Набрав чинності "антиколомойський" закон про банки: він є необхідним для співпраці з МВФ

Публікація закону в "Голосі України"

Текст закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності було опубліковано в парламентській газеті "Голос України" 22 травня.

Радимо ознайомитись Пекло, стабільність, успіх: як "антиколомойський" закон вирішує долю України

Оскільки раніше за документ проголосували в Раді та його вже підписали спікер і президент, закон набирає чинність з наступного дня після публікації – 23 травня.

Зеленський і Разумков підписали банківський закон: що відомо

Президент підписав вищезазначений закон 21 травня. Про це повідомила пресслужба Офісу Президента. Цього ж дня документ завізував і спікер парламенту Дмитро Разумков.

За словами президента Зеленського, банківський закон – остання умова для підписання угоди між Україною та МВФ. Підписати меморандум з Міжнародним валютним фондом для отримання траншу можуть вже у травні.

Як ухвалювали "антиколомойський" закон

13 травня законопроєкт №2571-д підтримали 270 депутатів. За закон проголосували 200 депутатів від "Слуги народу", 23 нардепи "Європейської солідарності". Також голосували депутати "Голосу", групи "Довіра" і позафракційні. Водночас жодного голосу не дали ОПЗЖ та "Батьківщина".

Як Рада схвалювала "антиколомойський" закон: дивіться відео

Що цьому передувало

• У першому читанні законопроєкт схвалили ще 16 квітня. Після цього нардепи, яких пов'язують з олігархом Коломойським, подали понад 16 тисяч правок. За підрахунками, до кожного слова вийшло по одній правці. З цих 16 тисяч правок комітет врахував лише 300 технічних. При цьому, зміст законопроєкту не змінився.
• Окрім цього Рада ухвалила закон про внесення змін до регламенту, аби уникнути тривалого розгляду важливих законопроєктів, які з тих чи інших причин блокуються правками.
• Після прийняття законопроєкту у другому читанні народні депутати Антон Поляков та Олександр Дубінський ("Слуга народу") зареєстрували проєкти постанов про скасування голосування за "антиколомойський" законопроєкт про банки.
• Тому спікер Дмитро Разумков, а також президент Володимир Зеленський не могли підписати законопроєкт без розгляду та скасування парламентом цієї постанови. Розблокувати скандальний закон змогли лише 19 травня.

Що передбачає "антиколомойський" законопроєкт

• Розпочаті процеси виведення з ринку неплатоспроможних банків не можуть зупинятись судами. Таким чином рішення судів не вплинуть на акти уряду, Мінфіну чи Нацкомісії з цінних паперів.
• Законопроєкт забороняє арешт майна і грошей банку, який визнано неплатоспроможним або щодо якого схвалено рішення про відкликання банківської ліцензії чи ліквідацію банку. Цей пункт не стосується випадків ліквідації банку за рішенням його власників.
• Втім ключовим пунктом "антиколомойського" законопроєкту є те, що колишні власники чи власники банків, права яких були порушені незаконними рішеннями органів державної влади, зможуть отримати компенсацію лише грошима.
• Тобто законопроєкт фактично виключає можливість повернення націоналізованого банку його колишньому власнику навіть у тому випадку, якщо буде доведено протиправність націоналізації. Втім гроші ексвласнику таки будуть компенсовані, якщо порушення буде доведено.
• Вартість акцій, а відповідно й завданої колишньому власнику шкоди, визначатиметься міжнародною аудиторською компанією. Її призначатиме суд і ця компанія повинна відповідати визначеним вимогам НБУ.

До теми Давно на мене зуби точили, – Коломойський про можливі підозри в справі "Приватбанку"

Читайте повний текст законопроєкту:

Чому "антиколомойський" законопроєкт отримав таку назву?Все через те, що закон фактично спрямований на неможливість повернути Коломойським націоналізований "Приватбанк". Нині той активно судиться з державою через націоналізацію. У 2017 році українська влада схвалила рішення про входження держави у капітал "Привату", аби врятувати банківську систему України від краху.

Тоді олігархи свідомо доводили банк до банкрутства, щоб вивести з нього гроші вкладників. Держава ж після націоналізації вклала у "Приватбанк" понад 100 мільярдів гривень.