Він супроводжувався масовими протестами проти радянського впливу. Придушення демократії шляхом введення військ на територію Чехословаччини спонукали протестувальників до відчайдушних вчинків.
Цікаво Експеримент радянського керівництва не вдався: страшні наслідки таємної операції "Факел"
Найактивніший опір Радянському Союзу чинила молодь. Серед неї був і юний студент, який заради визволення країни свідомо пожертвував власним життям.
Хто такий Ян Палах
Майбутній герой Чехословаччини народився 11 серпня 1948 року в невеличкому містечку Вшетати. З дитинства Палах захоплювався історією та обожнював слухати від батька розповіді про національних героїв Чехії – Яна Гуса та Яна Жіжку.
У майбутньому хлопець планував вивчати історію на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Цю мрію йому майже вдалося втілити у 1966 році. Він успішно склав вступні іспити, але через надмірну кількість студентів місця для Яна не вистачило.
Ян Палах – майбутній герой Чехословаччини / Фото CTK
Тоді юнак почав вчитися у Празькому економічному інституті, а через 2 роки повторив спробу вступити на омріяний факультет – цього разу успішно.
Студенти, які навчалися разом із Яном згадували його як дуже толерантну та виховану людину з загостреним відчуттям справедливості. Проте, ніхто не міг припустити, що він здатний вдатися до якихось радикальних дій.
Радянська влада почала наступ
До влади у Чехословаччині у 1968 році прийшов Александр Дубчек. За його головування у державі почалися демократичні реформи. Зокрема, скасували цензуру й дозволили вільні зібрання.
Попри те, що Дубчек був першим генеральним секретарем Комуністичної партії Чехословацької Соціалістичної Республіки, його правління відбувалося всупереч політиці СРСР.
За головування Дубчека почалися демократичні реформи / Фото CTK
Вже влітку 1968 року зі сторони Радянського Союзу повіяло загрозою окупації. Так, 21 серпня, Палах із батьківського дому у Вшетатах почув гул танків. Радянська влада почала наступ.
Студенти оголосили страйк силовикам
Вторгнення радянських військ серйозно вплинуло на молодих студентів. Правління ЦК Комуністичної партії Чехословаччини у листопаді публічно розкритикувало "Празьку весну". Студенти відреагували на це оголошенням страйку. Вони негайно окупували філософський факультет і перебували в ньому цілодобово.
Однак численні протести не давали жодних позитивних змін. Силовики щоразу розганяли мітинги, а ліберальних політиків поступово усували з посад. Люди починали втрачати надію.
Варто прочитати Рятував життя приречених на смерть євреїв: неоднозначні факти з життя Оскара Шиндлера
Однак Палах не покладав рук і відчайдушно намагався залучити будь-які методи спротиву окупаційній владі. Водночас він вирішив піти на радикальні дії.
Самоспалення Яна Палаха
Юнак вранці 16 січня 1969 року попрощався з матір'ю і поспішив на потяг до Праги. У своїй кімнаті в гуртожитку він написав 4 листи, 3 з яких він одразу вкинув у поштову скриньку. Останній – залишився біля нього.
Після цього хлопець пішов на обід у їдальню, а вийшовши звідти придбав у магазині господарських товарів 2 тари для рідини. Він наповнив їх пальним на найближчій заправці.
З цією рідиною та текою, у якій був невідправлений лист, Палах подався до Природознавчого музею на Вацлавській площі. Юнак поклав свою теку у фонтан, зняв верхній одяг і, недовго думаючи, вилив на себе вміст посудин. Відразу після цього Ян підпалив сірник і вмить спалахнув повністю.
Самоспалення Яна Палаха на Вацлавській площі / Фото AFP
Охоплений полум'ям, юнак ще пробіг кілька метрів і, зрештою, впав. До нього почали збігатися перехожі, які намагалися загасити вогонь власними куртками. Палах лише попросив їх забрати з фонтану його листа.
Невдовзі на місце події приїхала служба невідкладної допомоги. Медики негайно відвезли Яна в лікарню. Його тіло встигло обгоріти на 85%. Увесь час, поки юнак був при тямі, він стверджував лікарям, що ці дії не були спробою звичайного самогубства.
Як на самоспалення відреагувала мати
Новина про самоспалення студента у центрі Праги була у всіх засобах масової інформації. Того ж вечора про цю подію почула й мати Палаха. Втім, оскільки ім'я потерпілого не розголошували, жінка навіть не могла припустити, що мовилося про її сина. Наступного ранку вона саме збиралася до нього на зустріч.
Саме тоді в ранковому поїзді вона побачила в газеті, яку читав чоловік навпроти, велику фотографію свого сина, над якою нависав трагічний заголовок. На наступній станції жінці довелося надати медичну допомогу. Через деякий час вона все-таки зібрала сили й поїхала до сина у лікарню.
До теми Криваві події на площі Тяньаньмень: чому в Китаї жорстоко розігнали протестний рух студентів
Якою була мета вчинку студента
У листі, який Палах залишив у фонтані, мовилося про мету його вчинку. Він повідомив, що є членом групи добровольців, які вирішили здійснити самоспалення і таким чином досягти мети – передусім, скасувати цензуру. Себе ж Ян називав у листі "Смолоскипом №1" і стверджував, що у випадку невиконання вимог, запалають наступні "Смолоскипи".
Радянська влада негайно почала розслідувати можливість існування секретного угруповання, проте офіційних доказів знайти так і не вдалося. Проте, люди й справді почали наслідувати вчинок Палаха.
Впродовж ще 3 днів медики у лікарні боролися за життя Палаха. Для жителів Чехословаччини він вже став героєм. Люди постійно надсилали в лікарню квіти та листи зі словами подяки й підтримки.
Попри важкий стан юнака, в палаті йому провели допит, який відбувався під прикриттям розмови з психологом. Палах жодного разу не сказав, що шкодує про свій вчинок. Він вважав, що боротися проти зла й за свободу потрібно будь-якими методами.
Коли помер Ян Палах
Студент помер у лікарні 19 січня 1969 року. Вже наступного дня на найбільших площах Праги зібралися багатотисячні натовпи. Більшість із них мали при собі фотографії загиблого.
Похорон Яна Палаха / Фото ceskatelevize.cz
Студенти філософського факультету того ж дня оголосили голодування, вимагаючи виконати вимоги Палаха. Площу перед навчальним закладом перейменувати з Червоноармійської на його честь.
Останнє вдалося втілити лише через 20 років. Тоді ж у Празі відбулися масові протести, які призвели до Оксамитової революції та зміни політичного режиму. У них брав участь і майбутній президент Чехословаччини, а згодом і Чеської Республіки Вацлав Гавел.
Тепер у Чехії щороку 16 січня вшановують пам'ять про відчайдушного студента Яна Палаха. Своїми діями він надихнув на боротьбу проти окупаційного режиму ціле покоління студентів, які продовжили відстоювати свободу й після його смерті.