Українці плутають довіру до армії з довірою до конкретних воєначальників, – екснардеп Сенченко
Джерело:
ObozrevatelПеремога чи завершення війни на умовах України – ось що має об'єднувати українців навколо тих, хто приведе країну до перемоги. Натомість багато наших співвітчизників за старою звичкою знову почали творити собі кумирів.
Автоматичне перенесення безумовної довіри до армії на конкретних осіб лише шкодить нашій країні. Про це написав народний депутат V, VI та VII скликань Андрій Сенченко, як приклад наводячи публікації Валерія Залужного в іноземних ЗМІ.
Дивіться також Росіяни поширюють діпфейки з Залужним: у ЗСУ попередили про небезпеку
"Зараз для країни життєво важливо, щоб об'єднуючою ставала не фігура чергового кумира, а наша спільна мета – свобода та незалежність. Але така зміна передбачає, що критеріями оцінки політиків, чиновників, воєначальників стане не ознака "свій-чужий", а ефективність і відповідність їхніх дій нашій спільній меті", – зазначає Сенченко.
Кремль, на його думку, із великим задоволенням користується "пастками, котрі підкидають з різних боків "поінформовані аналітики" і власні військові стратеги, які не розуміють, що не там і не так сказане слово шкодить, а інколи і вбиває".
Зокрема, екснардеп згадав нещодавні публікації Валерія Залужного в The Economist.
Навіщо було Главкому Залужному виносити на загал те, що необхідно обговорювати на Ставці, на "Рамштайні" або з колегами з країн-партнерів? На яке враження читачів він розраховував та на що хотів вплинути своїм "програмним есе"? І скільки потім не пояснюй в українських ЗМІ, що саме хотів сказати генерал Залужний, крім цього відчуття невпевненості українського Главкома, у повітрі не залишилось нічого,
– додає Сенченко.
Наслідками цього "інформаційного марш-кидка" Валерія Залужного, зазначає народний депутат, стали відверта розгубленість наших партнерів та додаткові, точно не потрібні нам аргументи, якими він озброїв наших недругів та ворогів.
Сенченко вважає, що в Україні сформувалась система, у якій відсутні службові ліфти для просування командирів, що проявили себе на фронті і відчувають відповідальність за життя кожного солдата.
"Апогеєм вседозволеності стало розпорядження Главкома Залужного, що наказав не допускати у війська Головну інспекцію Міністерства оборони України, яка є вищим військовим інспекційним органом відомства. Немає сенсу заперечувати необхідність технологічного прориву, про який написав генерал Залужний. Але й неможливо погодитись з нерозумінням Главкомом Збройних сил України Залужним того, що, сприймаючи людей, які прийшли захищати країну і свої родини лише як ресурс, заштовхуючи їх в систему відносин радянського зразка, армія лише втрачає наші конкурентні переваги, що могли б змінити ситуацію на фронті, і природньо приходить до стану рівноваги з такою ж "радянською армією" Росії", – підсумував Андрій Сенченко.