Досягнення та невдачі: чим запам'ятається уряд Гройсмана

Що означають заяви прем'єра

Цим він ще й підкреслив, що здобуде мандат довіри на виборах. Тим паче, що всі знають про політичні амбіції прем'єра та його новостворену партію "Українська стратегія".

Читайте також: Розпуск Верховної Ради: що корисного встигли зробити парламентарі

Проте така заява у відповідь новому президенту – це лукавство. Так, це гарно прозвучало у ЗМІ. Але ж відставку прем'єра приймає не президент, а парламент. А нового прем'єра може призначити лише коаліція. Та "Народний Фронт" за три дні до інавгурації вийшов з коаліції.

Це було зроблено для того, щоб унеможливити дострокові вибори. Вибори таки оголошені, виборчий процес запущений, то ж немає кому призначити нового прем'єра.

А це означає, що навіть якщо парламент відправив би Володимира Гройсмана у відставку, то він би залишався до осені у статусі виконувача обов'язків. Тобто міг би вчиняти ті самі дії, але вже без жорсткої юридичної відповідальності.

Перед тим, як розповісти про голосування за відставку, подивімось, а які ж результати роботи уряду. Володимир Гройсман очолював виконавчу владу три роки.

Досягнення та невдачі Кабміну

Одним з перших рішень уряду стало запровадження так званої єдиної ціни на газ. Це рішення потягло за собою значне зростання тарифів і на опалення та гарячу воду. І це був, напевно, найбільш болючий удар по кишені українців за останні роки. Зростання тарифів потягло за собою зростання витрат на комунальні субсидії.

Що таке субсидія?Це цільова та раніше безготівкова допомога для сім'ї на відшкодування витрат за оплату комунальних послуг. Щоб оформити субсидію, необхідно звернутися до Управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Для оформлення потрібно: заява на отримання пільг, паспорт громадянина України, декларація про доходи та витрати.

З 2016 до 2018 року вони зросли майже вдвічі – з 40 до 71 мільярдів гривень. Отримувачів намагалися перевірити два роки, але так і не змогли відокремити тих, хто має великі нелегальні доходи та не повинен мати права на субсидії. Вже у 2019 році започаткували монетизацію субсидій – виплату "живими грошима". Напевно, вибори повпливали.

Субсидії, які пом'якшили удар від підвищення тарифів – не єдина соціальна ініціатива уряду Гройсмана. За великим рахунком, він позиціює свій уряд як соціальний. З 2017 почала зростати мінімальна заробітна плата.

Читайте також: Чого чекати бізнесу від нових призначень Зеленського

За два роки вона виросла майже в 3 рази – з 1600 до 4173 гривень. Хоча середня зарплата за цей період в Україні зросла лише у два рази. А як це вплинуло на підприємців? І чи взагалі зважав уряд на бізнес, чи лише про пенсіонерів та бюджетників дбав? А я скажу вам як.

Зростання мінімальної заробітної плати призвело до зростання додаткових витрат підприємців на виплату зарплат. А далі ФОПів зобов’язали платити єдиний соціальний внесок незалежно від того, є в них дохід чи нема. І це призвело до закриття пів мільйона ФОПів.

Зростання "мінімалки" не зупинило трудову міграцію. У 2017 році за кордоном, за офіційними даними Мінсоцполітики, працювали 3,2 мільйона людей постійно та ще 9 мільйонів виїжджало на сезонні роботи. 12 мільйонів працездатних українців знаходять кращі умови для роботи десь інде, але не в рідній країні.

Українці шукають за кордоном кращих умов праці

Періодично від уряду та Мінсоцу звучали ініціативи то оподатковувати цих заробітчан, то розібратись з айтішниками, які працюють як ФОПи, бо заробляють багато, а платять як всі. Одним словом, то українці забагато їдять, то не там працюють, то мало платять.

Але якщо вже згадали про заробітчан, то нагадаю, що за останні три роки приватними переказами вони перевели в Україну 23,8 мільярда доларів. Вдумайтесь в цю цифру. Це в рази більше, ніж отримала Україна іноземних інвестицій.

Для порівняння – у 2018 надійшло інвестицій у 2,3 мільярда доларів, а від українців, які працюють за кордоном – 11 мільярдів. Хоч якось врівноважили відтік грошей в офшори.

