Відповідальність за напади взяли на себе відразу декілька угруповань, серед яких відома на весь світ терористична організація "Аль-Каїда". Вранці, 7 липня, ціллю для терористів-самогубців став громадський транспорт мегаполіса. Вибухи пролунали в годину пік – поміж 8:50 та 9:50 ранку за місцевим часом.

До теми "Ісламська держава" взяла на себе відповідальність за теракт у метро Лондона

Відразу 3 бомби зірвалися у вагонах метро поблизу станцій Олдгейд, Кінг-Крос та Еджвар-Роуд. Четверту бомбу зловмисники підірвали у двоповерховому автобусі в центрі столиці Великобританії, на площі Тавісток.

Окрім чотирьох терористів-смертників, внаслідок вибухів загинули 52 людини. Ще понад 700 осіб були серйозно поранені. Терористичний акт призвів до повної зупинки громадського транспорту, тисячі людей опинилися у пастці на заблокованих станціях метро. Водночас по всій британській столиці не працював мобільний зв'язок.


Теракт у Лондоні відбувся 7 липня 2005 року / Фото AFP

Достовірної інформації про те, яку саме вибухову речовину використали терористи так і не оприлюднили. Деякі джерела стверджували, що нею був пероксид ацетону, ГМТД або ж пероксид водню у суміші з перцем. Такі вибухи нібито були ініційовані детонатором на основі пероксиду ацетону або ГМТД.

Сила зарядів відповідала близько 3 кілограмам тротилу. Кожен з вибухів мав смертельну зону дії на відстані 2,5 – 3 метрів, і спричиняв серйозні поранення на відстані 4 метрів. Окрім того, заряди містили невелику кількість металевих уламків.

Щоб не посилювати паніки, правоохоронці розпочали розслідувати можливі причини аварії на місцях вибухів. Проте, через деякий час, штаб-квартира поліції Лондона Скотленд-Ярд підтвердила факт терористичного акту.

Відповідно до офіційних даних, поблизу станції метрополітену Олдгейт загинуло 7 осіб, 6 – біля Еджвар-Роуд, ще 13 – в автобусі на площі Тавісток, найбільше загиблих виявили у вагоні метро, який прямував до станції Кінг-Крос. Через значну кількість пасажирів там було вбито 26 людей.

Загалом було встановлено 52 жертви, третина з них не мали британського громадянства. Це були туристи або нелегальні жителі Великобританії, які прибули з Польщі, Гренади, Туреччини, Нової Зеландії, США, Ірану, Румунії, Афганістану, Франції, Маврикії, Італії, Нігерії, Австралії, Ізраїлю та Гани.

Читайте також Потужний вибух прогримів у метро Лондона: моторошні фото та відео

Окрім загиблих пасажирів, в транспорті виявили тіла терористів-смертників. Їх знайшли поблизу встановлених вибухівок. Усі, крім одного, були молодими британцями пакистанського походження:

  • 30-річний Мохаммед Сідік Хан;
  • 19-річний Хасіб Хусейн;
  • 20-річний Шехзад Танвір.

Ще одним терористом виявився 19-річний уродженець Ямайки – Джермен Лідсі. Усі смертники, окрім острів'янина, були практикуючими мусульманами та громадянами Сполученого Королівства, які народилися та росли у Великобританії і вчилися у місцевих школах.

Терористичний акт у Лондоні відбувся в перший день саміту Великої вісімки, який в той час проходив у Великобританії. Окрім того, напередодні було оголошено, що Лондон отримав право на проведення Літніх Олімпійських ігор 2012 року. Після звістки про вибухи у столиці Сполученого Королівства, до Лондона негайно прибув прем'єр-міністр Тоні Блер.


Вибух пролунав, коли автобус був перед будівлею Британської асоціації медиків / Фото РА

Великобританія посилила заходи безпеки на саміті Великої вісімки, а держави-члени G8 опублікували спільну заяву. Організація разом із НАТО та ЄС засудила дії терористів, а мер Лондона назвав теракт нічим іншим як масовим вбивством.

Через 2 тижні після вибухів, 21 липня, правоохоронці виявили в метрополітені ще 2 бомби, які не спрацювали. Наступного дня вони застрелили помилково підозрюваного в тероризмі чоловіка. Ним виявився бразильський електрик Жан Шарль де Менезес.

Різні терористичні організації, після звістки про теракт не забарилися із заявами про те, що вбивства організували саме вони. Проте найімовірнішим замовником нападів була "Аль-Каїда".

Варте уваги Пекельний землетрус у Китаї: як стихійне лихо у 2008 році забрало тисячі життів

У вересні 2005 року організація офіційно оголосила, що вибухи в Лондоні – це її рук справа. Відеозвернення такого змісту були оприлюднені того ж місяця в арабській телевізійні мережі "Аль-Джазіра". На них двоє з терористів-смертників, а саме – Сідік Хан і Шехзад Танвір, звинувачували уряд Великобританії в агресії проти мусульман по всьому світу.

Також вони заявляли, що теракти триватимуть, поки британські війська не покинуть територію Афганістану та Іраку. У травні 2006 року влада Великобританії зрештою опублікувала офіційний звіт про розслідування теракту.

Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Сполученого королівства, троє терористів пакистанського походження – Хан, Хусейн і Танвір – у 2003 – 2004 роках відвідували Пакистан. Там вони, ймовірно, і контактували з представниками "Аль-Каїди".

Важливо Вибух у метро Лондона: кількість постраждалих продовжує зростати

Теракти підготували нібито самі терористи-смертники навесні 2005 року. Всі бомби вони зібрали в будинку четвертого терориста – Лідсі. Окрім того, для виготовлення вибухових приладів вони витрачали власні кошти, велика частина яких була взята, зокрема, в кредит у банках Великобританії.

Правоохоронцям вдалося затримати ще декількох учасників теракту, які, на щастя, того дня не змогли підірвати бомби. Одним із обвинувачених був Осман Хусейн. Під час суду він заявив, що напади не мали нічого спільного з "Аль-Каїдою" і що вони мали бути спрямовані лише на поширення страху і паніки серед людей.

Водночас обвинувачений стверджував, що таким чином терористи хотіли привернути увагу до війни в Іраку та не мали на меті нікого вбивати. Слідство, звичайно, не повірило в ці виправдання і зрештою всіх чотирьох затриманих терористів засудили до 40 років ув'язнення.

Рекомендуємо Криваві події на площі Тяньаньмень: чому в Китаї жорстоко розігнали протестний рух студентів

Теракт 7 липня 2005 року став найбільшим за кількістю жертв в історії Великобританії з часів вибуху літака над Локбері в грудні 1988 року. Того разу теракт на борту літака забрав 270 життів. Це був найбільший за кількістю жертв вибух у Лондоні з часів Другої світової війни.