Чого від Зеленського чекає бізнес

Що обіцяють у Зеленського

Від нього чекають нових призначень: генпрокурора, голову СБУ, чекають перезапуску антикорупційних органів, реформи ДФС, медичної, освітньої, ринку землі та прозорої приватизації держпідприємств, незалежності регуляторів і так далі. Продовжувати перелік можна довго, усі хочуть змін вже і негайно.

Читайте також: Хто піде на парламентські вибори та які партії можуть перемогти

Минулого тижня команда Зеленського заявила, що для поліпшення економічної ситуації та полегшення життя бізнесу першочергово хочуть ввести податок на виведений капітал і реформувати систему оподаткування.

Озвучили такі податкові напрямки:

1. скасування планів зі збору податків;
2. переведення всіх податкових процедур в електронну форму;
3. податкова амністія – ті, хто має незадеклароване майно, зможуть його легалізувати, сплативши певний відсоток до бюджету та отримають звільнення від відповідальності за недекларування;
4. інформатизація та податкова прозорість;
5. міжнародне співробітництво в сфері оподаткування.

Тобто мають намір розробити або просувати вже готові законопроекти: про податок на виведений капітал; про імплементацію в законодавство України плану BEPS, FATCA і угод про міжнародний обмін податковою інформацією; про реформу відповідальності за податкові правопорушення; про податкову прозорість.

Про створення Служби фінансових розслідувань

Але, найжаданіше для бізнесу, що обіцяє новий президент – створення Служби фінансових розслідувань та заборону іншим силовим органам займатися розслідуванням економічних злочинів так званої "економіки". Хочу на цьому зупинитися детальніше. Представники Зеленського кажуть, що ані СБУ, ані Нацполіція, ані Податкова міліція не повинні "кошмарити" бізнес.

Ідея ця зовсім не нова. Про колективну безвідповідальність нинішніх силовиків та створення такого органу особисто я кажу з 2015 року, а ще в 2016 з групою співавторів подала відповідний законопроект про фінансову поліцію чи службу фінансових розслідувань.

За часів президентства Порошенка, який курував СБУ та ГПУ, сподіватися на те, що мій законопроект пройде парламент, було неможливо. Попри ухвалення кількох змін в Кримінальний процесуальний кодекс про "маски-шоу стоп", в плані силового тиску на бізнес – віз, як то кажуть, і нині там.

На сьогодні кілька силових органів – СБУ, Нацполіція, Податкова міліція, ДБР та ще й ГПУ – займаються боротьбою з економічною злочинністю. Чи не забагато? Адже підприємці знають, що за одним і тим же епізодом приходить спочатку один орган, реєструє провадження, створює передумови для незаконної винагороди, потім справу закриває.

А згодом передає інформацію чи матеріали так званим колегам з іншого органу. І це пекельне коло, через яке бізнес змушений розв'язувати питання з кожним правоохоронним органом. Можливо, правоохоронці працюють ефективно, спитаєте ви? Можливо, це лише якісь поодинокі випадки тиску на бізнес з обшуками, вилученням майна та блокуванням роботи компаній?

Скільки втрачає економіка держави

А так, загалом, все добре, бо в бюджет стягуються кошти з тих, хто ухиляється від податків, від тих, хто використовує схеми на митниці. За великим рахунком, результати роботи силовиків по економіці напрочуд погані. Кошти, повернуті країні від економічних злочинів, становлять 1-2% від обсягу втрат бюджету.

Читайте також: Потенційні кандидати на посаду керівника митниці: чому конкурс називають фейковим

І цю ефективність в лапках забезпечують майже 10 тисяч співробітників СБУ, Нацполіції, ДФС. Намертво стоять так би мовити на захисті економіки країни. Чи може власних економічних інтересів? А на забезпечення їх діяльності, до речі, за минулий рік держава витратила понад 2 мільярди гривень.

Як думаєте, скільки відшкодували втрат бюджету за минулий рік? Правильно, тих самих два мільярди, з яких приблизно мільярд – поліція, так само – податкові міліціонери, і аж 200 тисяч гривень – СБУ. Це при тому, що втрати бюджету від різних схем сягають понад 100 мільярдів.

Як розслідують економічні злочини в Україні

За даними Генпрокуратури, кількість закритих справ щодо економічних злочинів через відсутність факту або складу злочину у півтора-два рази більша ніж направлених до суду. І тут лідер – СБУ. Лише одна справа з чотирьох доходить до суду, а три закриваються з різних причин. Для порівняння: у США зі службою внутрішніх доходів ситуація прямо протилежна: рівно у три рази більше справ доходять до суду ніж закриваються.

Та повернемося до наших реалій. В середньому, завдяки одному співробітнику цих органів маємо менше одного провадження на рік. Два з п'яти кримінальних проваджень взагалі не доходять до суду, а значить – не мають жодного сенсу. З матеріальних збитків по кримінальних провадженнях повертається лише одна гривня з чотирьох. Ось така суха та гірка статистика.