знімали нібито підготовку до терористичного акту, підриваючи в недобудовах петарди та кидаючи на стіну коктейль молотова. Цих даних, отриманих в соціальній мережі "Вконтакте", виявилося достатнім для арешту, бо в діалозі підлітки згадували про те, що "було б добре підірвати будівлю ФСБ".

Як докази по справі проходять таблетки гидроперита (використовуються для створення вибухівки), які можна купити в будь-якій аптеці. Знайомі школярів розповіли, що деякі з обвинувачених були відомі своїми опозиційними поглядами серед однолітків. Імена підлітків потрапили до списку "терористів та екстремістів" Росфінмоніторингу. Тепер їм загрожує підліткам до 10 років колонії.

Те що відбувається зараз стосовно російської опозиції після повернення Навального до Москви, також має репресивний характер. Вже заарештовано до 10 діб колег Навального з Фонду боротьби з корупцією – Георгія Албурова, Кіру Ярмиш та інших. Затримані вони були за заклики до участі в несанкціонованих мітингах.

До теми Чому діти дев'яностих повстали проти Путіна

Реакція Кремля на мітинг 23-го січня є більш жорсткою в порівнянні з тими акціями, які проходили роками раніше. Влада блокує координаційні групи в соціальних мережах, відкриває справи проти агітаторів, погрожує студентам відрахуванням через університети тощо.

Вся медійна машина Кремля працює над тим щоб дискредитувати протест і попередити потенційних учасників про можливі наслідки. А отже, людей готують до того, що дії правоохоронців будуть ще більш жорсткими.

У співавторстві з: Глібом Парфьоновим