Операція, яку схвалив Сталін: трагедія на Дніпровській ГЕС забрала тисячі життів

Наслідки для прибережного населення стали фатальними. Величезна маса води, яка прорвалася крізь зруйновану дамбу, забрала життя від 20 до 100 тисяч осіб.

Цікаво Самоспалення Яна Палаха: чому студент наважився на відчайдушний крок, яким надихнув покоління

Винуватцями трагедії виявилися працівники НКВС, які нібито мали захищати цивільних громадян, проте натомість організували їх масову загибель.

Зведення гідроелектростанції

Згадки про плани будівництва гідроелектростанції на дніпровських порогах є в документах Ради Міністрів Української Держави ще з 1918 року. Проте втілювати задум в життя розпочали майже через 10 років.

Зведення Дніпровської ГЕС розпочалося в межах програми індустріалізації СРСР. Внаслідок спорудження греблі значно піднявся рівень води. Дніпро затопило понад 50 населених пунктів.

Вже в жовтні 1932 року на станції ввели в експлуатацію перший гідроагрегат, впродовж 7 років таких агрегатів на станції працювало 9. Водночас через греблю ГЕС пустили перший трамвай. Згодом цією дорогою проходив рейс з Києва до Херсона.

Невдовзі на річці ліквідували пороги, тож водоймою мали змогу ходити й теплоходи.

Варто прочитати Потужний вибух прогримів у шведському Гетеборзі: постраждали понад 20 людей

ГЕС підірвали

Проте працювати новій гідроелектростанції довелося не довго. Через декілька років розпочалася Друга світова війна, тож на греблю, як на один із основних технічних об'єктів міста, в обох зі сторін протистояння були свої плани.

18 серпня 1941 року командування Червоної армії отримало інформацію про прорив в районі Запоріжжя німецьких військ. Коли стало зрозуміло, що втримати оборону міста не вдасться, було прийнято рішення негайно підірвати Дніпровську ГЕС.

Річ у тім, що це був не лише важливий технічний об'єкт, але й міст на іншу сторону Дніпра. Спершу гідроелектростанцію вивели з ладу, а о 20:15 працівники НКВС підірвали на ній 20 тонн толу (за іншими даними – амоналу). Достовірних даних щодо виду вибухової речовини не залишилося.

Водночас правління СРСР не цікавило, які наслідки будуть для прибережного населення і навіть для присутніх неподалік червоноармійців.

Наслідки вибуху

Після вибуху в греблі вмить утворилася пробоїна завдовжки приблизно 150 метрів. Через неї ринули тонни води, які утворили величезну хвилю. Деякі очевидці подій стверджують, що на Дніпрі в той час відбулося справжнє цунамі заввишки 20 метрів.

Попри те, що розрахунки науковців спростовують такі дані, сумніватися у тому, що висота хвиль була величезною – підстав немає. Води Дніпра спричинили масові руйнування будівель і забрали з собою всіх людей, які на той час були в береговій зоні.

Через вибухи ринули тонни води / Скриншот з відео

Що відомо про загиблих

І хоч розрахунки загиблих внаслідок руйнування ГЕС ніде не задокументовані, історики називають цифри від 20 до 80 і навіть подекуди 120 тисяч осіб. Серед них були як місцеве населення, так і військові Червоної армії.

Деякі дослідники все ж схиляються до того, що такі дані значно перебільшені. Німецькі газети того часу називали цифру приблизно 3 тисячі загиблих. Проте, очевидці стверджували, що потопельників було набагато більше.

Люди рятувались на човнах / Скриншот з відео

В будь-якому випадку, попри те, що офіційних даних чи масових поховань немає, жертви вибуху вираховуються не однією тисячею осіб.

Від жахливої повені люди рятувалися човнами. На щастя, поблизу плавнів човни були чи не в кожній хаті. У такий спосіб багатьом місцевим жителям вдалося врятуватися самим і повитягувати з води знесилених вояків.

Операцію особисто схвалив Сталін

Через деякий час стало відомо, що підготовкою до вибуху на Дніпровській ГЕС займались начальник відділу управління штабу Південного фронту підполковник Олексій Петровський і представник Генерального штабу Червоної армії Борис Єпов.

Операцію особисто схвалив Йосип Сталін. Водночас ніхто не подбав про завчасне попередження місцевого населення, військових і біженців, які в той час переправлялися греблею на іншу сторону Дніпра.

Сталін особисто схвалив операцію / Фото з архіву видання "Вогник"

Оскільки мало кому було відомо про плановану операцію, радянська контррозвідка після підриву гідроелектростанції, негайно заарештувала виконавців, як ворожих диверсантів. Проте до цієї справи відразу втрутилося керівництво, тож в'язнів відпустили на волю.

Вибух на Дніпровській ГЕС зруйнував машинний зал, що призвело до припинення енергопостачання. У такий спосіб в Запоріжжі зупинилася діяльність всіх промислових підприємств.

Свою причетність до руйнування, яке стало справжньою трагедією для тисяч жителів міста, радянська влада ретельно приховувала багато років. Згодом вони почали запевняти, що це було вимушене рішення, щоб запобігти заволодіння технічним об'єктом ворожою армією.

Проте деякі історики стверджують, що війська Вермахту не мали на той час на меті захоплювати Запоріжжя. До міста вони увійшли лише майже через два місяці. Проте визнати свою помилку й взяти відповідальність за вбивство тисяч жителів радянська влада не поспішала.

Навпаки – після завершення війни запорізькі комуністи поставили в центрі міста пам'ятник Сталіну, який ухвалив спецоперацію з підриву.

Друге знищення

Після захоплення Запоріжжя збройними силами нацистської Німеччини, німецькі будівельні частини взялися за відновлення зруйнованої частини греблі. Вже влітку 1942 року замість пошкодженого обладнання запрацювало нове.

Коли ж на фронті почали відбуватися зміни, а німці стали передбачати свій можливий відступ, Вермахт прийняв рішення зруйнувати Дніпровську ГЕС вдруге. Гітлерівці доправили на місце 12 вагонів вибухівки, що містила понад 200 тонн вибухових речовин.

Зверніть увагу Нищівні бомби Третього Рейху: як Роттердам й Лондон постраждали від потужних авіанальотів

Цього разу вибух міг бути значно потужнішим. Попри те, що в планах Вермахту було зруйнувати греблю повністю, їм вдалося знищити лише її частину. Цього разу пробоїна була значно меншою, аніж після підриву працівниками НКВС.

ГЕС вдалося відбудувати

Відтак, після закінчення війни у 1944 році гідроелектростанцію взялися відбудовувати вдруге. У 1950 році запрацювали всі 9 гідроагрегатів електростанції. В 1970-х роках ДніпроГЕС розбудували ще більше. Через 10 років вона почала працювати на повну потужність.

Будівництво греблі ГЕС / Фото видання "Ретро"

Зараз у Запоріжжі про трагедію 1941 року практично не згадують. За злочин перед цивільним населенням нікого не покарали. Біля ДніпроГЕС тільки встановили пам'ятник артилеристам, які охороняли об'єкт від початку війни.

Лише на 72 роковини вибуху, у 2013 році, в Запоріжжі встановили пам'ятний хрест, який нагадує містянам про всіх загиблих і про трагічні події загалом.