Катастрофа на ЧАЕС набула широкого розголосу, зокрема завдяки іноземним засобам масової інформації, проте першого разу прибічникам Москви вдалося все приховати. Мовиться про ядерний вибух "Факел".

Попередній випуск Національне свято закінчилось трагедією: теракт у Ніцці забрав життя десятків людей

У 1966 році неподалік від села Хрестище Харківської області виявили друге найбільше в Україні газове родовище. За запасами блакитного палива воно входить до п'ятірки найбагатших родовищ Європи.

Проте в липні того ж року під час буріння чергової свердловини відбувся неочікуваний викид газоконденсату. Відтак газ вирвався назовні швидше, аніж бур досягнув запланованої глибини. Його напір був силою в 400 атмосфер.

Такий шалений тиск в мить скинув на землю двох інженерів, які від падіння з висоти 30 метрів загинули на місці. Впоратися з некерованим викидом газу інженерам самотужки не вдалося. Тож після доби марної боротьби вони ухвалили рішення запалити потік палива.

До вечора наступного дня фонтан із газу перетворився на палаючий факел заввишки в декілька десятків метрів. Вогонь палав цілодобово, в нічний час доби так званий факел освітлював все довкола. Складалося враження, що в цій місцевості завжди панує день.

Буровий комплекс повільно перетворювався на величезне провалля. Пришвидшували це і способи, якими намагалися погасити полум'я. Зокрема фахівці скидали на вогонь багатотонні бетонні плити.

Де розташоване село Хрестище: дивіться на карті

Оригінальне рішення спеціалістів

А оскільки цей метод не допоміг, взялися розкопувати аварійну свердловину. Зупинити пожежу не вдавалося впродовж року. Тоді спеціалісти з Москви запропонували оригінальне рішення. Їхній метод полягав у тому, щоб провести на місці події підземний ядерний вибух.

Керуючись попереднім досвідом, вчені були впевнені, що це найбільш ефективне розв'язання проблеми в околицях Хрестища. Розпорядження про застосування ядерного вибуху заради гасіння полум'я дали особисто:

  • генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв;
  • голова Ради Міністрів Олексій Косигін.

Запланований вибух отримав свою кодову назву – "Факел". Спецоперацію засекретили, відтак всі учасники були змушені підписати зобов'язання про нерозголошення інформації впродовж 15 років.

Проведення вибуху доручили Міністерству середнього машинобудування. На той час саме цей орган відповідав за управління атомною промисловістю та забезпечував розробку ядерних боєзарядів. Підготовка до експерименту тривала 4 місяці.

Попри те, що вибух мав і військово-стратегічну ціль, оскільки це було передусім ядерне випробування, яке мало прекрасне прикриття – витік газу, жодну з місцевих військових частин до його виконання не залучили. Охороною місцевості навколо факела завідували війська КДБ і підрозділи МВС з Москви.

Читайте також Рятував життя приречених на смерть євреїв: неоднозначні факти з життя Оскара Шиндлера

До липня 1972 року підготовчі роботи біля палаючої свердловини завершили. Поблизу місця аварії пробурили додаткову похилу свердловину глибиною 2 400 метрів. Туди помістили ядерний вибуховий пристрій.

Територію довкола факела радіусом 400 метрів від епіцентру планованого вибуху засипали 20-метровим шаром піску. Окрім цього, розмежували 3 зони радіусом:

  • 3 кілометри;
  • 5 кілометрів;
  • 8 кілометрів.

Евакуація людей

На перетині кожної з таких зон заради експерименту розмістили свійських тварин і вулики з бджолами. Всього за пів кілометра від місця подій розташовувалося невеличке селище Первомайське, яке мало 400 жителів.

Гриб від ядерного вибуху
Гриб від ядерного вибуху / Фото з Національного управління архівів і документів США

На відстані всього 3 кілометри розташовувалося трохи більше село Хрестище. Мешканців усіх цих сіл тимчасово евакуювали на 7 кілометрів від місця вибуху. Також на момент проведення вибуху відключили всі електромережі, а системи водопостачання перекрили.

Так, 9 липня 1972 року о 10:00 ранку ядерний пристрій потужністю 3,8 кілотонни привели в дію, але щось пішло не за планом. Вже через 20 секунд після вибуху зі свердловини вирвався назовні фонтан суміші газу з породою, який сягав заввишки 1 кілометра. Слідом за фонтаном утворився характерний ядерний гриб.

Таким чином експеримент радянського керівництва провалився. Загасити палаюче родовище ядерним вибухом так і не вдалося. Зрештою, усувати пожежу продовжили традиційними методами. Свердловину розкололи, навколо вирили кар'єр завширшки 400 метрів і глибиною 20 метрів.

Гасити пожежу відправили вогнеборців, так звану "бригаду смертників", оскільки після ядерного вибуху ризики для здоров'я пожежників значно зросли. Остаточно приборкати полум'я вдалося майже через рік. Під час гасіння пожежі загинуло 11 ліквідаторів.

Люди повернулись у заражені зони

Від ядерного вибуху того дня загинули всі піддослідні тварини, яких вчені розмістили у спеціальних зонах. Попри такі результати, радянський уряд не став зволікати і вже через пів години після експерименту дозволив людям повернутися в будинки у фактично зараженій зоні.

У ближньому селі від ударної хвилі постраждало багато будинків. В них були вибиті шибки, подекуди зруйнувались або потріскались стіни. Відновленням житла зайнялася держава, проте це жодним чином не компенсує шкоди, завданої для здоров'я населення.

Люди не підозрювали, що саме трапилося неподалік їхніх помешкань. Вони повернулися додому, де вже було заражене повітря, а в колодязях отруєна вода. Окрім того, опромінення отримали всі:

  • овочі;
  • фрукти;
  • свійські тварини.

Внаслідок ядерного вибуху, всього за 30 років серед жителів найближчих до епіцентру події сіл, від онкологічних захворювань померло приблизно 1 500 людей.

Розв'язати проблему на свердловині звичайними методами можна було значно швидше. Проте аварія стала можливістю для радянської влади додатково провести ядерне випробування. Така ціль затьмарювала всю шкоду, яку міг спричинити вибух: від забрудненої екології до людських жертв.

Цікаво Зголосились відразу кілька терористичних організацій: моторошний теракт у Лондоні

Внаслідок таких нераціональних дій московського уряду, під час аварії марно вигоріло понад мільярд кубометрів газу. Водночас випробування поблизу Хрестища увійшли в історію як перший в Україні та Європі промисловий ядерний вибух.