От за що можна похвалити парламент і уряд – так це за те, що продовжилась децентралізація. За чотири роки доходи місцевих бюджетів збільшились втричі. Місцеві громади отримали право самостійно вирішувати, куди скеровувати гроші – чи на ремонт доріг, на будівництво шкіл чи лікарень чи благоустрій, створення нових фонтанів, скверів тощо.

Досягнення реформи децентралізації за три роки

Але знову, не все так однозначно. Постійно відбувались спроби уряду перекласти на місцеві бюджети витрати на житлово-комунальне господарство. Зокрема в 2017 році депутати "Самопомочі" не дозволили в бюджеті-2018 перекласти 15 мільярдів гривень на місцеві громади та збільшити відсоток коштів, які вилучаються Києвом з регіонів.

В 2017 Уряду довелося відповідати на питання, чи законно торгувати з територіями, які Київ вважає окупованими?" В лютому активісти, серед яких були й депутати "Самопомочі", блокували залізничні переїзди із самопроголошеними псевдореспубліками "ДНР" та "ЛНР" й привернули увагу і до торгівлі з цими територіями, і до постачання вугілля.

Спочатку уряд оголосив надзвичайний стан в енергетиці, далі РНБО розглянула, а президент затвердив рішення про тимчасове припинення вантажних перевезень через лінію розмежування на Донбасі.

Уряд також ініціював початок медичної реформи, але грошей на гідне фінансування медицини та невідкладної допомоги все ніяк не міг знайти. А гроші можна було б взяти, якщо б припинили схеми на митниці.

Читайте також: Чого від Зеленського чекає бізнес

У 2018 році Володимир Гройсман оголосив рішучий наступ на контрабанду. І наради збирав з очільниками ГПУ та МВС, і обіцяв поліцію на кожному митному пості, і додаткових 100 мільярдів гривень в бюджет до кінця року від митних схем отримати. Але не те що 100 мільярдів не надійшло, не спромоглись навіть заплановане зібрати.

Ще було підвищення пенсій перед виборами й дороги. Дороги в уряді Гройсмана не згадував лише лінивий, їм приділялась публічна увага. І під час засідань постійно згадували нові кілометри відремонтованих доріг.

Якщо попередні речі ще можна оцінювати по-різному, то оцінити ситуацію з дорогами може кожен самостійно. Влучно сказав новий президент – "Це міфічні українські дороги, які будуються та ремонтуються тільки у чиїсь бурхливій уяві".

Стан доріг в країні досі бажає кращого

Бо хоч дороги і справді ремонтувались, але ганебна практика ямкових ремонтів залишилась. Те, що дороги сходять разом зі снігом – теж наша реальність. Те, що є населені пункти, до яких неможливо доїхати без розбитої машини – гірка правда.

Про відсутність звітування

За три роки роботи ми не бачили жодного разу звіту уряду в парламенті. Підкреслюю. Жодного разу за три роки уряд не звітував перед парламентом. Лише надсилав письмові звіти, і за погодженням з дружньою до нього коаліцією, ці звіти в зал на розгляд не виносились. Якби прем'єр прозвітував, то парламент мав би визнати його роботу незадовільною.

Це означає відставка зовсім не за власним бажанням. Але це не вигідно Гройсману, тож голосів за його відставку за заздалегідь прогнозованим сценарієм не знайшлося. За великим рахунком, у нас запроваджено новий вид політичного рабства. Людина хоче звільнитись, а їй кажуть – ні, працюй.

Можливо, БПП не хоче відпускати прем'єра, щоб списати на нього частину помилок в державній політиці, щоб все погане за останні п'ять років виборці не переносили на Порошенка та його політичну силу.

Читайте також: Хто піде на парламентські вибори та які партії можуть перемогти

Можливо, політичні сили не хочуть відпускати Гройсмана у вільне плавання, щоб він не створював їм конкуренції на виборах. Ну і про кнопку "бюджет" не потрібно забувати.

Зараз по всій країні висять білборди Володимира Гройсмана "лідерство – це відповідальність". То ж він мав би це гасло реалізовувати в життя. Бути відповідальним: прозвітувати чесними, а не уявними показниками й понести цю саму відповідальність. Якщо не юридичну, то хоча б політичну. Адже вже у липні українці дадуть оцінку політикам на виборчих дільницях.