Децентралізація влади: які зміни чекають на простих українців
Красивим і незвичним словом "децентралізація" в Україні звуть процес, завдяки якому місцевим громадам більше не доведеться заради нормальних умов власного існування стояти з протягнутою в бік центральної влади рукою.
Аспектів впливу на українське життя в контексті цієї реформи безліч – від податків до виборчого права. Почнемо з питання: які найперші зміни чекають українське суспільство.
Щоб розпочати власне децентралізацію, потрібна конституційна реформа, оскільки передача повноважень від Києва до обл-, і райцентрів передбачає низку законодавчих змін.
Ці самі зміни, над котрими працює ряд експертів, комітетів та груп, поки що проголосовані у парламенті в першому читанні. Далі потрібно отримати 300 голосів на наступному засіданні Верховної Ради.
Влада = гроші
На місцях формувати свої потреби у грошах і самим їх задовольняти – така найголовніша ціль децентралізації.
"Децентралізація дає перенесення влади на рівень місцевої громади – і влади, і грошей. Тобто, ми з вами на місцевому рівні зможемо вирішувати більше питань. Це буде нормальна європейська практика, коли гроші і влада будуть більше зосереджені на рівні місцевих громад, а не спочатку все буде йти "на гору", а тоді відповідним чином розподілятись. Влада, власне, і є гроші. А гроші – це влада", – окреслив у коментарі для сайту "24" головне завдання цієї реформи політичний експерт Центру суспільних відносин Євген Магда.
Перші кроки
Алгоритм власне децентралізації наступний. По-перше, передбачається визначити територіальну основу органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, а для цього – створити трьохрівневу систему адміністративно-територіального устрою в Україні. Планується, що це будуть 27 регіонів, 120-150 районів і 1500-1800 громад. Тобто, відбудеться і адміністративна реформа.
По-друге, реформатори планують розмежувати повноваження між органами місцевого самоврядування різних рівнів, а саме – найбільш важливі для людей повноваження передати на найближчий до людей рівень влади. Наприклад – про ремонт шкільного даху турбуватиметься міськрада, а не облрада. Так само мають бути розділені повноваження між самоврядуванням та виконавчою владою, причому останній — залишиться тільки право контролю.
"Представник центральної влади — префект, матиме повноваження зупиняти незаконні дії. Він також буде координувати роботу правоохоронних органів і здійснювати державні і національні програми", – пояснив у коментарі сайту "24" політолог Олександр Палій.
А от виконання місцевих і регіональних програм цілком залежатиме від місцевої влади. Для цього реформа передбачає оновлення бюджетної системи.
"Зміни хороші, вони дають можливість місцевій владі перебрати частину повноважень від державних адміністрацій. Це формування бюджету, виконання місцевих та регіональних програм. Практично, на місця віддано все, крім найголовніших сфер – оборона, безпека", – уточнив Палій.
Говорячи простими словами – місцеві органи самоврядування тепер самі формуватимуть свій бюджет, зможуть об’єднувати зусилля і фінанси. Таким чином — у них з'являться ресурси для вирішення нагальних питань і розвитку. Так для фінансування місцевої програми не треба буде канючити грошей з Києва і гадати – дадуть-не дадуть, а можна закласти їх в бюджет, і використати за призначенням.
Ще один важливий аспект – децентралізація передбачає зробити органи місцевого самоврядування підзвітними перед виборцями і державою. Щоб громадяни могли бути впевненими, що ті, кого вони обрали на виборах, мають зарекомендувати себе у роботі. Інакше наступних виборів їм не бачити.
Швидко казка мовиться
Разом з очевидною необхідністю зміни владних повноважень, доводиться миритись з тим, що законотворча машина не така швидка, як хотілось би. Як вже зазначалося, парламент має вдруге розглянути зміни до законодавства по децентралізації. Експерти не висловлюють категоричний оптимізм з цього приводу.
"Поки що немає чіткої впевненості, що зміни по децентралізації будуть проголосовані. Чи набереться за них 300 голосів – я не впевнений", – вважає Євген Магда.
Але, попри все, на думку експерта, до кінця року зміни мають бути проголосовані. Олександр Палій також вважає осінь-зиму 2015 року крайнім терміном для впровадження децентралізації.
Читайте також: Що для українців означатиме децентралізація