Річниця чи реквієм: висновки і прогнози після шести років Революції Гідності

За даними моніторингової місії ООН, під час Євромайдану загинули 98 осіб: серед них – 84 учасники протестів, 13 правоохоронців і один чоловік, який виявився на місці подій випадково.

Знайте більше: Обличчя Євромайдану: де зараз лідери протестів

Як Київ зустрів День Гідності

Шосту річницю початку Євромайдану відзначали по всій країні. Найчисельніша акція традиційно пройшла у Києві. У самому серці столиці, на Майдані Незалежності, зібралося, за оцінками правоохоронців, трохи більше тисячі чоловік. Віче "Ми маємо гідність" організували учасники руху "Ні капітуляції", представник якого, екс-нардеп від "Народного фронту" Андрій Левус оголосив вимоги, які 8 грудня під час акції "Варта на Банковій" передадуть представникам Офісу президента.

Протестувальники серед іншого виступають категорично проти:

• формули Штайнмайера,
• нормандського формату,
• особливого статусу для ОРДЛО,
• виборів на окупованих територіях,
• відведення Збройних сил України.

Вимагають від президента звільнити з займаних посад "головних агентів капітуляції" – главу ОП Богдана, його заступника Єрмака очільника ГБР Трубу та "інших Сивох", а також притягнути до відповідальності "колаборантів і реваншистів" Медведчука, Портнова, Льовочкіна, Бойка, Рабиновича і усунути олігарха Коломойського від управління державою. В озвученому списку – всього 10 вимог, в яких йдеться про захист української мови, ринку землі, курсі на НАТО, посилення санкцій проти Росії...

Фото з віча у Києві/ Фото Марії Писаренко (24 канал)

Пункт про Майдан в переліку "антікапітулянтів" значиться останнім і сформульований абстрактно: "Вимагаємо припинити узурпацію влади і знищення здобутків Революції Гідності". Тобто, організатори акції у День Гідності, грубо кажучи, скористалися датою і місцем, не більше, не менше.

Через шість років з відомих "облич" Революції Гідності, на Майдан прийшли лише Святослав Вакарчук і Олег Тягнибок. Лідер "Голосу" зі сцени говорив про загальні ідеали демократії, а фронтмен "Свободи" і зовсім не став виступати зі спічем. При цьому Тягнибок на підступах до сцени невпинно розповідав журналістам про те, що Євромайдан забрав життя 19-ти його однопартійців і що ті революційні дні "неможливо забути ніколи".

Загальна атмосфера на київському Майдані свідчила про те, що люди прийшли саме з тим, щоб освіжити в пам'яті події 6-річної давнини, не більше. Вони пили каву, спілкувалися і шукали в нечисленному натовпі знайомі з "революційних" часів обличчя. Спічі виступаючих ті, хто прийшов на Майдан, слухали скоріше вимушено. Єдине, що, мабуть, зачепило натовп – молитва двох військових капеланів – представників УГКЦ і ПЦУ, яка прозвучала зі сцени в пам'ять про "Небесну сотню" і всіх загиблих на Донбасі.

Дивіться також: У Києві відзначають день Гідності та Свободи – фото, відео

На Майдані були встановлені два намети – "Невідомий патріот" і "Україна понад усе", в яких можна було записатися в ряди опору, а також прикріпити на руку жовтий скотч, в знак солідарності і підтримки "антикапітуляційного" руху. Але бажаючих було не особливо-то й багато...

Фото з віча у Києві/ Фото Марії Писаренко (24 канал)

Євромайдан: згадати все

Заходи, приурочені до шостої річниці Революції Гідності пройшли і в ряді інших великих міст нашої країни.

• У Дніпрі кілька сотень містян зібралися під будівлею облдержадміністрації. В руках вони тримали запалені смолоскипи, синьо-жовті та червоно-чорні стяги. Учасники віче скандували: "Вимога нації – ні капітуляції".
• "Марш Гідності та Свободи" відбувся в Запоріжжі. Акція стартувала на площі Маяковського. Кілька сотень учасників пройшли з національними прапорами по центральному проспекту міста, скандуючи "Україна понад усе", "Схід і Захід разом", "Героям Небесної сотні тричі: "Слава!". Попереду ходи її учасники несли великий банер з написом українською та англійською "Ні капітуляції. No capitulation".
• У Львові протягом усього дня активісти йшли до Меморіалу пам'яті героїв Небесної сотні, щоб запалити лампадки за загиблими майданівцями і згадати події 2013-2014 років. Шість років тому саме львівська молодь прийшла до пам'ятника Шевченку з прапорами України та ЄС, плакатами на підтримку євроінтеграції України та закликами до киян вийти на Майдан незалежності.

Тихим рефреном буквально на всіх акціях, що пройшли в День Гідності в різних куточках країни звучало ключове питання: "Чи виправдає "Зе-команда" очікування переважної частини суспільства і чи варто готуватися до нового – третього Майдану?".

