Доведення до самогубства: хто стоїть за смертю льотчика Волошина

Отже, маємо шокуючу новину. Владислав Волошин – льотчик-герой у минулому, який очолював скандальне КП "Миколаївський аеропорт" у статусі виконувача обов'язків трохи більше трьох місяців, – у неділю, 18 березня, зробив фатальний постріл. Він застрелився вдома з пістолету марки ПМ.

Ця новина пролунала як грім серед ясного неба. Молодий 29-річний військовий – льотчик-герой, учасник АТО, про його звитягу складали легенди. Той самий льотчик Волошин, ім'ям якого російські пропагандистські ЗМІ активно маніпулювали, вигадавши легенду, що це він збив малазійський "Боїнг" в липні 14-го року.

Воалислав Волошин

Він пройшов АТО, мав 33 бойових вильоти. Але мирне спокійне життя виявилося важчим за війну. Волошин звільнився з армії у січні минулого року, не забажав продовжувати військовий контракт, бо не мав змоги із офіцерської зарплати повноцінно забезпечувати родину. Усі проживали в Миколаєві. Коли він розказав у соцмережах про істинні причини звільнення, журналіст Юрій Бутусов закликав суспільство допомогти Волошину із роботою.

Читайте також: Відомий журналіст розповів про подвиги на фронті льотчика-героя АТО Владислава Волошина

І влітку минулого року достойна робота його таки знайшла. Льотчика призначили заступником директора КП "Миколаївський аеропорт" з ініціативи губернатора Савченка. Навіть сам Юрій Бутусов, який розповсюдив інформацію про безробітного льотчика, щиро радів із того, що чесність, порядність та звитяга Волошина і надалі приноситимуть користь саме державі. До обов'язків новопризначеного заступника директора аеропорту мали входити забезпечення та контроль державних закупівель.

Можливо, отримання цієї роботи і покращило фінансовий стан льотчика, а от схоже, що компромісів із совістю він витримати не міг. Коли в мережі з'явилася новина про раптову смерть Волошина, більшість дописувачів висловлювали думку, що це наслідки посттравматичного синдрому колишнього військового. І, як годиться, шишки посипалися на чиновників, які не в змозі забезпечити гідну психологічну реабілітацію колишніх бійців. Та не все так однозначно.

Очевидно, що справжня причина цього страшного вчинку геть в іншому. І до цього йшло вже давно. Ми розповідали і буквально у минулому моєму блозі перелічували людей, які через мутні тендерні схеми із ремонтом аеропорту втрапили у мишоловку.

Перший – екс-директор аеропорту Михайло Галайко. Його ніби взяли на хабарі губернатору Савченку і за це відстронили від посади. І от виконувачем обов'язків призначили його заступника Владислава Волошина.

Складнощі із ремонтом виникли задовго до цього призначення. Бо губернаторська комада вирішила пропіаритись та пошвидше відкрити оновлений аеропорт вже у статусі "міжнародного". І так, що роботи почали без тендерів та проектів силами місцевої фірми-фаворита миколаївської ОДА "Жилпромстрой8", власником якого є Григорій Стерпул.

Михайло Галайко

Схоже, що Галайко документи на оголошення фіктивного тендеру принципово не підписував, а після його усунення зробити це наказали саме Волошину. Мова про 102 мільйони, які розіграли на дуже сумнівну київську фірму "ЄІС". Вона мала ніби з нуля починати відновлення терміналу. Фіктивність цієї угоди була очевидна від самого початку. І коли вже на адресу аеропорту та миколаївської ОДА пішли листи з НАБУ та аудитслужби, під примусом договори довелось розірвати.

Читайте також: Рожеві окуляри українців: тепер ніхто не скандуватиме "Free Savchenko"

Зробити це наказав губернатор Савченко. Раптом він побачив порушення закону. Бюджетні гроші зависли у повітрі. Освоїти через схеми їх не вдалося. За свою благодійність та домовленості із Миколаївськими чиновниками "Жилпромстрой8" лишився у розбитого корита.

А хто у цій ситуації крайній? Ніхто інший, як сам Владислав Волошин. Це ж він підписував тендерні документи, він укладав фіктивний договір з "ЄІСом", і він же, за вимогою губернатора Савченка, нібито стурбованого листами НАБУ та аудитслужби, ці договори розривав. Він скрізь ставив свій підпис. Можемо припустити, що не з власної волі. І добре розумів наслідки.

Ці обставини могли і скоріш за все штовхнули Владислава Волошина на фатальний крок. З великою долею вірогідності він міг сісти на лаву підсудних за затвердження як відповідальної особи фіктивних документів. Міг зганьбити звання Героя України. Можна тільки уявити, що коїлось на його душі від усвідомлення ситуації, в якій він опинився.

І перші підтвердження того з'явилися вже у день смерті Владислава. У ЗМІ опублікували скріни переписки у месенджері Волошина та, як можемо здогадатись, Максима Карпіна – екс-першого заступника директора аеропорту. Цей фактаж оприлюднив у мережі миколаїівський журналіст Андрій Лохматов.

Суть розмови вказує на те, що Волошин брав участь у цій корупційній схемі не з власної волі. Хотів піти, але не знав куди. У відчай він геть впав після отримання листа від губернатора Савченка і засвідчував, що його не полишають суїцидальні думки.

Читайте також: Біткойн в законі: чи стануть електронні гроші заробітком

А що кажуть з цього приводу самі миколаївські чиновники? У день, коли сталася трагедія, не обмовились і словом. Вони – білі і пухнасті, адже все, що відбувалося в аеропорті, то формально відповідальність його керівництва. Про бажання піти із посад ніхто не обмовився ані словом.

Місцеві журналісти вже підняли хвилю – справу по факту смерті Волошина варто кваліфікувати як "Доведення до самогубства". І головні фігуранти давно вже відомі. Адже тиск на дії молодого керівника був очевидний. Чи погодяться місцеві прокурори нарешті побачити, що наробила миколаївська влада у гонитві за власним піаром?

Цей аеропорт напевне увійде в історію не лише як найкорумпованіший та найскандальніший об'єкт регіону. Він почав забирати людські життя. Він нам дуже дорого обходиться.

Ми щиро співчуваємо родині Владислава Волошина. І закликаємо владу на найвищому рівні взятися за розслідування факту його смерті. У цій трагічній історії все не так однозначно.