Читайте також: Нам потрібні результати розслідування справ Майдану, – Зеленський

Протестують лічені відстоки

Що стосується протестного потенціалу, то, як вважають політологи, його контури чітко визначаться в ході "великої акції", приуроченої поїздці Зеленського в Париж на зустріч в нормандському форматі. Новий мітинг відбудеться на Банковій 8 грудня – тобто за день до переговорів квартету країн. Експерти прогнозують зростання протестної активності відразу після повернення Зеленського з французької столиці, звідки він, вочевидь, привезе узгоджені тези нового закону про особливий статус Донбасу.

Потрібно розуміти, що народ взагалі ніякі акції не влаштовує. Акції – це справа політичних сил. Єдине, що може зробити народ – це приєднатися до певних акцій тоді, коли він вважає, що вони справедливі. Таке ми спостерігали на "помаранчевому", а також на Євромайдані. Тоді дійсно співчуття більшості населення було на боці тих, хто протестував. А протестують загалом – лічені відсотки,
– констатує відомий соціолог Євген Головаха.

На питання, що може стати протестним фундаментом, експерт відповів наступним чином:

"У нас ніколи не протестували через соціальні проблеми. У європейських країнах люди виходять на вулиці через підвищення вартості проїзду в громадському транспорті, а у нас таке неможливо. Наші люди мислять загальними категоріями чесності і справедливості, і коли ці почуття ображають, вони підтримують протестну хвилю.

У нас меркантильні фактори, хоча вони дуже важливі, не є стимулом для масових протестів. Ось такий наш феномен по-українськи. Я згадав початок 1990-х, коли політологи все говорили, що 70% людей неодмінно вийдуть на площі, тому що так жити далі неможливо. Але цього не сталося, хоча жити дійсно було дуже важко, було реальне зубожіння. Зараз же ситуація зовсім інша".

Київ 21.11.2013/ Джерело: bbc.com

Варто зауважити, що до шостої річниці Євромайдану не вийшло жодного солідного дослідження про ставлення українців до Майдану зараз. Не було подібних вимірів і до минулорічного ювілею...

Читайте також: Адвокатка сімей Героїв Небесної сотні Закревська оголосила голодування

Яким є протестний потенціал

Дослідження "Соцісу", яке проводилося навесні 2018 року, показало, що 83% опитаних відмовилися б зараз вийти на Майдан: 63% взагалі його б не підтримали, а ще 20% - підтримали б "про себе", але на вулицю б не вийшли. Щоправда, в дослідженні йшлося не власне про Майдан, а про абстрактну "акцію протесту".

Київ, зима 2014 року/ Getty images

Найбільш "розкрученою" протестною хвилею на сьогодні є багатосерійна акція "Ні капітуляції", але, на думку Євгена Головахи – це лише ширма, за якою – порожнеча і кон'юнктурний інтерес окремих політичних сил, які фактично опинилися за бортом великої політики:

"Почнемо з того, що на сьогоднішній день взагалі незрозуміло, а в чому конкретно полягає капітуляція? Гасла цієї акції – ніщо інше, як черговий прояв демагогії. Ще незрозуміло в чому, власне капітуляція, а вони вже істерично кричать... Я вважаю, що це – політична маніпуляція громадською думкою. Знайшли слово, яке дійсно людям дуже не подобається і експлуатують його по повній програмі. Тобто, тут прямо і досить цинічно запущена негативна конотація.

Ніяких спроб що-небудь здати, я не бачу. Тому акції "Ні – капітуляції" – це превентивні спроби маніпулювання людьми, які дійсно переживають про можливі негативні наслідки переговорів, спрямованих на припинення війни. Започаткований Зеленським процес насправді ні про яку капітуляцію не свідчить – від слова "взагалі".

Треба знати: Справа Майдану: хто така Закревська та чому вона голодує

Забуті і "непотрібні" цінності Майдану

Як ми вже зазначали, жодних серйозних досліджень до чергової річниці Революції Гідності не проводилося. Але тут хочеться згадати нещодавній ефір на одному з загальнонаціональних каналів, де адвокат родин Героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська на показові бідкання політиків з різних партійних таборів про те, щоб винуватці кровопролиття були якомога швидше покарані, сказала наступне: "Це неправда. Сьогодні справи Майдану нікого не цікавлять.

Зараз продовжуються суди над кількома "беркутівцями" – зала порожня. Засідання транслюються онлайн – ніхто їх не дивиться".

Вшанування пам'яті Небесної Сотні/ Getty images

Ці слова – вирок не тільки політикам, які прийшли до влади на хвилі Революції Гідності і, зайнявши курс на фінансові цілі, повністю забули про суспільні цінності. Це також вирок і суспільству, яке таку чутливу, важливу справу, що змінила ціною людських життів хід української історії, пустило на самоплив.

Тому висновок вельми і вельми невтішний: гідність, свобода та інші цінності, саме через нашу з вами пасивність та небажання повсякчас контролювати кожен крок влади, дивляться на нас наразі хіба що з далекої висоти – очима Героїв Небесної Сотні...